Ухвала суду № 46871592, 15.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 р.Справа № 816/960/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції України з контролю за цінами на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2015р. по справі № 816/960/15-а за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання протиправним та скасування наказу,поновлення на роботі і стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

25 березня 2015 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції України з контролю за цінами з урахуваннм змін про скасування наказу Державної інспекції України з контролю за цінами від 12 березня 2015 року № 44-к "Про звільнення ОСОБА_1І.", поновлення на посаді завідувача сектором у Полтавській області Державної інспекції України з контролю за цінами та стягнення моральної шкоди в розмірі 20000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на протиправність оскаржуваного наказу , порушення її прав в частині попередження про вивільнення у звязку з ліквідацією Держінспекції України в період перебування її на лікарняному, хоча фактично проведено реорганізацію такого органу. Діями відповідача їй причинено моральну шкоду, в рахунок відшкодування якої просила стягнути 20000 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року у справі № 816/960/15-а адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної інспекції України з контролю за цінами від 12 березня 2015 року № 44-к "Про звільнення ОСОБА_1І.", поновлено позивача на посаді завідувача сектором у Полтавській області Державної інспекції України з контролю за цінами з 23 березня 2015 року. Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення на посаді завідувача сектором у Полтавській області Державної інспекції України з контролю за цінами з 23 березня 2015 року.В задоволенні інших позовних вимог відмовлено .

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, отже у відповідності до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегією суддів не вбачається перешкод для розгляду справи за відсутності осіб, що не зявились.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції , з 03 жовтня 2012 року ОСОБА_1 перебувала на посаді завідувача сектором у Полтавській області Державної інспекції України з контролю за цінами за результатами конкурсу зі збереженням 7 (сьомого) рангу державного службовця в межах IV категорії посад державних службовців, що підтверджується записами в трудовій книжці БТ-ІІ № 0604936 (а.с. 13-14).

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» було прийнято рішення про ліквідацію Державної інспекції України з контролю за цінами.

У відповідності до плану заходів, повязаних з ліквідацією Держцінінспекції України, Головою комісії з ліквідації Державної інспекції України з контролю за цінами було видано наказ від 26.11.2014 № 274-к «Про попередження працівників Держцінінспекції України», яким Відділу по роботі з персоналом надано доручення попередити усіх штатних працівників Держцінінспекції України письмово під розпис про їх наступне вивільнення з займаних посад за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією державної інспекції України з контролю за цінами (а.с. 68).

Відділом по роботі з персоналом попередження про наступне вивільнення з займаної посади та персональне повідомлення ОСОБА_1 було надіслано на офіційну адресу сектору у Полтавській області (рo1tаv@dci.gov.ua) електронною поштою (а.с. 69-72).

У звязку з відсутністю фізичної можливості письмово під розпис попередити 26 листопада 2014 року завідувача Сектору у Полтавській області Держцінінспекції України ОСОБА_1, яка на той час перебувала на лікарняному, того ж дня начальником Відділу по роботі з персоналом Держцінінспекції України у телефонній розмові ОСОБА_1 була персонально попереджена про заплановане вивільнення та повідомлена про надіслання попередження на електрону адресу сектору.

Наказом № 44-к від 23 березня 2015 Державною інспекцією України з контролю за цінами позивача звільнено з посади завідувача Сектору у Полтавській області Державної інспекції України з контролю за цінами 23 березня 2015 року на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України у звязку із ліквідацією Державної інспекції України з контролю за цінами.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суспільні відносини, пов'язані зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулює Закон України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу". Згідно зі статтями 9 і 30 цього Закону правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом законів про працю України.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (надалі по тексту - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до положень частин 1-3 статті 492 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Пунктом 2 постанови від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення про ліквідацію Державної інспекції України з контролю за цінами, поклавши функції з моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку на Державну службу статистики.

Пунктом 5 зазначеної постанови визначено, що права та обовязки центральних органів виконавчої влади що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, є правонаступникам органів, які реорганізуються.

Згідно з частинами другою та третьою статті 36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Виходячи з нормативного тлумачення частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 492 КЗпП України , власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Отже, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Це зобовзання Державною інспекцією України з контролю за цінами не виконано, доказів на підтвердження надання позивачу пропозицій щодо переведення на іншу роботу не надано, а тому трудові гарантії позивачки були порушені.

Така позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 01 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України (далі - Держмитслужба), Сумської митниці Держмитслужби (правонаступником якої є Сумська митниця Міндоходів України; далі - Митниця) про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35985744) та від 28 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_9 до Державної митної служби України (далі - ДМСУ), Південної митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Південна митниця), Південної регіональної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, третя особа - ОСОБА_12, про визнання протиправними та скасування наказів в частині звільнення, поновлення на службі та стягнення моральної шкоди (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41602330).

Ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім.

Частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові за результатами розгляду справи з підстав, передбачених, пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу , є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норми права, викладений у постанові Верховного Суду України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, та дату звільнення позивача 12 березня 2015 року , колегія суддів вважає, що порушення порядку повідомлення про наступне вивільнення позивача , яка 26 листопада 2014 року перебувала на лікарняному, в даному випадку не несе правових наслідків для сторін.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Оскільки відповідачем при подачі апеляційної скарги судовий збір не сплачено, судовий збір відповідно до приписів статті 98 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню за ухвалою суду.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної інспекції України з контролю за цінами залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2015р. по справі № 816/960/15-а залишити без змін.

Стягнути з Державної інспекції України з контролю за цінами судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 36 грн. 54 коп. на реквізити: отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, , рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4