ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
14 липня 2015 рокусправа № 804/3121/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Уханенка С.А.
суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 р. у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась з позовом до суду, в якому просила скасувати експертну оцінку квартири АДРЕСА_1, визначену за результатами рецензування звіту субєкта оціночної діяльності; зобовязати відповідача призначити повторну експертну оцінку вищезазначеної квартири.
Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний позов не належить до юрисдикції адміністративних судів, зазначені в позові правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства, тому повинні вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 7 ч. 1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватися суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Відповідно до п.1, п.2 ч. 4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
В той же час, документ, який є предметом спору (експертна оцінка) не складався відповідачем у справі.
Згідно статті 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб'єктами оціночної діяльності, зокрема, є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст.13 цього Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Таким чином, з огляду на викладене, суб'єкт оціночної діяльності при проведенні оцінки майна не здійснює владних управлінських функцій і не є суб'єктом владних повноважень у розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а звіт про оцінку майна не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії.
Згідно роз'яснень, які наведені у пункту 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.
Отже, скасування експертної оцінки, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку, який виконав суб'єкт оціночної діяльності не належить до повноважень адміністративного судочинства.
У звязку з цим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та підкреслює, що визначення позивачем в якості відповідача, який є субєктом владних повноважень не змінює предмету спору, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 р. є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 199, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:С.А. Уханенко
Суддя:Ю.М. Дадим
Суддя:І.Ю. Богданенко
Судове рішення № 46870467, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.07.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/3121/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: