Постанова № 46877537, 23.12.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2011 р. Справа № 2-а-2172/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів матеріального забезпечення,

встановив:

Херсонський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просить стягнути з відповідача 14838,62 грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач перебував на обліку у Херсонському міському центрі зайнятості та йому надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 01.11.07 по 03.01.09 роки. За результатами перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" акт № 382/П від 20.10.10р, встановлено, що відповідач в період перебування на обліку у Херсонському міському центрі зайнятості як безробітний відновився до зайнятого населення був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності. У звязку з чим відшкодуванню підлягає сума отриманої допомоги з дня надання відповідачу статусу безробітного, яка складає 14838,62 грн.

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не зявився, заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі того, що підприємницьку діяльність припинено 23.10.1995р. Крім того згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №9644036 від 15.04.2011р. відомостей про його реєстрацію як фізичну особу-підприємця не знайдено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: відповідно до Положення про Херсонський міський центр зайнятості, затвердженого директором обласного центру зайнятості від 28.08.2007 року, Херсонський міський центр зайнятості є місцевим органом виконавчої влади та робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, підпорядковується Херсонському обласному центру зайнятості.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України Про зайнятість населення, для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (вищим органом виконавчої влади), створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 25.10.2007р. до Херсонського міського центру зайнятості звернувся ОСОБА_1, якому 01.11.2007 р. наказом № НТ071101, на підставі його заяви, присвоєно статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, починаючи з 01.11.2007р. В заяві ОСОБА_1 зокрема зазначив, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності. З правами та обов'язками безробітного ОСОБА_1 ознайомлений на інформаційному семінарі 01.11.2007р.

Наказом № НТ090108 від 08.01.2009 р. ОСОБА_1 було знято з обліку з 03.01.2009 р. у зв'язку з невідвідуванням безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів.

Відповідно до акта перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 382/П від 20.10.2010р. встановлено, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 6781353 від 27.08.2010 р. ОСОБА_1 зареєстрований як фізична-особа підприємець з 14.08.1992р

Таким чином, відповідач приховавши факт реєстрації як фізичної особи-підприємця та відношення до зайнятого населення на момент набуття статусу безробітного, отримав матеріальне забезпечення у сумі 14 838,62 грн. Листом № 08-11/1104 від 21.03.2011р., направленим рекомендованою кореспонденцією, запропоновано ОСОБА_1 добровільно повернути кошти, даний лист відповідач отримав, але на день розгляду справ суму боргу у добровільному порядку не сплатив.

Суд, не приймає до уваги посилання відповідача на повідомлення про скасування державної реєстрації субєкта підприємницькою діяльності-фізичної особи від 26.08.2009р. оскільки воно належним чином не завірено і зясовано, що відповідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) від 27.08.2010р. є запис про те, що 02.12.2009р. внесено судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не повязано з її банкрутством.

На думку суду, даний запис свідчить про наявність відповідної реєстрації та перебування на обліку фізичної особи підприємця ОСОБА_1 починаючи з 14.08.1992р. до 02.12.2009р. і не закінчується внесенням до ЄДР судового рішення щодо припинення, діяльності фізичної особи підприємця, а може враховуватись лише після здійснення сукупності всіх дій передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» необхідних для припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких умов, суд приходить до висновку про встановлення факту реєстрації та перебуванні на обліку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 починаючи з 14.08.1992р. до 02.12.2009р., що в свою чергу підтверджує віднесення його до зайнятого населення.

Так згідно п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 219 від 14.02.2007 року, зняття з обліку громадян, зареєстрованих державною службою зайнятості як таких, що шукають роботу, і безробітних відбувається з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час одержання допомоги по безробіттю.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про зайнятість населення, зайнятість - це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Статтею 2 цього ж Закону встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

У п.1 ст.1 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття зазначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідач перебуваючи на обліку в центрі зайнятості порушив вимоги ч. 2 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття- не надав до центру зайнятості відомості про наявність статусу фізичної особи підприємця та відношення до зайнятого населення. Згідно з п. 2 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абзацу 2 пп. 1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 219 від 14.02.2007 року громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.

Відповідач був попереджений, що в разі отримання допомоги по безробіттю незаконним шляхом (отримання заробітку, доходу, пенсії, проходження очного курсу навчання в навчальному закладу; приховування факту працевлаштування та в інших випадках) і відмови від добровільного повернення службі зайнятості суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю цю суму буде стягнено в судовому порядку.

Згідно ч.3 ст.36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надав, суд встановив, що заборгованість ОСОБА_1, перед Херсонським міським центром зайнятості складає 14838,62 грн.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 17,18,19, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (12.04.1955 р/н., ідентифікаційних номер НОМЕР_1) на користь Херсонського міського центру зайнятості (73027, м. Херсон, вул. Р.Люксембург 7-а, р/р 37173001004936, ГУДКУ у Херсонській області, МФО 852010, код 35219574) заборгованість в сумі 14838 (чотирнацдять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 62 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 10.1