Ухвала суду № 46870992, 16.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1219/15 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.05.15р. у справі №810/1219/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трестбуд-1» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку Договору №2 про визнання електронних документів від 17.09.14р.; зобов'язання у повному та всебічному виконанню службових обов'язків при встановленні місцезнаходження платника податків згідно наказу ДПА України від 17.05.10р. №336 «Про затвердження Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків», із складанням акта проведення такої дії з позивачем.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.05.15р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів ТОВ «Трестбуд-1» від 17.09.14р. № 2.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати в цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що позивач не знаходиться за місцезнаходженням, що є істотним порушенням умов договору.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, 17.09.14р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про визнання електронних документів № 2, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до умов договору, позивачем 20, 23 та 25 березня 2015 р. подано до відповідача декларацію з ПДВ, які не прийняті з посиланням на заборону прийому звітності по електронній пошті через можливу відсутність договору з ДФСУ.

Листом від 20.03.15р. №3916/10/10-13-11-02-10 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області повідомила позивача про розірвання Договору №2 від 17.09.14р., у зв'язку із порушенням ним істотних умов даного договору, а саме: відсутністю ТОВ «Трестбуд-1» за місцезнаходженням.

Задовольняючи адміністративний позов в оспорюваній частині, суд першої інстанції виходив з того, що підстава яка слугувала для розірвання відповідачем договору в односторонньому порядку не є такою, що передбачає право податкового органу на вчинення таких дій; податковим органом не доведено відсутність позивача за місцезнаходженням.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (далі по тексту - Інструкція).

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Розділом VІ додатку І Інструкції встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.

З моменту укладання цього Договору всі попередні домовленості та укладені правочини між Платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність.

Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Згідно частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що розірвання договору в односторонньому порядку можливе, у разі істотного порушення умов договору однією зі сторін договору.

В межах спірних правовідносин, законодавством встановлено виключні випадки, які дають право органу ДПС розірвати договір в односторонньому порядку, а саме: у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Зі змісту листа відповідача від 20.03.15р. №3916/10/10-13-11-02-10 вбачається, що підставою для розірвання договору є істотні порушення його умов, оскільки місцезнаходження позивача за податковою адресою не встановлено, а повідомлення про зміну адреси від позивача не надходило.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням позивача є: 08154, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Громова, буд. 4, та сама адреса, що зазначена у договорі № 2) (а.с. 32).

Податковим органом не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо місцезнаходження позивача, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відомості про місцезнаходження позивача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є достовірними, а посилання відповідача на відсутність товариства за місцезнаходженням - необґрунтовані.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.05.15р. у справі №810/1219/15 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.05.15р. у справі №810/1219/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.