Ухвала суду № 46871914, 06.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Осіпової Л.О.,

суддів Боголюбської Л.Б., Дзюбіна В.В.,

за участю прокурора Карпука Ю.А.,

представника потерпілого Гриценка І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката Гриценка І.І. на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року кримінальна справа за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Коцюбинське Київської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_5,

у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 209; ч. 2 ст. 358; ч. 3 ст. 358; ч. 2 ст. 384 КК України, повернута прокурору м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Відповідно до обвинувального висновку ОСОБА_2 на початку 2007 року познайомився з ОСОБА_4, який брав участь у реалізації проекту «Одвічне сяйво» щодо забудови багатоповерхових будинків і споруди торгово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями господарського призначення з наземними та підземними паркінгами, розташованих на земельних ділянках по вул. Електриків, буд. 28 у Подільському районі м. Києва.

У подальшому ОСОБА_4, підтримуючи довірливі відносини з ОСОБА_2, запропонував останньому взяти участь у зазначеному проекті надавши йому 25% від статутного фонду ТОВ «Група Н.М.К.» (код ЄДРПОУ 35122941).

У свою чергу ОСОБА_2 з метою входження в довіру до потерпілого ОСОБА_4 займався оформленням та підготовкою документів щодо

отримання рішення Київської міської ради про передачу ТОВ «Група Н.М.К.» трьох земельних ділянок загальною площею 5,08 га, що розташовані за вищевказаною адресою.

На початку квітня 2007 року ОСОБА_2, перебуваючи в офісному приміщенні ТОВ «Група Н.М.К.» по вул. Гарматній, буд. 8 у м. Києві, умисно з корисливих спонукань з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою запропонував ОСОБА_4 інвестувати грошові кошти у придбання нерухомого майна та майнових активів у гаражному кооперативі «Корабел» (код ЄДРПОУ 21585223), при цьому достовірно знаючи, що земельна ділянка, на якій розташований гаражний кооператив «Корабел» (вул. Електриків, 7 у м. Києві), межує із земельною ділянкою, на якій планувалась реалізація проекту «Одвічне сяйво».

ОСОБА_4, будучи переконаним ОСОБА_2 у вигідності придбання нерухомого майна та майнових активів у гаражному кооперативі «Корабел», погодився надати останньому грошові кошти для купівлі гаражів у цьому кооперативі.

ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами або майном потерпілого ОСОБА_4, що буде придбане за ці кошти, залучив гр. ОСОБА_6, який не був обізнаний про злочинний умисел ОСОБА_2, доручивши йому займатись купівлею-продажем гаражів, їх оформленням та зміною членства в гаражному кооперативі «Корабел».

У період з 19.04.2007 до 21.09.2007 ОСОБА_2, знаходячись в офісному приміщенні ТОВ «ГрупаН.М.К.» (вул. Гарматна, буд. 8 у м. Києві), продовжуючи свої злочинні дії, отримав від потерпілого ОСОБА_4 грошові кошти на загальну суму 181300 доларів США, які передав ОСОБА_6 для купівлі гаражів у гаражному кооперативі «Корабел». При цьому:

1) 19.04.2007 гараж НОМЕР_5 придбано в ОСОБА_7 за 3500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 19.04.2007 становить 17675 грн., та оформлено на ім'я ОСОБА_6;

2) 06.06.2007 гараж НОМЕР_6 придбано у ОСОБА_8 за 2000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 06.06.2007 становить 10100 грн., та оформлено на ім'я ОСОБА_4;

3) 12.07.2007 гараж НОМЕР_7 придбано у ОСОБА_9 за 4800 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 12.07.2007 становить 24240 грн., та оформлено на ім'я ОСОБА_10;

4) 16.07.2007 гараж НОМЕР_8 придбано у ОСОБА_11 за 3500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 16.07.2007 становить 17675 грн., та оформлено на ім'я ОСОБА_12;

5) 20.07.2007 гараж НОМЕР_9 придбано у ОСОБА_13 за 15000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 20.07.2007 становить 75750 грн., та оформлено на ім'я ОСОБА_14;

6) 20.07.2007 гараж НОМЕР_10 придбано у ОСОБА_15 за 3000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 20.07.2007 становить 15150 грн., та оформлено на ім'я ОСОБА_16;

7) 22.08.2007 гараж НОМЕР_11 придбано у ОСОБА_17 за 15000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 22.08.2007 становить 75750 грн., та оформлено на ім'я ОСОБА_18;

8) 04.09.2007 гараж НОМЕР_12 придбано у ОСОБА_19 за 15000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 04.09.2007 становить 75750 грн., та оформлено на ім'я ОСОБА_20;

9) 04.09.2007 гараж НОМЕР_13 придбано у ОСОБА_21 за 15000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 04.09.2007 становить 75750 грн., та оформлено на ім'я ОСОБА_22;

10) 06.09.2007 гараж НОМЕР_14 придбано у ОСОБА_23 за 15000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 06.09.2007 становить 75750 грн., та оформлено на ім'я ОСОБА_24;

11) 11.09.2007 гараж НОМЕР_15 придбано у ОСОБА_25 за 15000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 11.09.2007 становить 75750 грн., та оформлено на ім'я ОСОБА_26;

12) 17.09.2007 гараж НОМЕР_16 придбано у ОСОБА_27 за 15000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 17.09.2007 становить 75750 грн., та оформлено на ім'я ОСОБА_28;

13) 18.09.2007 гараж НОМЕР_17 придбано у ОСОБА_29 за 15000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 18.09.2007 становить 75750 грн., та оформлено на ім'я ОСОБА_30;

14) 18.09.2007 гараж НОМЕР_18 придбаний у ОСОБА_31 за 15000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 18.09.2007 становить 75750 грн., та оформлено на ім'я ОСОБА_32;

15) 20.09.2007 гараж НОМЕР_19 придбано у ОСОБА_33 за 14500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 20.09.2007 становить 73225 грн., та оформлено на ім'я ОСОБА_34;

16) 21.09.2007 гараж НОМЕР_20 придбано у ОСОБА_35 за 15000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 21.09.2007 становить 75750 грн., та оформлено на ім'я ОСОБА_36

ОСОБА_2, отримавши від ОСОБА_6 правовстановлюючі документи на вище зазначені гаражі та не маючи наміру повертати ОСОБА_4 отримані від нього грошові кошти або майно, яке було придбано за ці грошові кошти, а саме 16 гаражів у гаражному кооперативі «Корабел», по вул. Електриків, 7 у м. Києві, привласнив їх з метою подальшого використання під час шахрайського заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3

Згідно з висновком експерта №144/ікт від 02.09.2010 на флеш-накопичувачІ формату «USB» виробництва «PRETEC», що був вилучений 10.08.2010 у ОСОБА_2 під час його затримання, виявлено 2 файли з електронними таблицями під назвою «Картотека гаражей» та «Таблица гаражей», згідно з якими ОСОБА_2 у період з 19.04.2007 по 21.09.2007 придбано 16 гаражів у гаражному кооперативі «Корабел», що по вул. Електриків, 7 у м. Києві, за 181300 доларів США.

