КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/64/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
У Х В А Л А
Іменем України
14 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2015 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва, третя особа: відділ Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, про визнання бездіяльності протиправною,-
В С Т А Н О В И Л А:
ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва, третя особа: відділ Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо несвоєчасного виконання платіжних доручень № 152616 від 30 жовтня 2014 року, № 93316 від 16 жовтня 2014 року, № 15821 від 16 жовтня 2014 року, № 15811 від 16 жовтня 2014 року, № 1548001 від 15 жовтня 2014 року, № 1502001 від 15 жовтня 2014 року, № 14701 від 16 жовтня 2014 року, № 691 від 16 жовтня 2014 року, № 15491 від 16 жовтня 2014 року, № 1246001 від 15 жовтня 2014 року, № 1209001 від 15 жовтня 2014 року, № 984001 від 14 жовтня 2014 року, № 871001 від 14 жовтня 2014 року (далі - платіжні доручення) третьої особи.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2015 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є підставами для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішень Господарського суду міста Києва у справах № 910/23549/13, № 910/5091/14, № 910/5092/14, № 910/12212/14, № 910/13650/14, № 910/16357/14, № 910/25843/13, № 910/15523/13, № 910/5159/14, № 910/9904/14, № 910/9906/14, із публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (далі - ПАТ "УСК "Гарант-Авто"), а згідно рішень Господарського суду міста Києва у справах № 910/10367/14, № 910/9162/14, - із товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус" (далі - ТДВ "Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус") на користь позивача стягнуто грошові кошти (далі - судові рішення).
У зв'язку з невиконанням у добровільному порядку судових рішень позивач звернувся до третьої особи із заявами про їх примусове виконання.
За результатами проведення виконавчих дій, із ПАТ "УСК "Гарант-Авто" та ТДВ "Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус" на користь позивача стягнуто суму заборгованості у розмірі 153154,68 грн.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно п. 12.1 розділу ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5), органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
У ході розгляду справи судом також з'ясовано, що стягнута сума заборгованості зарахована на рахунок третьої особи.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону, стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.
Відповідно до п. 12.2 розділу ХІІ Інструкції № 512/5 розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС.
Викладене свідчить, що при здійсненні примусового виконання рішень та стягненні у зв'язку з цим на користь стягувача відповідних сум заборгованості, вказані суми не можуть бути перераховані безпосередньо на рахунки стягувача, оскільки в обов'язковому порядку зараховуються на рахунок органу ДВС, а тільки потім перераховуються стягувачу.
Згідно з п.п. 12.18, 12.21 розділу ХІІ Інструкції № 512/5 при перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень.
Платіжне доручення підписується керівником органу ДВС та особою, яка уповноважена на ведення відповідного рахунку органу ДВС.
На виконання вище викладених норм виписано платіжні доручення на загальну суму 153154,68 грн.
Саме відповідач зобов'язаний перерахувати стягнуту на користь позивача суму заборгованості, однак він не погодився з самим фактом бездіяльності, оскільки вважає, що ним виконано покладений на нього обов'язок щодо повернення коштів позивачу.
При перерахуванні сум заборгованості на користь стягувача відповідач зобов'язаний діяти відповідно до норм Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 квітня 2014 року № 372 (далі - Порядок № 372), та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі - Інструкція № 22).
Відповідно до п. 1.2 розділу І Порядку № 372 депозитні рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) та/або установах банків для обліку депозитних сум, які з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням.
Згідно з п. 3.5 глави 3 Інструкції № 22 банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.
З аналізу викладеного вбачається, що відповідач зобов'язаний перерахувати на користь позивача суми заборгованості, які знаходяться на депозитних рахунках третьої особи, протягом 30 календарних днів з дня виписки платіжних доручень.
Разом з тим, платіжні доручення виписані 14, 15, 16 та 30 жовтня 2014 року, а сума заборгованості перерахована тільки 17 січня 2015 року.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва, третя особа: відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, про визнання протиправною бездіяльності відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Доводи апеляційної скарги та представника апелянта в судовому засіданні не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
В задоволенні апеляційної скарги управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва - відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Н.І.Горбань
Судді: Г.В. Земляна
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 15.07.2015 року.
.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.
Судове рішення № 46870923, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.07.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/64/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: