Ухвала суду № 46870795, 14.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/868/15 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» (далі - Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Відповідач) та з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати рішення від 23.02.2015 року №1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення безготівкових коштів за правилами п.32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана обов»язковою, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України вважає можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №335084 Позивач є юридичною особою, зареєстрованою 07.09.2009 року та перебуває на податковому обліку у Відповідача.

23.02.2015 року Відповідачем прийнято рішення №1 про здійснення погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів відповідно до пункту 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивач має задекларовану податкову заборгованість, а саме: заборгованість зі сплати податку та дивіденди за 2011 рік; заборгованість по ПДВ за червень-вересень 2014 року; заборгованість по ПДВ за жовтень 2014 року.

Згідно ст.95 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п.32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 1 липня 2015 року, встановлено, що у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках, здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може бути здійснене за наступних умов: 1) виникнення податкового боргу у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку; 2) податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень; 3) відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

Таким чином, зазначена норма закону прямо встановлює право керівника контролюючого органу прийняти рішення про стягнення коштів платника податків лише у разі відсутності зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем застосовано механізм примусового стягнення з Позивача податкового боргу в судовому порядку на підставі п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 та п. 95.3 ст. 95 ПК України.

Відповідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 року у справі №2а-2090/12/1070 адміністративний позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» податковий борг у розмірі 67 342 000,11 грн. Постановою суду допущено розстрочення сплати податкового боргу на сімдесят два місяці з моменту набрання законної сили рішенням суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2014 року у справі №810/6545/14 адміністративний позов задоволено та стягнуто з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на користь Державного бюджету України кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі 32 614 518,32 грн. Постановою відстрочено її виконання строком на дванадцять місяців.

Заборгованість по ПДВ за жовтень 2014 року в сумі 3 799 777,00 грн (перебуває у процесі судового розгляду за позовом податкового органу, справа №810/86/15-а).

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що у Відповідача були відсутні підстави для застосування приписів пункту 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з метою стягнення коштів, оскільки це фактично свідчить про повторне стягнення з Позивача податкового боргу з того ж виду податку та за ті ж самі періоди.

Рішення Відповідача від 23.02.2015 року №1 суперечить рішенням судів якими вже визначено строки та порядок погашення такої заборгованості, а заборгованість, що наразі є об'єктом судового розгляду у справі №810/86/15-а є менша визначеної (5 мільонів гр.) пунктом 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тому під дію цієї норми не підпадає.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Відповідача про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 23.02.2015 року №1 прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені законом, а отже, є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 16 липня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.