У результаті цих дій ОСОБА_2 шляхом зловживання довірою ОСОБА_4 здійснив незаконне заволодіння грошовими коштами останнього на загальну суму 181300 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом з 19.04.2007 по 21.09.2007 становило 915565 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто є особливо великим розміром.

Крім того, ОСОБА_2 в середині лютого місяця 2008 року, знаходячись у приватному будинку АДРЕСА_6, повторно умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, запропонував ОСОБА_3 інвестувати грошові кошти в ряд інвестиційних проектів у м. Києві. При цьому запевнив останнього у їх фінансовій вигідності та перспективності.

З метою входження в довіру до ОСОБА_3 ОСОБА_2 посилався на його добрі відносини з посадовими особами Кабінету Міністрів України, Київської міської державної адміністрації, Міністерства оборони України, Головного розвідувального управління України, Державної прикордонної служби України, що нібито дозволяє йому швидко та ефективно реалізувати всі запропоновані ним інвестиційні проекти.

Наведені вище ОСОБА_2 аргументи переконали ОСОБА_3 взяти участь у реалізації ряду проектів. В свою чергу ОСОБА_3 з метою документального узаконення відносин з ОСОБА_2 запропонував останньому підготувати проект угоди, де відобразити перелік проектів та порядок їх фінансування.

28.02.2008 ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3, достовірно знаючи, що останній є громадянином ОСОБА_37 Федерації і не знайомий із законодавством України, надав останньому проект угоди про співробітництво, в якому зазначив перелік проектів та порядок їх інвестування, а саме:

- проект по забудові земельних ділянок площею від 50 до 200 га, розташованих на території Пущі-Водиці Оболонського району міста Києва та в смт. Коцюбинському Святошинського району міста Києва;

- проект по забудові земельної ділянки загальною площею 5 га, розташованої в південній частині Рибальського півострова в Подільському районі міста Києва, під умовною назвою «Розвідка»;

- проект по забудові земельної ділянки загальною площею 1,67 га, на якій розташований гаражний кооператив «Корабел» (по вул. Електриків, 7 у Подільському районі міста Києва);

- проект по забудові земельної ділянки площею 1,2 га, розташованої на Рибальському півострові по вул. Електриків, 35 у Подільському районі міста Києва, - «Парк моряків»;

- проект по забудові земельної ділянки загальною площею 0,5 га, яка розташована в бухті південної частини Рибальського півострову по вул. Електриків, 33-А в Подільському районі міста Києва, під умовною назвою «Прикордонники»;

- проект по забудові земельної ділянки загальною площею 22 га, яка розташована на території Голосіївського району міста Києві, під назвою «Жуків острів».

Цього ж дня між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено угоду про співробітництво №001\28-02\2008, в якій були обумовлені строки виконання запланованих ними дій, направлених на реалізацію вказаних вище проектів, умови фінансування проектів та відповідальність за неналежне виконання умов договору.

Після підписання сторонами зазначеної угоди ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, умовив потерпілого ОСОБА_3 інвестувати гроші в ще два проекти, а саме:

- придбання квартир, розташованих за адресами: АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_1, АДРЕСА_13 (умовна назва «Шанхай»);

- придбання житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_14 (умовна назва «Житловий будинок»), на що ОСОБА_3, будучи переконаним ОСОБА_2 у вигідності інвестування грошових коштів у зазначені проекти, надав свою згоду.

ОСОБА_2, маючи намір не виконувати умови угоди про співробітництво №001\28-02\2008 від 28.02.2008 та проектів «Шанхай» і «Приватний будинок», перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_6, у період часу з 28.02.2008 по 22.04.2008 отримав згідно з актами авансових платежів наступні грошові кошти:

1) 28.02.2008 року потерпілий ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 1000000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 28.02.2008 становить 5050000 грн., для реалізації проектів «Розвідка» і «Прикордонники», без підписання акта проведення авансового платежу, із урахуванням того, що дані кошти виділялись ОСОБА_2 для роботи по погодженню з державними установами реалізації проектів «Розвідка» і «Прикордонники»;

2) 28.02.2008 року потерпілий ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 2000000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 28.02.2008 становить 10100000 грн., для реалізації проекту «Пуща Водиця-Коцюбинське»;

3) 29.02.2008 року брат потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_38 на прохання ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 2000000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 29.02.2008 становить 10100000 грн., для реалізації проекту «Жуків острів»;

4) 29.02.2008 року брат потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_38 на прохання ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 1000000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 29.02.2008 становить 5050000 грн., для реалізації проекту «Гаражі»;

5) 04.03.2008 року брат потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_38 на прохання ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 1000000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 04.03.2008 становить 5050000 грн., для реалізації проекту «Гаражі»;

6) 04.03.2008 року брат потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_38 на прохання ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 1000000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 04.03.2008 становить 5050000 грн., для реалізації проекту «Парк моряків»;

7) 20.03.2008 року брат потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_38 на прохання ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 2000000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 20.03.2008 становить 10100000 грн., для реалізації проекту «Гаражі», 1000000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 20.03.2008 становить 5050000 грн., - для реалізації проекту «Приватний будинок», 1000000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 20.03.2008 становить 5050000 грн., - для реалізації проекту «Шанхай»;

8) 04.04.2008 року ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 2000000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 04.04.2008 становить 10100000 грн., для реалізації проекту «Шанхай»;

9) 17.04.2008 року ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 1000000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 17.04.2008 становить 5050000 грн., для реалізації проекту «Шанхай»;

10) 22.04.2008 року брат потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_38 на прохання ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 1500000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 22.04.2008 становить 7575000 грн., для реалізації проекту «Шанхай».

ОСОБА_2 28.02.2008, отримавши від ОСОБА_3 згідно з актом проведення авансового платежу (додаток НОМЕР_20 до угоди про співробітництво №001\28-02\2008 від 28.02.2008) грошові кошти у сумі 2000000 доларів США для реалізації проекту «Пуща-Водиця-Коцюбинське», з метою подальшого їх неповернення та приховування своїх злочинних дій уклав окремий правочин від 14.04.2008 до договору про спільну діяльність від 16.05.2007 між ТОB «Акант-білдінг» (код ЄДРПОУ 33597771), в особі директора ОСОБА_2, та державним комунальним підприємством по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва «Плесо» (код ЄДРГТОУ 23505151), в особі директора ОСОБА_39

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 вказаного правочину сторони домовилися спільно діяти з метою будівництва і наступної господарської експлуатації зони відпочинку біля річки Любка в межах с. Коцюбинського, що розташоване у Святошинському районі м. Києва (об'єкт правочину), що включатиме в себе наступні об'єкти нерухомості: літній майданчик з кафе на 15-20 чоловік; прокат; центр обслуговування; спортивно-розважальний центр з комплексом басейнів; комплекс харчування з рестораном на 150 чоловік; «селище водний світ» з блоком обслуговування; зелений театр з танцювальним майданчиком; кемпінги; адміністративні споруди; зона обслуговування з пожежним гідрантом та скважиною, ремонтні, складські приміщення, гараж; центр екологічного виховання «Зелений світ»; причал, рятувальна станція, набережна; очисні споруди, центр екологічної безпеки; дитячі майданчики; пляж.

Сторони визначили, що орієнтовна вартість спільного проекту за цим правочином складає 1875000 грн. (п. 2.1.), з яких 1500000 грн. є вкладом ТОВ «Акант-Білдінг», а 375000 грн. - вкладом державного комунального підприємства по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва «Плесо».

ОСОБА_2, достовірно знаючи, що укладений правочин не відповідає законодавству України і є недійсним з моменту його укладення, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 у сумі 2000000 доларів США та введення в оману останнього таким чином створив видимість виконання пункту 1 проекту «Пуща-Водиця, Коцюбинське» угоди про співробітництво №001\28-02\2008 від 28.02.2008.

Згідно листа Інституту законодавства Верховної Ради України від 08.09.2010 вих. №22/397-5-26 договір про спільну діяльність, укладений 16.05.2007 між ТОВ «Акант-білдінг» та державним комунальним підприємством по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва «Плесо», суперечить положенням Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Цивільного та Господарського кодексів України, що дає підстави вважати його нікчемним, а отже недійсним з моменту вчинення. Окремий правочин від 14.04.2008 до договору про спільну діяльність від 16.05.2007, укладений між ТОВ «Акант-білдінг» та державним комунальним підприємством по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва «Плесо», суперечить положенням Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та дає підстави вважати його нікчемним, а отже недійсним з моменту вчинення.

Крім цього, ОСОБА_2 з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 (по проектам «Розвідка» та «Прикордонники»), достовірно знаючи, що вказані проекти неможливо реалізувати, оскільки його звернення в січні 2008 року до Міністерства оборони України щодо відчуження цілісних майнових комплексів на території Рибальського півострова у м. Києві залишено без задоволення, 28.02.2008 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 1000000 доларів США для реалізації вказаних проектів. ОСОБА_2 жодних дій, спрямованих на реалізацію проектів «Розвідка» та «Прикордонники», не вчинив та заволодів шахрайським шляхом вказаними грошовими коштами.

Крім того, ОСОБА_2 в період часу з 29.02.2008 до 20.03.2008 на підставі актів проведення авансових платежів (додатки №№ 3, 4, 6 до угоди про співробітництво №001\28-02\2008 від 28.02.2008) отримав від брата ОСОБА_3 - ОСОБА_38 грошові кошти, які належать ОСОБА_3, у загальній сумі 4000000 доларів США для реалізації проекту «Гаражі».

З метою приховування своїх злочинних намірів ОСОБА_2, достовірно знаючи, що 16 гаражів у гаражному кооперативі «Корабел» по вул. Електриків, 7 у м. Києві в період з 19.04.2007 до 21.09.2007 були придбані за грошові кошти ОСОБА_4, залучив ОСОБА_40 та ОСОБА_6, які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_2 щодо заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3, шляхом шахрайства або майном, що буде придбане за ці кошти, доручивши вказаним особам займатись організаційними питаннями щодо купівлі-продажу гаражів та зміни членства в цьому кооперативі.

Так, у період з 04.03.2008 до 04.06.2008 ОСОБА_40 та ОСОБА_41 було придбано 173 гаражі на загальну суму 2314131 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на вказаний період становить 11686361 грн. 55 коп.

З метою збільшення кількості придбаних гаражів, а тим самим збільшення кількості голосів на загальних зборах членів гаражного кооперативу «Корабел» та прийняття рішення вигідного для ОСОБА_2, останній залучив до скуповування гаражів невстановлену слідством особу, яка не була обізнана про його злочинні наміри щодо заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 шляхом шахрайства.

Невстановлена слідством особа, не поставивши до відома ОСОБА_2, з метою збільшення кількості придбаних гаражів вступила в злочинну змову з головою гаражного кооперативу «Корабел» ОСОБА_42, якими в період з 18.04.2008 по 31.05.2008 були внесені неправдиві відомості в рішення правління цього гаражного кооперативу щодо наявності на його території неіснуючих гаражів НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, а саме:

- у рішення правління кооперативу № 24 від 21.04.2008, згідно з яким неіснуючий гараж № НОМЕР_27 оформлено на ім'я ОСОБА_43;

- у рішення правління кооперативу № 18 від 22.04.2008, згідно з яким неіснуючий гараж № НОМЕР_22 оформлено на ім'я ОСОБА_44;

- у рішення правління кооперативу № 19 від 28.04.2008, згідно з яким неіснуючий гараж № НОМЕР_28 оформлено на ім'я ОСОБА_45;

- у рішення правління кооперативу № 29 від 26.06.2008, згідно з яким неіснуючий гараж № НОМЕР_29 оформлено на ім'я ОСОБА_46;

- у рішення правління кооперативу № 35 від 15.11.2008, згідно з яким неіснуючий гараж № НОМЕР_21 оформлено на ім'я ОСОБА_47, неіснуючий гараж № НОМЕР_23 - на ім'я ОСОБА_48, неіснуючий гараж № НОМЕР_24 - на ім'я ОСОБА_49, неіснуючий гараж № НОМЕР_25 - на ім'я ОСОБА_50, неіснуючий гараж № НОМЕР_26 - на ім'я ОСОБА_51

З метою отримання контрольного пакету гаражного кооперативу «Корабел» та кворуму на загальних зборах членів цього кооперативу, ОСОБА_2, не поставивши до відома ОСОБА_3, що 16 гаражів в період з 19.04.2007 до 21.09.2007 придбані за грошові кошти ОСОБА_4, вніс їх в загальний список «Таблиця гаражів», як придбані за кошти ОСОБА_3, тим самим запевнивши останнього, що контрольний пакет в кількості 198 гаражів викуплений, тобто п. 1-2 угоди про співробітництво №001\28-02\2008 від 28.02.2008 ним виконаний.

Вимогу ОСОБА_3 до ОСОБА_2 щодо надання детального звіту про виконання пунктів проекту «Гаражі» угоди про співробітництво №001\28-02\2008 від 28.02.2008, а також передачі його представнику контрольного пакету документів по гаражному кооперативу «Корабел», ОСОБА_2 виконати відмовився, чим позбавив ОСОБА_3 чи його представників можливості оскаржувати дану угоду в цивільному судочинстві та встановити реальні витрати по проекту «Гаражі».

Крім того, ОСОБА_2, отримавши 04.03.2008 на підставі акта проведення авансового платежу (додаток №5 до угоди про співробітництво №001\28-02\2008 від 28.02.2008) від брата ОСОБА_3 - ОСОБА_38 грошові кошти, які належали ОСОБА_3, в сумі 1000000 доларів США для реалізації проекту «Парк моряків», жодних дій, спрямованих на реалізацію цього проекту, не вчинив, а заволодів шахрайським шляхом вказаними грошовими коштами.

Крім того, ОСОБА_2, отримавши 29.02.2008 на підставі акта проведення авансового платежу (додаток №2 до угоди про співробітництво №001\28-02\2008 від 28.02.2008) від брата ОСОБА_3 - ОСОБА_38 грошові кошти, які належали ОСОБА_3, в сумі 2000000 доларів США для реалізації проекту «Жуків острів», жодних дій, спрямованих на реалізацію цього проекту, не вчинив, а заволодів шахрайським шляхом вказаними грошовими коштами.

Крім того, ОСОБА_2 20.03.2008 на підставі акта проведення авансового платежу (додаток №6 до угоди про співробітництво №001\28-02\2008 від 28.02.2008) отримав від брата ОСОБА_3 - ОСОБА_38 грошові кошти, які належали потерпілому ОСОБА_3, в сумі 1000000 доларів США для реалізації проекту «Приватний будинок». З метою подальшого заволодіння майном, яке буде придбане за ці грошові кошти, 27.03.2008 ОСОБА_2, діючи на підставі довіреності від 13.03.2008, виданою йому ОСОБА_52, уклав договір з ОСОБА_16 щодо купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_14.

Згідно з п. 4 даного договору продаж житлового будинку за домовленістю сторін вчиняється за суму 54400 грн., які ОСОБА_2, як представник продавця, отримав від своєї дружини ОСОБА_16 - покупця до підписання цього договору. Цього ж дня ОСОБА_2 передав потерпілому ОСОБА_52 вказані грошові кошти за продаж цього будинку.

ОСОБА_2, маючи на меті заволодіти нерухомим майном, а саме будинком по АДРЕСА_14, що було придбане за грошові кошти ОСОБА_3 та рештою грошових коштів у сумі 4995600 грн., які залишилися від купівлі вказаного будинку, не повідомив останнього про укладення цієї угоди та заволодів правовстановлюючими документами та вказаною сумою грошових коштів.

У подальшому на вимогу ОСОБА_3 повернути йому грошові кошти у сумі 1000000 доларів США або нерухоме майно, яке було придбане за ці кошти, ОСОБА_2 відмовився передати ОСОБА_3 вказане нерухоме майно, залишивши його у своїй власності, та грошові кошти у сумі 4995600 грн.

Крім цього, ОСОБА_2 20.03.2008 на підставі акта проведення авансового платежу (додаток №6 до угоди про співробітництво №001\28-02\2008 від 28.02.2008) отримав від брата ОСОБА_3 - ОСОБА_38 грошові кошти, які належали ОСОБА_3, у сумі 1000000 доларів США для реалізації проекту «Шанхай».

04.04.2008 та 17.04.2008 ОСОБА_2 на підставі актів проведення авансового платежу (додаток №№ 7, 8 до угоди про співробітництво №001\28-02\2008 від 28.02.2008) отримав від ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму 3000000 доларів США для реалізації проекту «Шанхай».

22.04.2008 ОСОБА_2 на підставі акта проведення авансового платежу (додаток №9 до угоди про співробітництво №001\28-02\2008 від 28.02.2008) отримав від брата ОСОБА_3 - ОСОБА_38 грошові кошти, які належали ОСОБА_3 у сумі 1500000 доларів США для реалізації проекту «Шанхай».

Всього ОСОБА_2 в період з 20.03.2008 до 22.04.2008 отримав грошові кошти на загальну суму 5500000 доларів США для реалізації проекту «Шанхай», а саме для купівлі нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_1, АДРЕСА_13.

Достовірно знаючи, що ряд квартир у зазначених будинках не приватизовані і не належать на праві власності особам, які в них мешкають, ОСОБА_2 доручив невстановленим слідством особам, які не були обізнані про його злочинні наміри, провести переговори з мешканцями вказаних будинків щодо продажу їх квартир.

Невстановлені слідством особи, знайшовши осіб із числа мешканців АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, які погодилися продати власні квартири, надали відомості про цих осіб ОСОБА_2

У подальшому ОСОБА_2 з метою заволодіння грошовими коштами та створення видимості роботи над цим проектом, використовуючи ОСОБА_53, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_2, доручив ОСОБА_53 виступити покупцем АДРЕСА_1.

ОСОБА_53 04.06.2008, знаходячись в нотаріальній конторі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Яковенко Л.А. АДРЕСА_3, уклав попередній договір, згідно з яким ОСОБА_55 та ОСОБА_56 зобов'язуються в майбутньому до 03.09.2008 укласти договір купівлі-продажу 2/5 частин АДРЕСА_1 з ОСОБА_53

Згідно з п. 1.2 даного договору ціна 2/5 частин вказаної квартири визначається сторонами у розмірі 892400 грн., що станом на 04.06.2008 відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 184000 доларів США.

Згідно з п. 1.3.1 ОСОБА_53 передав ОСОБА_55 та ОСОБА_56 24500 грн., що станом на 04.06.2008 відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 5000 доларів США.

Продовжуючи виконувати прохання ОСОБА_2, ОСОБА_53 19.06.2008, знаходячись у нотаріальній конторі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ЯковенкоЛ.А. АДРЕСА_3, уклав попередній договір, згідно з яким ОСОБА_57 зобов'язується в майбутньому до 03.09.2008 укласти договір купівлі-продажу 1/5 частин АДРЕСА_1 з ОСОБА_53

Згідно з п. 1.2. даного договору ціна 1/5 частин квартири визначається сторонами у розмірі 945750 грн., що станом на 19.06.2008 відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 195000 доларів США.

Згідно з п. 1.3.1. ОСОБА_53 передав ОСОБА_57 24250 грн., що станом на 19.06.2008 відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 5000 доларів США.

Продовжуючи виконувати прохання ОСОБА_2, ОСОБА_53 09.07.2008, знаходячись в нотаріальній конторі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ЯковенкоЛ.А. АДРЕСА_3, уклав попередній договір, згідно з яким ОСОБА_58 та ОСОБА_59 зобов'язуються в майбутньому до 03.09.2008 укласти договір купівлі-продажу 2/5 частин АДРЕСА_1 з ОСОБА_53

Згідно з п. 1.2. даного договору ціна 2/5 частин квартири визначається сторонами у розмірі 968000 грн., що станом на 09.07.2008 відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 200000 доларів США.

Згідно з п. 1.3.1. ОСОБА_53 передав ОСОБА_58 та ОСОБА_59 24200 грн., що станом на 09.07.2008 відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 5000 доларів США.

Крім того, ОСОБА_2 з метою заволодіння грошовими коштами та створення видимості роботи над цим проектом, використовуючи ОСОБА_60, який не був обізнаний про його злочинні наміри, доручив останньому виступити покупцем АДРЕСА_13.

