Ухвала суду № 46871507, 09.07.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1192/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М.Б.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

09 липня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Александрової К.В.,

представника позивача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності

представника відповідача - ОСОБА_3, представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пфаннер Агро" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пфаннер Агро" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2015 року Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Пфаннер Агро» про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.05.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 16.02.2015 року ТОВ "Пфаннер Агро" подало до Фонду звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік, згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників становить 40 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа. Крім того, кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", також самостійно розрахована відповідачем становить 2 особи.

Разом з тим, в рядку 06 Звіту відповідачем не визначена сума адміністративно-господарських санкцій.

Крім того, за порушення термінів сплати зазначених санкцій ТОВ "Пфаннер Агро" нараховано пеню у розмірі 688,22 грн., яка розрахована починаючи з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій, тобто з 16.04.2015 по 28.04.2015 (день звернення до суду з цим позовом).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не вжив усіх передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у період з січня по березень 2014 року та недопущення правопорушення у сфері господарювання

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Водночас статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості. Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Так, відповідачем самостійно у Звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік зазначено інформацію про невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 особи та при цьому не розраховано суму адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в рядку 06 Звіту.

В силу вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" критерієм для визначення кількості робочих місць які підлягають створенню для працевлаштування інвалідів є середньооблікова кількість штатних працівників.

При цьому, розрахунковим періодом середньооблікової кількості штатних працівників є саме рік, а не місяць як зазначає відповідач. Тому, відповідач заповнюючи Звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік та самостійно зазначаючи інформацію про неповне виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів повинен був самостійно обрахувати суму адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу та сплатити їх у визначені строки.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінпраці України № 223 від 15.05.2007 року (далі Порядок), порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В силу положень п. 3.4, 3.7 Порядку орган контролю нараховує пеню з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день подання позовної заяви за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, позивачу нараховано ТОВ "Пфаннер Агро" пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 688,22 грн. за період з 16.04.2015 року по 28.04.2015 року.

У ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В силу ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Згідно п. 2.1. Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Отже, на відповідача покладено не лише обов'язок створити робоче місце інваліда, але й інформувати про це органи зайнятості в порядку, встановленому вищезазначеним нормативно-правовим актом.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Пфаннер Агро" надавав інформацію до Барського районного центру зайнятості про попит на робочу силу за формою 3-ПН для працевлаштування осіб, які мають інвалідність, лише 17.03.2014 року, що підтверджується відповіддю останнього за №04-18/893 від 09.04.2015 року (а. с. 7).

Отже, ТОВ "Пфаннер Агро" не подало звітності форми 3-ПН з січня по березень 2014 року.

Крім того, у постанові від 28.01.2014 року у справі №21-476а13 Верховний Суд Україн вказав, що неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості за певний період, є порушенням норм, які регулюють забезпечення зайнятості інвалідів та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також неодноразово була висловлена Верховним Судом України, зокрема у постановах від 9 липня та 19 листопада 2013 року (№№ 21-200а13, 21-397а13 відповідно).

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню, оскільки позивачем, в порушення вищезазначених норм, не було забезпечено належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме звіти за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості щомісячно не було подано.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пфаннер Агро" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 16 липня 2015 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

ОСОБА_4