Постанова № 46870932, 09.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2295/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мельничука В.П., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2015 року адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою діяльністю «Евроенерго технології» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Дніпровському районі») звернулась до суду з позовом про стягнення з рахунків товариства з обмеженою діяльністю «Евроенерго технології» (надалі за текстом - «ТОВ «Евроенерго технології») 186 594 грн. 79 коп. в рахунок погашення податкового боргу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено частково та стягнуто з відповідача 157 893 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Дніпровському районі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове і прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що за ТОВ «Евроенерго технології» обліковується податковий борг із сплати податку на додану вартість, який виник у зв'язку із самостійним визначенням відповідачем грошових зобов'язань за податковими деклараціями № 9029074835 від 20.05.2014 р., № 9035317133 від 20.06.2014 р., № 9041939681 від 21.07.2014 р., № 9048575251 від 20.08.2014 р., №9054069175 від 19.09.2014 р., № 90620664945 від 20.10.2014 р., а також на підставі податкових повідомлень-рішень № 0000451530 від 31.07.2014 р., № 0010721501 від 06.11.2013 р., № 0011281501 від 12.11.2013 р., № 0007051501 від 01.10.2013 р.

Крім того, відповідач має податковий борг із сплати єдиного податку, що утворився у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань за податковими деклараціями № 9064972093 від 10.11.2014 р. та №9046431540 від 12.08.2014 р.

25 листопада 2013 р. позивачем винесено податкову вимогу № 1220-15.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки встановлений статтею 56 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») 1095-денний строк оскарження в суді названих податкових повідомлень-рішень не сплинув, грошові зобов'язання визначені ними є неузгодженими.

На думку колегії суддів, зазначений висновок суду є наслідком неналежного застосування нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини.

У статті 14 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну «податковий борг» - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 54.3 статті 54 ПК України на контролюючий орган покладено обов'язок щодо самостійного визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, у разі коли платником податків не виконуються умови, визначені пунктом 57.3 ст. 57 ПК України, нараховані грошові зобов'язання після закінчення десятиденного терміну набувають статусу податкового боргу.

Водночас, відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно пункту 4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказ Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за № 2135/22447, у разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Із наведеного випливає, що сама лише можливість оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення поза межами граничних строків сплати грошового зобов'язання, не впливає на статус такого грошового зобов'язання як узгодженого.

Сума грошового зобов'язання підлягає виведенню із картки особового рахунку платника лише у разі відкриття провадження у справі за відповідним позовом платника податків.

Разом з тим, у даній правовій ситуації відсутні відомості про те, що ТОВ «Евроенерго технології» зверталось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000451530 від 31.07.2014 р., № 0010721501 від 06.11.2013 р., № 0011281501 від 12.11.2013 р., № 0007051501 від 01.10.2013 р. і за цим позовом було відкрито провадження у справі.

За змістом статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Таким чином, оскільки ТОВ «Евроенерго технології» самостійно не сплатило суми грошових зобов'язань, що призвело до утворення податкового боргу, позовні вимоги ДПІ у Дніпровському районі підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою діяльністю «Евроенерго технології» до Державного бюджету податковий борг в розмірі 186 594 (сто вісімдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 79 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.П.Мельничук

Постанова складена в повному обсязі 14 липня 2015 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мельничук В.П.