Ухвала суду № 46870914, 15.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6110/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Старової Н.Е., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Київській області Венгель Ю.Ю., винесеної 25.03.2015 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 369/3487/14, виданого 26.01.2015 року Києво-Святошинським районним судом Київської області у виконавчому провадженні № 46664570 про стягнення з боржника ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 478 891 грн. 32 коп.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 20 квітня 2015 року позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2015 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 грудня 2013 року між ОСОБА_2 (Іпотекодавець) та ПАТ «КБ «Хрещатик» (Іпотекодержатель) укладено договір іпотеки № 034-пп-01, який забезпечує виконання зобов'язань ОСОБА_4 (Позичальник) за кредитним договором № 034-пп від 22.07.2010 року (т. 1, арк. 66-70).

Предметом іпотеки, згідно вказаного договору є земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення садівництва, площею 0,1200 га, кадастровий № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Віта-Поштова, садове товариство «Сіверка», заставна вартість становить 288 000,00 грн.

На виконанні у відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області перебуває виконавче провадження № 46664570 щодо примусового виконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.01.2015 року № 369/3487/14 про погашення в рахунок заборгованості за кредитним договором № 034-пп від 22.07.2010 року в сумі 4 787 087, 23 грн. шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки - земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Віта-Поштова, садове товариство «Сіверка», з цільовим призначенням - для ведення садівництва, площею 0,1160 га, кадастровий № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4 та земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Віта-Поштова, садове товариство «Сіверка», з цільовим призначенням - для ведення садівництва, площею 0,1200 га, кадастровий № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2

25 лютого 2015 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Венгель Ю.Ю. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 46664570, якою боржнику (ОСОБА_2.) надано 7-ми денний термін з дня винесення постанови для самостійного виконання рішення суду та надання документального підтвердження до відділу (т. 1, арк. 52-55).

25 лютого 2015 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Венгель Ю.Ю. виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (т. 1, арк. 50-51), про що було внесено запис до державного реєстру обтяжень нерухомого майна (т. 1, арк. 46).

25 березня 2015 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Венгель Ю.Ю. виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору № 46664570, якою постановлено стягнути з ОСОБА_2 виконавчий збір у розмірі 478 891, 32 грн.

Вважаючи протиправною постанову відповідача від 25.03.2015 року ВП № 46664570 про стягнення з боржника виконавчого збору, позивач оскаржив її до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивач був позбавлений можливості самостійно виконати судове рішення, оскільки на предмет іпотеки, на який мало бути звернуто стягнення накладено заборону відчуження і його реалізація можлива виключно шляхом проведення прилюдних торгів в рамках виконавчого провадження, які боржник не може ні організувати, ні провести. З огляду на зазначене, суд визнав постанову про стягнення з боржника виконавчого збору протиправною та скасував її.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Матеріали справи свідчать про те, що 25.02.2015 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області накладено заборону відчуження земельної ділянки, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Віта-Поштова, садове товариство «Сіверка», з цільовим призначенням - для ведення садівництва, площею 0,1200 га, кадастровий № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 (т. 1, арк. 46).

Згідно з виконавчим листом Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.01.2015 року № 369/3487/14, на вказане майно має бути звернуто стягнення в порядку примусового виконання у виконавчому провадженні № 46664570.

Позивач вказав на те, що не мав можливості самостійно виконати судове рішення, оскільки у даному випадку законодавством не передбачений порядок, який би дозволяв боржнику самостійно виконати судове рішення про звернення стягнення на майно. Крім того, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2019 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу його на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження.

Крім того, позивач зазначив, що не здійснював перешкод для реалізації відчуження земельної ділянки, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Віта-Поштова, садове товариство «Сіверка», з цільовим призначенням - для ведення садівництва, площею 0,1200 га, кадастровий № НОМЕР_1, що належить йому.

У відповідності до пункту 8 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Згідно зі статтею 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Статтею 41 названого закону передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно визначені Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 (далі - Тимчасовий порядок № 68/5).

Пунктом 1.2 Тимчасового порядку № 68/5 передбачено, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Відповідно до пункту 3.1 Тимчасового порядку № 68/5 орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

Отже, з аналізу вищенаведених правових норм слідує, що реалізація майна, яке перебуває в іпотеці, та на яке накладено заборону відчуження, може бути здійснена органами державної виконавчої служби, що у даному випадку, виключає можливість добровільного виконання позивачем виконавчого листа у 7-денний термін з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з положеннями частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Оскільки, боржник у виконавчому провадженні № 46664570 був позбавлений можливості самостійно виконати судове рішення, то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав у відповідача для винесення постанови від 25.03.2015 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 478 891, 32 грн.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що постанова від 25.03.2015 ВП № 46664570 про стягнення з боржника виконавчого збору є протиправною, а тому підлягає скасуванню.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області - залишити без задоволення

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 16.07.2015 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.