ОСОБА_60 24.07.2008, знаходячись в нотаріальній конторі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Яковенко Л.А. АДРЕСА_3, уклав попередній договір, згідно з яким ОСОБА_61 зобов'язується в майбутньому до 01.10.2008 укласти договір купівлі-продажу 1/3 частини АДРЕСА_2 з ОСОБА_60

Згідно з п. 1.2. даного договору ціна 1/3 частини квартири визначається сторонами у розмірі 793760 грн., що станом на 24.07.2008 відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 164000 доларів США.

Згідно з п. 1.3.1 ОСОБА_60 передав ОСОБА_61 24200 грн., що станом на 24.07.2008 відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 5000 доларів США.

03.09.2008 та 01.10.2008 ОСОБА_2 не придбав АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, подальших дій, спрямованих на придбання квартир у будинках АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12 взагалі не вчиняв, і ніяких правочинів щодо набуття права власності не укладав.

Таким чином ОСОБА_2 у період часу з 28.02.2008 до 22.04.2008 вчинив шахрайські дії, заволодівши шляхом обману та зловживанням довірою грошовими коштами ОСОБА_3 на загальну суму 16500000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом з 28.02.2008 по 22.04.2008 становить 83325000 грн., чим спричинив останньому матеріальну шкоду на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто, в особливо великих розмірах.

Ці дії ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, ОСОБА_2, заволодівши у період з 28.02.2008 до 22.04.2008 шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_3 у сумі 16500000 доларів США, з метою легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом 29.05.2008 умисно, знаходячись у ТОВ «АВТ БАВАРІЯ» по бульвару І. Лепсе, 4 у м. Києві, придбав мотоцикл марки «BMW F650 GS» вартістю 86692 грн. 93 коп., який 08.07.2008 зареєстрував на своє ім'я в Ірпінському МРЕВ ДАІ ГУМВС України в Київській області, отримавши номерний знак НОМЕР_1.

07.03.2008 ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, з метою легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, знаходячись у ТОВ «АВТ БАВАРІЯ» по бульвару І. Лепсе, 4 у м. Києві, придбав автомобіль марки «BMW ALPINA B6/E63» вартістю 1345304 грн. 22 коп. який 29.03.2008 зареєстрував на своє ім'я в Ірпінському МРЕВ ДАІГУМВС України в Київській області, отримавши номерний знак НОМЕР_2.

05.02.2009 ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії з метою легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, знаходячись у ТОВ «АВТ БАВАРІЯ» по бульвару І. Лепсе, 4 у м. Києві, придбав автомобіль марки «BMW X-6» вартістю 847056 грн. 08 коп., який 06.02.2008 зареєстрував у Ірпінському МРЕВ ДАІ ГУМВС України в Київській області, отримавши номерний знак НОМЕР_3, на свою дружину ОСОБА_16, яка не була обізнана про незаконне походження грошових коштів, за які цей автомобіль був придбаний.

Всього ОСОБА_2 у період з 29.05.2008 до 06.02.2009 вчинив угоди з грошовими коштами у сумі 2279053 грн. 23 коп., що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у великих розмірах, таким чином легалізував доходи, отримані ним внаслідок шахрайських дій щодо заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3

Ці дії ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 2 ст. 209 КК України.

Крім того, ОСОБА_2 умисно, з метою підроблення документів, які видаються та посвідчуються установою, та їх подальшого використання, при невстановлених слідством обставинах вступив у злочинну змову з невстановленою слідством особою. Здійснюючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 надав невстановленій слідством особі свої анкетні дані для виготовлення підробленого диплому про вищу освіту на ім'я ОСОБА_2 та його подальшого використання останнім.

Невстановлена слідством особа, діючи узгоджено та обопільно з ОСОБА_2, при невстановлених слідством обставинах за допомогою комп'ютерно-множильної техніки виготовила диплом спеціаліста серії НОМЕР_30, де відобразила недостовірні відомості про закінчення ОСОБА_2 в 1995 році Київського державного технічного університету будівництва і архітектури за спеціальністю «Архітектура» з присвоєнням кваліфікації спеціаліста «Архітектор будівель і споруд», який передала ОСОБА_2 для подальшого використання.

Згідно листа від 13.07.2010 за вих. №23/273 Київського національного університету будівництва і архітектури ОСОБА_2 у період з 1991 по 2010 рік не навчався у Київському інженерно-будівельному інституті та не закінчував повного курсу навчання.

Ці дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 358 КК України.

Крім того, ОСОБА_2 21.11.2006 в денний час, знаходячись за адресою: м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1, умисно, використовуючи завідомо підроблений документ, надав до відділу кадрів Національного авіаційного університету диплом спеціаліста серії НОМЕР_30, виданий 30.06.1995 Київським державним технічним університетом будівництва і архітектури на ім'я ОСОБА_2, до якого ним та невстановленою слідством особою внесено завідомо неправдиві відомості щодо здобуття ОСОБА_2 вищої освіти за спеціальністю «Архітектура» з присвоєнням кваліфікації спеціаліста «Архітектор будівель і споруд».

ОСОБА_2, використовуючи вказаний підроблений диплом, власноручно заповнив особовий листок з обліку кадрів та автобіографію від 21.11.2006, в яких вказав недостовірні відомості, які були відображені в дипломі спеціаліста серії НОМЕР_30 від 30.06.1995 на його ім'я. На підставі вказаного документа ОСОБА_2 з 21.11.2006 згідно з наказом ректора №1159/к від 08.12.2006 призначений на посаду асистента кафедри архітектури Інституту міського господарства в Національному авіаційному університеті.

Згідно з висновком експерта № 343/тдд від 09.08.2010 рукописний текст в автобіографії на ім'я ОСОБА_2 від 21.11.2006 виконаний ОСОБА_2 Підпис в автобіографії на ім'я ОСОБА_2 від 21.11.2006 виконаний ОСОБА_2

Крім того, ОСОБА_2 15.09.2009 в денний час знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 9, умисно, продовжуючи свої злочинні дії, використовуючи завідомо підроблений документ, надав до відділу кадрів Міністерства регіонального розвитку та будівництва України диплом спеціаліста серії НОМЕР_30, виданий 30.06.1995 Київським державним технічним університетом будівництва і архітектури на ім'я ОСОБА_2, до якого ним та невстановленою слідством особою внесені завідомо неправдиві відомості щодо здобуття ОСОБА_2 вищої освіти за спеціальністю «Архітектура» з присвоєнням кваліфікації спеціаліста «Архітектор будівель і споруд».

