Ухвала суду № 46872140, 09.07.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

9 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Терлецького О.О., розглянувши заяву державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ДПІ про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Вищий адміністративний суду України ухвалою від 31 березня 2015 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмов у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року про задоволення позову.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пунктів 7.1 статті 7, пункту 22.3 статті 22 Закону України від 22 травня 1993 року № 889-VI «Про податок з доходів фізичних осіб», що, на думку заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від 5 червня 2014 року (№ К/9991/30742/11).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 239 КАС у заяві про перегляд судових рішень зазначається обґрунтування підстав для перегляду судових рішень, передбачених статтею 237 КАС.

Зі змісту поданої заяви убачається, що у ній порушується питання про перегляд рішення суду касаційної інстанції, в якому не сформульовано висновку щодо застосування норм матеріального права при вирішенні справи судами попередніх інстанцій. У цьому рішенні касаційний суд лише зазначив, що погоджується з правильністю і обґрунтованістю рішень цих судів. Копій рішень судів попередніх інстанцій із висновками про правозастосування до заяви не додано.

Із наведеного висновується, що заява про перегляд не містить обґрунтування на підтвердження неоднаковості в правозастосуванні, тому вона не може бути підставою для допуску справи до провадження.

З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2015 року.

Суддя-доповідач М.І. ГрицівСудді: О.В. Кривенда О.О. Терлецький