Ухвала суду № 46871109, 16.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6317/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Шостака О.О.,

при секретарі: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Польок» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Польок» звернулися в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2014 року №170226552209.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 05.12.2014 року №170226552209.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Старекс Холдинг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Омега Люкс», Приватним підприємством «Кінос» за липень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 119 877,00 грн..

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки від 21.11.2014 року №1111/26-55-22-09/33598162 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2014 року №170226552209, яким позивачу визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 149 846,00 грн., у тому числі 119 877,00 грн. - основний платіж, 29969,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Судом попередньої інстанції встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Старекс Холдінг» укладено договір від 01.07.2014 року №7-Т, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця побутову хімію і господарські товари, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його загальну вартість в порядку і на умовах передбачених цим договором. На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору позивачем надано: специфікації до договору, податкову накладну, видаткову накладну, рахунок на оплату, довідки.

Також, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Омега Люкс» укладено договір про надання інформаційно-юридичних послуг від 10.03.2014 року №12-Ю, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати замовнику інформаційно-консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та господарських судах України. На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору позивачем надано: податкову накладну, акт надання послуг, рахунок на оплату, довідку банку, зразки наданих послуг.

Крім того, між позивачем та Приватним підприємством «Кінос» укладено договір про надання консалтингових послуг від 05.05.2014 року №2-КП, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати замовнику комплексні консалтингові послуги, а саме послуги бюджетування з метою планування фінансово-господарської діяльності підприємства з розрахунком на досягнення певного фінансового результату, що полягає в: консультуванні з системної розробки бізнес - процесів на підприємстві; консультуванні в сфері організації роботи фінансового та податкового планування; бізнес - консультуванні корпоративне управління та організаційна структура. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити комплексні послуги. На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору позивачем надано: податкову накладну, акт надання послуг, рахунок на оплату, довідку банку, звіт про надання консалтингових послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціям, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Як на підставу для висновків про безтоварність здійснених позивач з контрагентом фінансово-господарських операцій в апеляційній скарзі податковий орган посилається на акти: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 12.09.2014 рокцу №2108/26-59-22-08/38464251 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Старекс Холдинг» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року», Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 01.09.2014 року №2625/26-55-22-07/37009035 «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Кінос» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року».

Зазначені доводи колегією суддів до уваги не беруться, оскільки вказані акти лише фіксують факт неможливості проведення зустрічної звірки контрагентів позивача та не можуть давати оцінку здійсненим фінансово-господарським операціям.

При цьому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015 року №826/16061/14, визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві, щодо складання акта від 01.09.2014 року №2625/26-55-22-07/37009035 про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Кінос» щодо до підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 року №804/17034/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 року, визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві, які полягають у проведенні зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Старекс Холдинг», за результатами якої складено акт від 12.09.2014 року № 2108/26-59-22-08/38464251 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Старекс Холдинг» (код за ЄДРПОУ 38464251), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року»; визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві щодо коригування показників податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Старекс Холдинг» та зобов'язано контролюючий орган відновити показники податкової звітності товариства за липень 2014 року.

Водночас, фактичне виконання господарських зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними документами, укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, отримані блага використані позивачем у власній господарській діяльності, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі його активів.

Зазначене повністю спростовує доводи відповідача, що здійснені позивачем і контрагентом господарські операції не мали реального характеру, а використовувались виключно для зменшення податкових зобов'язань позивача.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного відповідачем рішенні.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 16.07.2015 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.