Ухвала суду № 46871334, 15.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2015 р. Справа № 815/3394/15

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Лукянчук О.В.

суддів Градовського Ю.М.,

ОСОБА_1

при секретарі Паламарчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 адміністративну справу за апеляційною скаргою Саратської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2015 року у справі за поданням Саратської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до ТОВ "Одеський завод класичних вин" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податку,-

В С Т А Н О В И Л А :

Саратська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області звернулася до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Одеський завод класичних вин" згідно рішення начальника Саратської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 11.06.2015р. про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Одеський завод класичних вин".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2015 року у задоволенні подання відмовлено.

В апеляційній скарзі Саратської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що 09.06.2015р. в.о. начальника Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_3 було видано наказ №654 про проведення фактичної перевірки ТОВ«Одеський завод класичних вин».

На підставі зазначеного наказу заступником начальника Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_4 09.06.2015р. було видано направлення на проведення з 10.06.2015р. фактичної перевірки ТОВ «Одеський завод класичних вин» працівникам Державної фіскальної служби: ОСОБА_5 за №310, ОСОБА_2 за №309, ОСОБА_6 за №308, ОСОБА_7 за №307.

Перевіряючи ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 10.06.2015 р. були допущені до здійснення фактичної перевірки, про що свідчить запис у книзі обліку перевірок ТОВ «Одеський завод класичних вин».

У ході вказаної фактичної перевірки 10.06.2015 р. ТОВ «Одеський завод класичних вин» надано запит "Про надання документів та зняття фактичних залишків ТМЦ", за яким з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, ТОВ «Одеський завод класичних вин» необхідно надати до 15.00 годин 10.06.2015 року документи за період, який належить до перевірки, згідно переліку вказаному у запиті, а також необхідно під час проведення перевірки зняти фактичні залишки товарно матеріальних цінностей (готова продукція, виноматеріал, сусло) у присутності представників ДФС України та ГУ ДФС в Одеській області.

Згідно опису копій документів, які надаються в ході фактичної перевірки №1 від 10.06.2015 р. перевіряючому ОСОБА_7 передані запитувані документи ТОВ «Одеський завод класичних вин».

При цьому, представниками ТОВ «Одеський завод класичних вин» відмовлено у проведенні інвентаризації залишків товарно - матеріальних цінностей, про що перевіряючими 10.06.2015р. о 17:00 год. було складено акт про відмову від проведення інвентаризації (зняття фактичних залишків ТМЦ).

10.06.2015 р. заступником начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області складено звернення до начальника Саратської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Одеський завод класичних вин».

Рішенням начальника Саратської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_8 11.06.2015р. о 12:00 год. застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «Одеський завод класичних вин» відповідно до п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України у зв'язку із відмовою від допуску посадових осіб до проведення фактичної перевірки ТОВ«Одеський завод класичних вин».

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Одеський завод класичних вин" було допущено перевіряючих до здійснення фактичної перевірки, при проведенні фактичної перевірки ТОВ "Одеський завод класичних вин" контролюючий орган не був уповноваженим вимагати проведення інвентаризації товарно - матеріальних цінностей, у зв'язку із чим застосування органом доходів і зборів адміністративного арешту майна відповідно до п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є зокрема захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Підстави для застосування адміністративного арешту майна визначено п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, до яких, зокрема, віднесено таку підставу, як відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби. Визначений перелік підстав для застосування адміністративного арешту майна є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для прийняття рішення, стало звернення про застосовування адміністративного арешту майна платника податків від 10.06.2015 року, у якому зазначено, що 10.06.2015 року був здійснений вихід з метою проведення фактичної перевірки ТОВ "ОЗКВИН" щодо дотримання вимог законодавства з питань регулювання діяльності у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, , однак директор ТОВ "ОЗКВИН" в порушення п.п.20.1.9 п.20.1 ст. 20 ПК України за наслідками розгляду матеріалів не допуску до фактичної перевірки ТОВ «Одеський завод класичних вин» 10.06.2015р. відмовив у знятті залишків товарно матеріальних цінностей та у проведенні інвентаризації ТМЦ.

В даному випадку підставою для застосування адміністративного арешту позивач зазначає відмову ТОВ «ОЗКВИН» від допуску посадових осіб до проведення фактичної перевірки ТОВ «Одеський завод класичних вин».

Слід зазначити, що суд першої інстанції застосувавши норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп.8 п.6 Положення про Державну фіскальну службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. N 236, Положення «Про інвентаризацію активів та зобов'язань» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014р. за №879, повно і обєктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вірно вказав на те, що в спірних правовідносинах не мали місце випадки, коли проведення інвентаризації є обов'язковим, які передбачені п. 7 Положення «Про інвентаризацію активів та зобов'язань».

Відтак колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про те, що директором ТОВ «Одеський завод класичних вин» в порушення п.п.20.1.9 п.20.1 ст. 20 ПК України відмовлено у знятті залишків товарно матеріальних цінностей та у проведенні інвентаризації ТМЦ, оскільки воно є помилковим та ґрунтується на неправильному тлумаченні апелянтом вказаних норм права.

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Колегія суддів зауважує, що законодавець чітко розмежував зазначені види перевірок з огляду на те, що вони мають різну правову природу.

Більш того, не узгоджуються із приписами діючого законодавства посилання податкового органу на пп.20.1.9 п.20.1 ст.20 ПК України, за яким контролюючі органи мають право: вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню, патентуванню та/або сертифікації) від проведення такої інвентаризації або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу, колегія суддів вважає помилковими, оскільки ця норма відносить до підстав застосування адміністративного арешту майна відмову платника податків від проведення податковими органами окремих заходів (інвентаризація основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів), які проводяться в рамках документальної перевірки.

Ретельно зясовані судом першої інстанції фактичні обставини справи свідчать про те, що ТОВ "Одеський завод класичних вин" не відмовлялося від допуску до здійснення фактичної перевірки, вказані обставини не були спростовані апелянтом і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

На підставі всебічного, повного і обєктивного дослідження поданих доказів, з наданням належної юридичної оцінки, суд першої інстанції правильного дійшов висновку щодо відсутності у податкового органу підстав, визначених у п. 94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, для застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Одеський завод класичних вин», з яким погоджується і колегія суддів.

Натомість, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у звязку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Саратської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лукянчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко