Ухвала суду № 46870552, 15.07.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року справа №812/478/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Шишова О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 Сергійовичана ухвалуЛуганського окружного адміністративного суду від 12 червня 2015 року у справі № 812/478/15 за позовом ОСОБА_2 Сергійовичадо Апеляційного суду Донецької областіпро визнання бездіяльності протиправною та зобовязання виконати певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2015 рокуМонаков ОСОБА_3 до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Апеляційного суду Донецької областіпро визнання протиправною бездіяльності Апеляційного суду Луганської області в частині відмови позивачу у судовому захисті за його апеляційною скаргою від 23 квітня 2015 року, яка суперечить вимогам ст. 6 Конвенції з прав людини, вимогам ст. 3, 19, 55, 92, 124, 125, 129 Конституції України, ст. 21, 24, 307, 369 Кримінального процесуального кодексу України; зобовязання Апеляційного суду Луганської області щодо розгляду апеляційної скарги позивача від 23 квітня 2015 року згідно законодавства України (а.с. 4-5).

УхвалоюЛуганського окружного адміністративного судувід 12 червня 2015 року у справі № 812/478/15відмовлено у відкритті провадження у справі(а.с. 1-2).

Не погодившись з судовим рішенням,ОСОБА_2 Сергійовичподав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалуЛуганського окружного адміністративного суду від 12 червня 2015 року у справі № 812/478/15 та прийняти нову постанову суду з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права(а.с.16-17).

Позивач та представник відповідача в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином (а.с. 38-39). Позивач в апеляційній скарзі просив розглянути справу за його відсутністю.

03 липня 2015 року до канцелярії Донецького апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від Голови Апеляційного суду Донецької області, в якому зазначено, що ухвала Луганського окружного адміністративного суду є законною, обґрунтованою, а апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню. Крім того, голова апеляційного суду просив розглянути дану апеляційну скаргу без участі представника суду (а.с. 40-41).

Колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги,перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, щоухвалою судді Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області від 17 квітня 2015 року у справі № 425/1133/15-к апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Слідчого судді Рубіжанського міського суду Луганської області від 10 квітня 2015 року про повернення скарги на протиправну бездіяльність прокурора м. Рубіжного ОСОБА_4 щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернуто апелянту у звязку із порушенням вимог п.4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України, а саме у звязку з тим, що вона подана після закінчення встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження (а.с. 6).

23 квітня 2015 року позивачем до Апеляційного суду Луганської області подано заяву-клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка зареєстрована в суді 29 квітня 2015 року (а.с. 8).

29 квітня 2015 року Апеляційним судом Луганської області надано відповідь № 476/15-вихМонакову ОСОБА_5 в якій зазначено, що апеляційну скаргу вже повернуто позивачу ухвалою суду від 17 квітня 2015 року, при цьому уМонакова В.С. є право на її оскарження в касаційному порядку на підставі ч. 6 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (зворотній бік а.с. 8)

21 травня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду Луганської області із запитом-заявою щодо надання йому відомостей про реєстрацію, розподілу між суддями його апеляційної скарги разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження від 23 квітня 2015 року (а.с. 9).

25 травня 2015 року Апеляційний суд Луганської області ОСОБА_2 надано відповідь № 572/15-вих, в якій зазначено, що апеляційну скаргу повернуто позивачу ухвалою суду від 17 квітня 2015 року, копія даної ухвали направлено на його адресу 20 квітня 2015 року, матеріали справи повернуто до суду першої інстанції 22 квітня 2015 року. Щодо надання позивачу копії протоколу про розподіл справи між суддями, зазначено, що він містяться в матеріалах справи, яку повернуто до суду першої інстанції. При цьому зазначено про право позивача на оскарження ухвали суду від 17 квітня 2015 року в касаційному порядку (а.с. 10).

Не погодившись з діями суду ОСОБА_2 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Судом першої інстанції відмовлено у відкритті провадження у справі в звязку з порушенням підсудності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Частиною 2 ст. 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, предметом позову є незгода позивача із судовим рішенням в кримінальній справі № 425/1133/15-к від17 квітня 2015 року, яке, на думку позивача, порушує його права в частині відмови йому у судовому захисті.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 2, п.п. 1, 7 і 9 ст.ст. 3, 17, ч. 3 ст. 50 КАС України, суд приходить до висновку, що суди та судді при здійсненні ними процесуальної діяльності по розгляду справ здійснюють процесуальні повноваження, у звязку з чим не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, а тому не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийняті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів та суддів».

Разом із цим, ч. 1 ст. 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судді незалежні і підкоряються лише закону, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Статтею 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» гарантовано незалежність суддів та недопустимість втручання у діяльність судді при здійсненні правосуддя.

Конституційний Суд України в рішенні № 6-рп/2001 від 23 травня 2001 року в абз. 11 п. 4.2 зазначив, що виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.

Виходячи з положень п.п. 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13 червня 2007 року, звернення із позовом, де відповідачами зазначені суд чи суддя у звязку з розглядом ними справ або заяв, мають розцінюватись як вплив на суд.

Відповідно до п. 10 зазначеної Постанови оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду і вирішення справи поза встановленим процесуальним законом порядком не допускається та суди повинні відмовляти у прийнятті позовів і заяв з таким предметом.

Враховуючи викладене вище, зазначений спір не є публічно-правовим спором у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, суд апеляційної інстанціїпогоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження в даній адміністративній справі.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що у даних правовідносинах судові рішення підлягають оскарженню у процесуальному порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Приймаючи викладене до уваги, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено ухвалу з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись статтями 195, 197, п.1 ч. 1ст. 199, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12 червня 2015 року у справі № 812/478/15 - залишити без задоволезння.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12 червня 2015 року у справі № 812/478/15 за позовом за позовом ОСОБА_2 до Апеляційного суду Донецької областіпро визнання бездіяльності протиправною та зобовязання виконати певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

ОСОБА_6

ОСОБА_7