Ухвала суду № 46871071, 16.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19113/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Ганечко О.М.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Головного управління юстиції у м. Києві, Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Рябоконь Олени Ікарівни про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Головного управління юстиції у м. Києві, Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Рябоконь О.І. про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2015 року адміністративний позов - задоволено частково.

Скасовано рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Рябоконь О.І. № 17231936 від 14 листопада 2014 року про відмову ОСОБА_3 в реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1. Зобов"язано Головне управління юстиції у м. Києві зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 В решті позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/15053/13-а державним реєстратором Рябоконь О.І. повторно розглянуто заяву ОСОБА_3 від 23 квітня 2013 року про реєстрацію квартири АДРЕСА_1, яка належить їй на приватній власності на підставі свідоцтва про приватизацію, виданим 03 квітня 2013 року Відділом приватизації житлового фонду Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації згідно з розпорядженням № 37387 від 03 квітня 2013 року.

Згідно рішення державного реєстратора реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Рябоконь Олени Ікарівни № 17231936 від 14 листопада 2014 року позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності квартири на підставі того, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є запис про обтяження арештом квартири 106, власником якої зазначено іншу фізичну особу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІV від 01 липня 2004 року - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону - обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону - державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Статтею 15 Закону встановлено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону - у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Так, ч. 9 ст. 15 Закону передбачено, що державна реєстрація обтяжень прав на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у Державному реєстрі прав, іпотеки майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться у спеціальному розділі Державного реєстру прав. При державній реєстрації права власності на таке майно записи про обтяження переносяться до відповідної частини відкритого розділу Державного реєстру прав.

Згідно до п. 94 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав - державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав.

Державний реєстратор у разі відсутності відомостей у Державному реєстрі прав та Реєстрі прав власності на нерухоме майно використовує реєстраційні дані, які містяться на паперовому носії інформації (реєстрові книги та реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), - у разі їх наявності в органі державної реєстрації прав.

Пунктом 95 Порядку встановлено, що державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про:

- державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі прав;

- обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно або іпотеки у Державному реєстрі прав;

- обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

- обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст, - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Порядок використання Реєстру прав власності на нерухоме майно та перенесення державним реєстратором відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру прав встановлює Мін'юст.

Відповідно до п. 99 Порядку - під час проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна за відсутності державної реєстрації права власності на такий об'єкт у Державному реєстрі прав державний реєстратор відкриває розділ зазначеного Реєстру, вносить до нього відомості про таке право власності та переносить наявні відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та/або Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Під час проведення державної реєстрації переходу права власності на об'єкт нерухомого майна державний реєстратор переносить до відкритого розділу Державного реєстру прав наявні відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та/або Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Під час проведення державної реєстрації зміни, переходу чи припинення інших речових прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна державний реєстратор за відсутності державної реєстрації права власності на такий об'єкт у Державному реєстрі прав переносить відомості про таке речове право, обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та/або Державного реєстру обтяжень рухомого майна до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить до Державного реєстру прав відповідний запис (пункт 97 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Згідно до п. п. 5, 6, 7, 8 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1844/5 від 14 грудня 2012 року - відомості, отримані державним реєстратором під час проведення державної реєстрації прав за результатом пошуку у Реєстрах та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, оформляються у паперовому вигляді, підписуються державним реєстратором, засвідчуються в установленому законодавством порядку печаткою та долучаються до відповідної облікової або реєстраційної справи.

Перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли наявні у Реєстрах записи є чинними та ідентифікують об'єкт нерухомого майна або суб'єкта речових прав, їх обтяжень.

Державний реєстратор переносить до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна, відомості записів, наявні у Реєстрах, у частині, що стосується такого об'єкта.

У разі коли при розгляді заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якої державній реєстрації підлягає припинення обтяження речового права на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі прав, встановлено наявність запису про таке обтяження в Реєстрах, державний реєстратор переносить відомості запису про таке обтяження до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію припинення обтяження речового права на нерухоме майно вносить запис про припинення такого обтяження до Державного реєстру прав.

За результатом перенесення записів щодо об'єкта нерухомого майна, наявних у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, державний реєстратор робить у відповідних реєстрах відмітку про перенесення відомостей таких записів.

У разі коли у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявні записи щодо суб'єкта обтяжень речових прав (особи, щодо майна якої встановлено обтяження/боржника), державний реєстратор одночасно з перенесенням до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна, записів, що стосуються такого об'єкта, переносить до спеціального розділу Державного реєстру прав записи щодо суб'єкта обтяжень речових прав та робить у відповідному реєстрі відмітку про перенесення таких записів.

Разом з тим, згідно п. 2.1 Положення про Єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністра юстиції України № 41/5 від 27 травня 1997 року (чинна на час внесення запису про заборону) - підставами для внесення у Базовий реєстр відомостей про заборони на відчуження та арешти об'єктів нерухомого майна, а також записів в алфавітну книгу заборон відчуження нерухомого майна є:

а) накладення державним нотаріусом заборони на об'єкт нерухомого майна;

б) повідомлення посадової особи виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів про накладення заборони на об'єкт нерухомого майна;

в) повідомлення судових і слідчих органів про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна;

г) повідомлення приватного нотаріуса, який посвідчив угоду, що буде підставою для накладення заборони на відчуження нерухомого майна.

Пунктами 4.1, 4.2 Положення встановлено, що підставами для внесення у Базовий реєстр відомостей про зняття заборон та арештів на відчуження об'єктів нерухомого майна є повідомлення та заяви органів та осіб, за ініціативою яких були накладені відповідні заборони та арешти, а також органів, які згідно з чинним законодавством мають право зняти заборони та арешти на використання майна.

Відомості про зняття заборон та арештів на відчуження майна вносяться в Базовий реєстр у день надходження повідомлень та заяв.

Враховуючи, що право власності на квартиру АДРЕСА_1, набувалося позивачем в порядку приватизації Державного житлового фонду і до цього в Державному реєстрі право власності на вказане майно зареєстроване не було, а тому відповідач зобов»язаний був провести державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру, незважаючи на це майно обтяжень, з внесенням запису про обтяження до відповідної частини відкритого розділу.

Таким чином, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції таким, що винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Хрімлі О.Г.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Ганечко О.М.