Ухвала суду № 46870343, 15.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 липня 2015 рокусправа № 804/1442/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання:Соломка М.Я.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2015 р. в справі № 804/1442/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (далі ПАТ «ДМКД») звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 14.07.2014 р. № 110010000/2014/600132/1; скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.07.2014 р. № 110010000/2014/20063. В обґрунтування позову позивачем зазначено, що позивачем виконані всі необхідні та достатні дії під час митного оформлення товару та надано митному органу всі документи для обґрунтування заявленої позивачем митної вартості товару. Враховуючи невідповідність прийнятого рішення митного органу вимогам чинного законодавства, вважає рішення митного органу протиправним та необґрунтованим, а також таким, що підлягають скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2015 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про задоволення позову через неповне зясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права. Апелянт зазначає, що при поданні митної декларації позивачем визначена митна вартість товару за основним методом, надані всі необхідні документи на підтвердження митної вартості за ціною контракту. Документи, подані позивачем, не містили розбіжностей, ознак підробки, містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена, тому у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів. Не зважаючи на це, позивачем надані додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості (висновок ТПП). Твердження митного органу про неможливість ідентифікації довідки ПАТ «Промінвестбанк» від 03.07.2014 р. № 104-20-2-16-56 та платіжних документів про передплату за товар не відповідає дійсності, оскільки у вказаних документах зазначений отримувач передплати, реквізити контракту, за яким проводилась оплата, сплачена сума співпадає із сумою, зазначеною в п. 9 специфікації № 1 до контракту.

Посилання суду першої інстанції на неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості чи відомостей щодо ціни через відсутність відбитку штампу «Під митним контролем» на рахунку-фактурі від 27.06.2014 р. № 23 позивач вважає необґрунтованим, оскільки в графі 23 залізничної накладної від 29.06.2014 р. № АУ 266416 вказані документи, надані відправником. Саме залізнична накладна містить відбиток штампу «Під митним контролем».

Позивач не згоден зі збільшенням митної вартості товару на підставі митної вартості товару, зазначеної у митній декларації № 805130000/2014/5435 від 16.05.2014 р., через невідповідність марки феросиліцію, задекларованого за цією митною декларацією (марка ФС75), марки товару, ввезеного позивачем (ФС65) та відсутністю відомостей про відсотковий вміст кремнію.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання контракту № 14-1020-12 від 10.06.2014 р., укладеному ПАТ «ДМКД» з ТОВ «Братський завод феросплавів», на поставку товару, якість, кількість, ціна, строки поставки якого визначаються у специфікації як невідємній частині контракту, 14.07.2014 р. позивачем предявлено до митного оформлення митну декларацію № 110010000/2014/021082 на товар феросиліцій ФС65 з вмістом Si 66,5%, АІ - 1,6%, Mn - 0,2%, Cr - 0,1%, P - 0,03%, C - 0,05%, S - 0,002%. Фракція 10-50 мм. ГОСТ 1415-93. Базова вага - 68, 955 т.

Митна вартість товару заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості за основним методом визначення митної вартості - ціною договору та складає 92066,66 доларів США (1,3651 дол. США за 1 кг).

На підтвердження митної вартості товару позивачем надано митному органу наступні документи: контракт № 14-1020-12 від 10.06.2014 р.; специфікацію № 1 від 10.06.2014 р.; інвойс № ДМКД-14-1020-12-29/06.2014 від 29.06.2014 р.; рахунок-фактуру № 23 від 27.06.2014 р.; сертифікат про походження товару № RUUA НОМЕР_1 від 03.07.2014 р.; довідку банку № 140-20-2-16-56 від 03.07.2014 р.; платіжні документи, що підтверджують оплату товару SWIFT б/н від 19.06.2014 р., 23.06.2014 р., 24.06.2014 р., 25.06.2014 р.; експортну декларацію № 10607090/270614/0010495 від 27.06.2014 р.; сертифікати якості товару № 1-1446 від 27.06.2014 р.; залізничну накладну № АУ266416 від 29.06.2014 р.; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю та радіологічного контролю товару № 2720 від 29.06.2014 р.; картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами, № 110/2012/0001471 від 29.04.2014 р.; комерційну пропозицію № КД-1032 від 02.06.2014 р.; лист продавця № КД-1267 від 10.07.2014 р.

На вимогу митного органу декларантом не надано додаткових документів на підтвердження митної вартості.

Дніпропетровською митницею 14.07.2014 р. прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600132/1 у відношенні митної декларації № 110010000/2014/021082 за резервним методом, у звязку з чим митна вартість товару визначена митним органом в розмірі 111277,40 дол. США (1,6510 дол. США/кг.)

