Ухвала суду № 46872156, 14.07.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

14 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

Судді-доповідачаКоротких О.А.,Суддів:Кривенди О.В., Терлецького О.О., -розглянувши заяву державної фіскальної служби України (далі - ДФС) Дніпропетровської митниці ДФС (далі - Митниця) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЄВРАЗ УКРАЇНА» (далі - Товариство) до Митниці, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправним, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31 березня 2015 року постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року про відмову у задоволенні позову скасував, та залишив в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 червня 2013 року.

Не погодившись із такою ухвалою Вищого адміністративного суду України, Митниця подала заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах статті 53, 54, 58 Митного кодексу України (далі - МК).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позову виходив із того, що відповідно до статті 53 МК Митницею не доведено належними та допустимими доказами обставин, зазначених у частині четвертій статті 53 МК. Крім того, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Не наведення Митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування Митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості товарів.

Разом із тим у рішенні суду касаційної інстанції, на яке посилається заявник, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, вбачається, зокрема, що Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 березня 2015 року, погодившись з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволені позову, виходив із того, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки зв'язок продавця та покупця товару сторонами не заперечується, а вартість товару, визначена за ціною контракту, є значно нижчою (на 30%) ніж ціна, вказана у прайс-листі виробника, то відповідач в межах своїх повноважень витребував додаткові документи на підтвердження контрактної вартості. Крім того, відповідний сумнів ґрунтується на вказаній ціновій невідповідності, а також задекларована ціна не відповідає висновку ДП «Держзовнішінформ». Таким чином, відмова від подання додаткового витребуваних документів є підставою для здійснення коригування митної вартості.

Таким чином, рішення касаційного суду, додані на обґрунтування заяви, ухвалені цим судом за інших фактичних обставин справ, а отже не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЄВРАЗ УКРАЇНА» державної фіскальної служби України (далі - ДФС) Дніпропетровської митниці ДФС третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправним, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2015 року.

Суддя-доповідач О.А. КороткихСудді: О.В. Кривенда О.О. Терлецький