ОСОБА_2, використовуючи вказаний диплом, власноручно заповнив особову картку № 56 та автобіографію від 15.09.2009, в яких вказав недостовірні відомості, які були відображені в дипломі спеціаліста серії НОМЕР_30 від 30.06.1995 на ім'я ОСОБА_2 На підставі вказаного документа ОСОБА_2 з 01.10.2009 згідно з наказом міністра №303 «ОС» від 30.09.2009 призначений на посаду головного спеціаліста відділу методичного забезпечення будівництва об'єктів при підготовці Євро-2012 Управління з питань підготовки в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Згідно з висновком експерта № 339/тдд від 05.08.2010 рукописний текст на 1 сторінці особової картки № 56 на ім'я ОСОБА_2 виконано ОСОБА_2 Підпис у графі «особистий підпис» на 1 сторінці особової картки № 56 на ім'я ОСОБА_2 виконаний ОСОБА_2 Підпис у графі «підпис власника трудової книжки» на 4 сторінці особової картки № 56 на ім'я ОСОБА_2 виконаний ОСОБА_2

Крім того, ОСОБА_2 01.09.2008 в денний час знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 49, умисно, продовжуючи свої злочинні дії, використовуючи завідомо підроблений документ, надав до інституту приватного вищого навчального закладу «Київський міжнародний університет» диплом спеціаліста серії НОМЕР_30, виданий 30.06.1995 Київським державним технічним університетом будівництва і архітектури на ім'я ОСОБА_2, до якого ним та невстановленою слідством особою внесені завідомо неправдиві відомості щодо здобуття ОСОБА_2 вищої освіти за спеціальністю «Архітектура» та з присвоєнням кваліфікації спеціаліста «Архітектор будівель і споруд».

ОСОБА_2, використовуючи вказаний підроблений диплом, власноручно заповнив особову картку студента та навчальну картку студента, в яких вказав недостовірні відомості, які були відображені в дипломі спеціаліста серії НОМЕР_30 від 30.06.1995 на ім'я ОСОБА_2 На підставі вказаного документа ОСОБА_2 з 01.09.2008 згідно з договором про навчання №08/240 зараховано на юридичний факультет інституту приватного вищого навчального закладу «Київський міжнародний університет» за спеціальністю «Правознавство» з терміном навчання з 01.09.2008 до 01.02.2010.

На підставі підробленого диплому НОМЕР_30 на ім'я ОСОБА_2 останній здобув другу вищу освіту, закінчивши юридичний факультет інституту приватного вищого навчального закладу «Київський міжнародний університет» з присвоєнням кваліфікації юриста та отримав диплом про перепідготовку НОМЕР_31 від 31.03.2010.

Ці дії ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 3 ст. 358 КК України.

Крім того, 16.02.2010 слідчим відділом Святошинського РУ ГУМВС України у м. Києві порушено кримінальну справу № 08-17378 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом замаху на вбивство ОСОБА_2

Досудовим слідством встановлено, що 16.02.2010 приблизно о 9 год. 30 хв. невстановлена досудовим слідством особа, знаходячись неподалік приватного будинку АДРЕСА_15, використовуючи вогнепальну зброю, здійснила постріли по автомобілю «Мерседес G-550» д.н.з. НОМЕР_4, в якому знаходився ОСОБА_2, тим самим намагалася умисно позбавити життя, тобто скоїти вбивство ОСОБА_2, однак не довела свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від її волі.

ОСОБА_2 17.02.2010 визнаний по вказаній кримінальній справі потерпілим та був допитаний як потерпілий. Перед початком допиту як потерпілого, ОСОБА_2 були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 49 КПК України та ст. 384 КК України, тобто останній попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. ОСОБА_2, даючи свідчення у кримінальній справі, з 17.02.2010 по 28.05.2010 наполягав на тому, що впізнати особу, яка вчинила відносно нього злочин, не зможе.

22.03.2010 прокуратурою Подільського району міста Києва порушено кримінальну справу № 57-2209 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_3 у сумі 83325000 гривень.

ОСОБА_2 06.07.2010 о 09 год. 10 хв., знаходячись в службовому кабінеті СУ ГУМВС України в м. Києві по вул. Антоновича, 114, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивих показань, під час його додаткового допиту як потерпілого умисно, маючи на меті створення штучних доказів причетності до вчинення даного злочину ОСОБА_4, грошовими коштами якого в сумі 915565 заволодів шахрайським шляхом в період з 19.04.2007 по 21.09.2007, та ОСОБА_3, грошовими коштами якого в сумі 83325000 гривень заволодів шахрайським шляхом в період часу з 28.02.2008 по 22.04.2008, з метою уникнення кримінальної відповідальності та неповернення вищевказаним особам грошових коштів, дав показання щодо причетності до замаху на його життя особи, при цьому детально описав прикмети цієї особи та повідомив, що може її впізнати, тобто умисно дав показання, які мають важливе доказове значення для правильного вирішення справи.

Так, ОСОБА_2 10.07.2010 в ході проведення начальником відділення слідчого управління ГУМВС України в місті Києві Нагірняком В.А., в провадженні якого знаходилась кримінальна справа №08-17378, слідчої дії відтворення обстановки та обставин події, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, усвідомлюючи зміст даної статті та достовірно знаючи, що надає слідству недостовірні показання, вказав на причетність до вчинення злочину невстановленої особи та відтворив на місці обстановку та обставини події, при цьому умисно відтворив недостовірну обстановку вчинення відносно нього злочину, створивши імітацію фактичних даних, які були зафіксовані під час огляду місця події та які не відповідають обставинам справи.

09.08.2010 ОСОБА_2 о 13 год. 14 хв., знаходячись в службовому кабінеті СУ ГУМВС України по вул. Антоновича, 114 у м. Києві, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, під час слідчої дії - пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам, вказав на фотокартку особи під № 4 в протоколі впізнання, на якій зображений громадянин ОСОБА_65, як на особу, що 16.02.2010 вчинила замах на його життя із застосуванням вогнепальної зброї, при цьому достовірно знаючи, що вказана особа вищезазначеного злочину не вчиняла, тобто ОСОБА_2 умисно вказав на особу з метою в подальшому незаконно притягнути її до кримінальної відповідальності та звинуватити ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в організації вчинення на нього замаху на вбивство.

10.08.2010 ОСОБА_2 о 09 год. 45 хв., знаходячись в службовому кабінеті СУ ГУМВС України в м. Києві по вул. Антоновича, 114, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, під час додаткового допиту його як потерпілого, достовірно знаючи про непричетність до вчинення злочину гр. ОСОБА_65, наполіг на своїх попередніх показаннях, що саме впізнана ним особа 16.02.2010 вчинила відносно нього злочин, тим самим розуміючи, що будуть порушені права гр. ОСОБА_65, свідомо звинувативши останнього у вчиненні особливо тяжкого злочину.

16.11.2010 ОСОБА_2 об 11 год. 15 хв., знаходячись у слідчому кабінеті в приміщенні Київського СІЗО по вул. Дегтярівській, 13 у м. Києві, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України та усвідомлюючи її зміст, достовірно знаючи, що ОСОБА_65, з яким проводиться очна ставка не причетний до вчинення відносно нього злочину 16.02.2010, а показання, які він давав в ході досудового слідства є неправдивими, відмовився підписувати протокол після роз'яснення йому положень ст. 384 КК України з метою уникнути кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань.