14.07.2014 р. Дніпропетровською митницею ДФС прийнята картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20063.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості прийнятих митним органом рішень через неповноту або недостовірність відомостей про митну вартість.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання контракту № 14-1020-12 від 10.06.2014 р., укладеному ПАТ «ДМКД» з ТОВ «Братський завод феросплавів», на поставку товару, якість, кількість, ціна, строки поставки якого визначаються у специфікації як невідємній частині контракту, 14.07.2014 р. позивачем предявлено до митного оформлення митну декларацію № 110010000/2014/021082 на товар феросиліцій ФС65 з вмістом Si 66,5%, АІ - 1,6%, Mn - 0,2%, Cr - 0,1%, P - 0,03%, C - 0,05%, S - 0,002%. Фракція 10-50 мм. ГОСТ 1415-93. Базова вага - 68, 955 т.

Митна вартість товару заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості за основним методом визначення митної вартості - ціною договору та складає 92066,66 доларів США (1,3651 дол. США за 1 кг).

На підтвердження митної вартості товару позивачем надано митному органу наступні документи: контракт № 14-1020-12 від 10.06.2014 р.; специфікацію № 1 від 10.06.2014 р.; інвойс № ДМКД-14-1020-12-29/06.2014 від 29.06.2014 р.; рахунок-фактуру № 23 від 27.06.2014 р.; сертифікат про походження товару № RUUA НОМЕР_1 від 03.07.2014 р.; довідку банку № 140-20-2-16-56 від 03.07.2014 р.; платіжні документи, що підтверджують оплату товару SWIFT б/н від 19.06.2014 р., 23.06.2014 р., 24.06.2014 р., 25.06.2014 р.; експортну декларацію № 10607090/270614/0010495 від 27.06.2014 р.; сертифікати якості товару № 1-1446 від 27.06.2014 р.; залізничну накладну № АУ266416 від 29.06.2014 р.; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю та радіологічного контролю товару № 2720 від 29.06.2014 р.; картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами, № 110/2012/0001471 від 29.04.2014 р.; комерційну пропозицію № КД-1032 від 02.06.2014 р.; лист продавця № КД-1267 від 10.07.2014 р.

Відповідачем витребувані у декларанта документи, які підтверджують заявлену митну вартість у звязку із встановленням наступних розбіжностей: розрахунок ціни відповідно до умов контракту для підтвердження числових значень митної вартості товару через відсутність в публікації CRU bulk ferroalloys Monitor на інтернет-сайті www.crugroup.com загальнодоступної інформації щодо значень котирувань відносно цього товару; платіжні документи на підтвердження оплати товару, оскільки за наданими позивачем документами неможливо ідентифікувати платіж з імпортованою партією товару; на підтвердження митної вартості товару декларантом надано комерційну пропозицію постачальника, проте відповідно до ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості використовується прайс-лист виробника товару, а сертифікат якості не містить відомостей щодо фактичної дати виготовлення товару, у звязку з чим комерційна пропозиція не може бути використана для підтвердження митної вартості; наданий для митного оформлення рахунок-фактура від 27.06.2014 р. № 23 не містить відмітки митного органу про знаходження товару під митним контролем, не зазначений у митній декларації країни експорту, розрахунок вартості товару проведено за фактичною вагою, що не відповідає умовам контракту.

Декларантом не надано митному органу додаткових документів на підтвердження митної вартості.

Митним органом проведена консультація щодо визначення митної вартості імпортованого товару.

За наслідками проведеною консультації митну вартість товару визначено відповідно до ст. 64 Митного кодексу України (за резервним методом) на підставі наявної у митного органу інформації.

Дніпропетровською митницею 14.07.2014 р. прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600132/1 у відношенні митної декларації № 110010000/2014/021082 за резервним методом, у звязку з чим митна вартість товару визначена митним органом в розмірі 111277,40 дол. США (1,6510 дол. США/кг.)

14.07.2014 р. Дніпропетровською митницею ДФС прийнята картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20063.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовязані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, повязані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець повязані між собою.

Згідно з ч. ч. 8-9 цієї статті у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобовязаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

Згідно з ч. 6 цієї статті орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як зазначено вище, підставою для коригування митної вартості є встановлення в ході здійснення митного контролю неможливості перевірки числового значення митної вартості імпортованого товару.

Так, згідно з п. 6.1 зовнішньоекономічного контракту від 10.06.2014 р. № 14-1020-12 вартість на товар розраховується за формулою: Цбт = (EU CRU spot -2%)х65/75, USD за базову тону, де EU CRU spot - значення котирування видання «CRU Monitor bulk ferroalloys», за місяць, що передує місяцю відвантаження.

Відповідно до п. 4.13 вказаного контракту датою поставки товару вважається дата календарного штемпеля станції в місці поставки. За відомостями залізничної накладної № АУ266413 товар відвантажено 27.06.2014 р.

Відтак, для проведення розрахунку ціни імпортованого товару необхідна інформація щодо значення котирування видання «CRU Monitor bulk ferroalloys» за травень 2014 р.

