Ухвала суду № 46871012, 15.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Демидовська А.І. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року Справа: № 760/10430/15-а

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Жигіля Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 02 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Манойло Наталії Григорівни, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 ( далі - позивач ) звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Манойло Наталії Григорівни ( далі - відповідач ), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про:

- скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке було прийнято 22.04.2013 р.;

- скасування рішення реєстратора про реєстрацію права власності на АДРЕСА_1 за ОСОБА_4, яке було прийнято 22.04.2013 р.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02 червня 2015 року у відкритті провадження було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, так як, на думку апелянта, судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу за їх відсутності в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав

Судова колегія встановила, що відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що нотаріат не наділений публічно-правовими функціями та діє в межах приватного права, а тому дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і має вирішуватися за правилами ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України ( далі - КАС України ), Законами України «Про нотаріат» (далі - Закон № 3425-XII ) і «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» ( далі - Закон № 1952-IV ).

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У ч. 1, 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 3425-XII, нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною 5 статті 3 Закону № 1952-IV передбачено, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що обов'язковою ознакою публічно-правового спору, який підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства, є участь у ньому суб'єкту, який наділений відповідними владно-розпорядчими функціями.

При цьому, нотаріус при прийнятті рішення щодо державної реєстрації права власності виконує повноваження державного реєстратора прав на нерухоме майно, що є владно-розпорядчими функціями, а отже, й рішення, прийняте нотаріусом слід вважати рішенням суб'єкта владних повноважень, що підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий підхід викладено у п. 8 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. № 8.

Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що оскільки відповідачем у даній справі є нотаріус, а позовні вимоги стосуються скасування прийнятих ним рішень як державним реєстратором, то дана справа підлягає розгляду в порядку саме адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі, є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до Солом'янського районного суду м. Києва.

Відповідно до ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 02 червня 2015 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 41. 159, 160, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 02 червня 2015 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Солом'янського районного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.