Таким чином, ОСОБА_2 під час досудового слідства у кримінальній справі №08-17378 умисно, з метою уникнення кримінальної відповідальності по кримінальній справі №57-2209 порушеної 10.08.2010 відносно нього за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та з метою звинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в організації вчинення на нього замаху на вбивство та з метою неповернення останнім грошових коштів, якими він заволодів шахрайським шляхом, давав неправдиві показання під час проведення слідчих дій з його участю, а саме під час допиту як потерпілого, відтворення обстановки і обставин події та під час пред'явлення фотознімків особи для впізнання, створивши штучні докази з метою обвинувачення ОСОБА_65, а в подальшому через зв'язки останнього й ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років.

Ці дії ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 2 ст. 384 КК України.

Повертаючи справу на додаткове розслідування з власної ініціативи, суд послався на неправильність та неповноту досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

На переконання суду, досудовим слідством ОСОБА_2 пред'явлено неконкретне обвинувачення, не з'ясовано детальної суті правовідносин, в яких діяли сторони, а відповідно - психічного ставлення ОСОБА_2 до вчинюваних дій.

Так, суд зазначив, що пред'явивши ОСОБА_2 обвинувачення за ч. 4 ст. 190 КК України, слідчий не визначився зі способом заволодіння обвинуваченим чужим майном, а саме, чи мало місце заволодіння ним чужим майном шляхом обману, чи шляхом зловживання довірою, чи шляхом обману та зловживання довірою.

Крім того, пославшись на те, що органом досудового слідства не були досліджені обставини, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виникли та існували цивільно-правові відносини, про що свідчить угода про співробітництво №001/28-02/2008, в якій обумовлені строки виконання запланованих ними дій, умови фінансування проектів та відповідальність за неналежне виконання умов договору, а також на встановлення під час судового розгляду факту виконання ОСОБА_2 значних об'ємів робіт в межах угоди, суд у постанові зазначив, що при наявній редакції формулювання обвинувачення, він позбавлений можливості в судовому засіданні з'ясувати, чи мав ОСОБА_2 в момент укладення договору та отримання коштів мету їх привласнити, а зобов'язання - не виконати.

Також, на переконання головуючого, з обвинувачення, яке пред'явлено ОСОБА_2, не зрозуміло, які обставини свідчать про достовірну обізнаність ОСОБА_2 у тому, що укладені правочини не відповідають законодавству України, та з чого слідчий зробив висновок, що вони є недійсними. Незрозумілою є злочинна роль ОСОБА_42, який згідно обвинувачення разом з невстановленою слідством особою, не поставивши до відома ОСОБА_2, з метою збільшення кількості придбаних гаражів у період з 18.04.2008 по 31.05.2008 вніс неправдиві відомості в рішення правління гаражного кооперативу «Корабел», при тому, що обвинувачення ОСОБА_42 у рамках даного провадження не пред'являлось, як є незрозумілою і причетність до цього ОСОБА_2, враховуючи, що отримання контрольного пакету гаражного кооперативу «Корабел» є частиною описаних в обвинуваченні шахрайських дій останнього.

Крім того, суд послався на те, що при пред'явленні ОСОБА_2 обвинувачення за ч. 2 ст. 358 КК України не зазначено, які саме дії він вчинив по підробленню документів, діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою.

Що стосується пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення за ч. 2 ст. 384 КК України, то суд вказав, що матеріали кримінальної справи не містять, а прокурором не надано суду даних про порушення прокурором відповідно до положень ст. 279 КПК України в редакції 1960 року питання про притягнення обвинуваченого до відповідальності у кримінальній справі за ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, розслідування якої за твердженнями обвинуваченого, що не спростовано і прокурором, не закінчено.

Поряд з цим суд послався і на те, що під час судового розгляду від потерпілого ОСОБА_4 надійшла до суду заява про невчинення відносно нього шахрайських дій з боку ОСОБА_2, що, на переконання суду, ставить під сумнів обґрунтованість обвинувачення в частині заволодіння шляхом зловживання довірою грошовими коштами ОСОБА_4 з причин неповноти досудового слідства.

З урахуванням наведеного органам досудового слідства запропоновано більш детально з'ясувати наведені обставини та дати оцінку діям підсудного.

Так, суд визначив, що в ході додаткового розслідування необхідно :

ретельно шляхом допиту, у тому числі віч на віч, тощо з'ясувати стосунки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рамках виконання проектів по забудові Рибальського острова;

ретельно перевірити та з'ясувати обставини передачі грошей ОСОБА_2, в тому числі шляхом додаткового допиту ОСОБА_38, проведення допиту віч на віч між ним та ОСОБА_2, враховуючи, що останній наполягає, що ОСОБА_38 йому кошти не передавав, а під час судового розгляду кримінальної справи іншим складом суду - не впізнав його як особу, якій передавав кошти;

перевірити та встановити, чи перебував ОСОБА_38 на території України на зазначений в обвинуваченні час передачі коштів, чи мав реальну можливість передати значні суми коштів в іноземній валюті, походження цих коштів, в тому числі можливість їх отримання шляхом спадкування;

провести інвентаризацію та оцінку об'єктів, придбаних ОСОБА_2 в межах виконання угоди, оцінку виконаних ним робіт в цілому, та в залежності від результатів, визначити суму коштів, які підсудний міг отримати від ОСОБА_3 в межах угоди, сумами витрат, пов'язаних з виконанням умов угоди.

Крім того, пославшись на те, що під час судового розгляду було встановлено, що 5.02.2010, тобто до моменту скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи, що мало місце 22.03.2010, між ОСОБА_3 та громадянином України ОСОБА_66 було укладено договір уступки права вимоги, згідно якого ОСОБА_66 прийняв на себе право вимоги виконання зобов'язань по угоді №001/28-02/2008 від 28.02.2008 з терміном його дії до 5.02.2015, суд у постанові зазначив про необхідність надати правову оцінку вказаному договору, визначившись при цьому, чи може бути ОСОБА_3 потерпілим в рамках даного кримінального провадження.

В апеляції представник потерпілого ОСОБА_3 - адвокат Гриценко І.І., наполягаючи на необґрунтованості та незаконності судового рішення, порушив питання про скасування постанови суду та направлення справи на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що досудове слідство у цій кримінальній справі проведено належним чином, з дослідженням всіх обставин справи, і перешкоди для розгляду справи по суті, у тому числі і ті, на які послався суд у постанові, відсутні.

На апеляцію представника потерпілого ОСОБА_2 подано заперечення, в яких він наполягає на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції та просить залишити її без зміни.

Іншими учасниками судового розгляду апеляції на постанову суду першої інстанції не подані.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката Гриценка І.І. на підтримання поданої ним апеляції, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію представника потерпілого, вважав необґрунтованим висновок суду про повернення справи на додаткове розслідування, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляції представника потерпілого, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК України 1960 року повернення кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні, а в разі виникнення питання про повернення справи на додаткове розслідування, суд вирішує це питання мотивованою постановою.

Застереження про дотримання цих вимог закону дано в роз'ясненні, що міститься в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справи на додаткове розслідування» від 11 лютого 2005 року № 2, де зазначено, що у випадках, коли суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику і допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України 1960 року, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.

Проте, як видно з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції, повертаючи справу на додаткове розслідування, ці вимоги закону щодо процесуального порядку і підстав для направлення справи на додаткове розслідування не врахував, в постанові не зазначив, чому наведена ним неповнота та неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Так, за змістом постанови кримінальна справа повернута на додаткове розслідування з підстав вищезазначеної неконкретності пред'явленого обвинувачення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, органом досудового слідства за результатами розслідування, на підставі отриманих доказів висунуто ОСОБА_2 обвинувачення у відповідності до вимог ст. 132 КПК України 1960 року, у якому зазначено, які саме дії обвинуваченого призвели до заволодіння грошовими коштами, до підроблення документів, до повідомлення як потерпілим під час провадження досудового слідства неправдивих відомостей, що стосуються обставин справи, а також зазначено суму коштів, якими заволодів обвинувачений, час та місце вчинення злочинів, наскільки вони були відомі слідчому, інші відомості і статті кримінального закону, якими передбачені ці злочини.

До того ж, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 липня 2011 року кримінальна справа щодо ОСОБА_2 вже направлялась прокурору м. Києва для проведення додаткового розслідування з підстав порушення органами досудового розслідування кримінально-процесуального закону, що виразилося в неконкретності пред'явленого обвинувачення, про що наведено і в постанові від 20 квітня 2015 року (т. 65, а.с. 41-44).

Разом з тим, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 листопада 2011 року дана постанова суду першої інстанції була скасована і визнано, що обвинувальний висновок у даній справі відповідає положенням ст. 223 КПК України 1960 року, а постанова про притягнення ОСОБА_2 в якості обвинуваченого складена відповідно до положень ст. 132 цього Кодексу, та будь-які суперечності в зазначених документах відсутні, і при цьому, вирішуючи питання про застосування вимог кримінально-процесуального закону щодо пред'явлення обвинувачення, суд мав врахувати положення ст. 277 КПК України 1960 року, якими передбачено право прокурора до закінчення судового слідства змінити пред'явлене обвинувачення, у тому числі і шляхом його конкретизації за наявності до того підстав (т. 65, а.с. 126-130).

Проте, як вбачається з протоколу судового засідання, питання щодо наявності у прокурора підстав для зміни обвинувачення, зокрема, шляхом його конкретизації, суд не з'ясував, а провівши судове слідство, відразу за власною ініціативою вирішив питання про повернення справи на додаткове розслідування, в тому числі і з підстав неконкретності пред'явленого обвинувачення.

Крім того, зауваживши про неповноту дослідження органом досудового слідства наявної між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 угоди про співробітництво №001/28-02/2008, суд у постанові не навів конкретні обставини, які на його думку, підлягали з'ясуванню, а також доводів, чому з цих причин необхідно проводити додаткове розслідування, та чому суд позбавлений можливості усунути це в ході судового слідства. При цьому суд фактично вдався до оцінки доказів, що є неприпустимим.

В той же час, суду першої інстанції при розгляді справи по суті слід було ретельно дослідити наявні у справі та надані органом досудового слідства докази, вирішити питання про їх достатність чи недостатність, а також про доведеність чи недоведеність винуватості ОСОБА_2 у пред'явленому йому обвинуваченні.

Що стосується посилань суду на подачу потерпілим ОСОБА_4 під час судового слідства заяви про невчинення стосовно нього шахрайських дій ОСОБА_2, то вказана обставина не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування, оскільки суд не позбавлений можливості усунути протиріччя між цією заявою потерпілого та його показаннями, наданим в ході досудового та судового слідства.

Не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування і посилання суду на відсутність даних, що судом одночасно з постановленням вироку згідно вимог ст. 279 КПК України 1960 року перед прокурором ставилось питання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 як потерпілого за завідомо неправдиві показання за результатами розслідування та судового розгляду кримінальної справи за ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки матеріали справи свідчать, що органи досудового слідства навели в обвинувальному висновку докази, які з їх точки зору, підтверджують конкретне обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 384 КК України.

Що стосується посилання в постанові на необхідність додаткового допиту ОСОБА_38, проведення допиту між ним та ОСОБА_2 для з'ясування обставин передачі грошових коштів ОСОБА_2, а також перевірки та встановлення того, чи перебував ОСОБА_38 у зазначений в обвинуваченні час на території України, чи мав він реальну можливість передати значні суми коштів в іноземній валюті, походження цих коштів, зокрема, можливість їх отримання шляхом спадкування, то вказане не може бути визнано законною та обґрунтованою підставою для повернення справи на додаткове розслідування, оскільки суд, якщо він вважає за необхідне встановити ці обставини, не позбавлений можливості встановити їх в судовому засіданні.

Так само суд першої інстанції не позбавлений можливості при необхідності у цьому вирішити питання щодо проведення інвентаризації та оцінки придбаних ОСОБА_2 в межах виконання угоди робіт шляхом призначення аудитного та/або експертного дослідження, чи у разі необхідності надання відповідного судового доручення в порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України 1960 року, вчинення інших процесуальних дій.

Не позбавлений суд можливості самостійно дати оцінку і наявному у кримінальній справі договору уступки права вимоги, укладеному між потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_66, згідно якого останній прийняв на себе право вимоги зобов'язань по угоді №001/28-02/2008 від 28.02.2008.

Таким чином, зазначені в постанові суду підстави для повернення справи на додаткове розслідування не можна визнати переконливими та обґрунтованими.

Оскільки судом першої інстанції не наведено переконливих доводів неповноти або неправильності досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні шляхом ретельного допиту підсудного, потерпілих, свідків, направлення судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України 1960 року, дослідження інших зібраних у справі доказів, постанова суду першої інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою.

За таких обставин апеляція представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката Гриценка І.І. підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

При цьому, колегія суддів вважає, що справа має розглядатися в іншому складі суддів, оскільки суд в постанові фактично вдався до оцінки доказів у справі, що не мав право робити при направленні справи на додаткове розслідування.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 Розділу XI Перехідні положення КПК України 2012 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва

у х в а л и л а :

Апеляцію представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката Гриценка І.І. задовольнити.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року про повернення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 384 КК України, прокурору м. Києва на додаткове розслідування скасувати.

Кримінальну справу повернути до Голосіївського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання залишити без зміни.

Судді:

__ ____ ____

Осіпова Л.О. Боголюбська Л.Б. Дзюбін В.В.