Відповідачем на підставі ст. 54 Митного кодексу України з'ясовано, що в публікації «CRU bulk ferroalloys Monitor» на інтернет-сайті www.crugroup.com відсутня загальнодоступна інформація щодо значень котирувань відносно імпортованого товару, зазначений інтернет-ресурс не містить загальнодоступної інформації щодо уточнення відсоткового вмісту кремнію у феросиліції. В публікації «CRU bulk ferroalloys Monitor» на сайті http://www.cruonline.crugroup.com інформація про марку феросиліцію відсутня.

З урахуванням того, що відсотковий вміст кремнію у різних марках феросиліцію може бути від 30 до 90%, а також неможливість проведення перерахування вартості на базовий відсоток з урахуванням умов зовнішньоекономічного контракту через відсутність документально підтвердженої інформації про конкретну марку, відповідачем обґрунтовано витребувано у позивача розрахунок ціни відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту для підтвердження числових значень митної вартості імпортованого товару «Феросиліцій FeSi 65% з вмістом Si-66,80%». Ненадання позивачем зазначених відомостей унеможливило проведення перевірки розрахунків ціни товару з урахуванням умов зовнішньоекономічного контракту та перевірку числового значення заявленої митної вартості.

Пунктом 7.1 зовнішньоекономічного контракту від 10.06.2014 р. № 14-1020-12 передбачена форма оплати - 100%, передплата протягом 10 банківських днів від дати отримання інвойсу продавця. На підтвердження здійснення передплати відповідно до умов контракту позивачем надано довідку банку від 03.07.2014 р. № 104-20-2-16-56 на загальну суму 653 807,00 дол. США, що містить інформацію стосовно здійснених платежів: 19.06.2014 р. - 105 000, 00 дол. США; 23.06.2014 р. - 100 000, 00 дол. США; 24.06.2014 р. - 373 807, 00 дол. США; 25.06.2014 р. - 75 000,00 дол. США.

За митною декларацією № 110010000/2014/021082 товар постачався на суму 92 006,66 дол. США, що не відповідає зазначеним у довідці Дніпродзержинського відділення ПАТ «Промінвестбанк» в Дніпропетровській області платежам.

На підтвердження оплати імпортованого товару позивачем надано SWIFT б/н від 19.06.2014 р.; SWIFT б/н від 23.06.2014 р.; SWIFT б/н від 24.06.2014 р.; SWIFT б/н від 25.06.2014 р., які не містять ознак, що дають змогу ідентифікувати платіж з імпортованою партією товару, тобто не відповідають вимогам ст. 53 Митного кодексу України.

Отже, поданий позивачем платіжний документ не можна вважати банківським платіжним документом, оскільки не містить реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару, посилання на відповідну специфікацію до контракту, назву товару, а також суму, що заявлена в декларації.

На підтвердження митної вартості імпортованого товару позивачем надано комерційну пропозицію ТОВ «Братський завод феросплавів» від 02.06.2014 р. № КД-1032, адресовану ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», щодо відвантаження в червні 2014 р. певної кількості феросиліцію за ціною 1 334,3 дол. США за базову тонну з урахуванням пакування у біг-беги за умови 100% передплати.

Водночас сертифікат якості від 27.06.2014 р. № 1-1446, наданий до митного оформлення, не містить відомостей про фактичну дату виготовлення партії товару, що оцінюється, тому комерційна пропозиція від 02.06.2014 р. № КД-1032 не може бути використана для підтвердження митної вартості товару.

Крім того, декларантом для здійснення митного оформлення товару надано комерційний інвойс від 29.06.2014 р. № ДМКД-14-1020-12-29/06.2014 та рахунок-фактуру від 27.06.2014 р. № 23.

Пунктом 3.4 Порядку виконання митних формальностей при здійснення транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1066 від 09.10.2012 р., встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає в пункті пропуску посадовій особі митниці відправлення документи та відомості, передбачені статтею 335 Митного кодексу України.

Стаття 335 Митного кодексу України містить вимоги щодо надання комерційних документів на товари, що перевозяться, за наявності.

У залізничній накладній від 29.06.2014 р. № АУ266416 (гр. 23 - документи, що додані відправником) зазначено рахунок-фактуру від 27.06.2014 р. № 23. Вказаний рахунок-фактура № 23 не містить відбитку штампу «Під митним контролем» митниці на кордоні.

Розрахунок вартості товару у зазначеному рахунку проведено за фактичною вагою, що не відповідає умовам зовнішньоекономічного контракту.

Сукупність вказаних обставин свідчить про правильний висновок суду першої інстанції, що вказані недоліки наданих позивачем для митного оформлення документів унеможливили перевірку числового значення заявленої митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортований товар.

Позивачем листом від 23.09.2014 р. за вих. № 062Д/1701 для підтвердження заявленої митної вартості надано відповідачу експертний висновок Дніпропетровської Торгово-промислової палати № ГО-3288 від 01.08.2014 р.

Положенням про уніфікований порядок проставлення митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням №5/32 від 13.09.2001 р. (набрало чинності з 01.01.2002 р. та обов'язкове для виконання митними органами держав - учасниць Співдружності), встановлено, що відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.

Крім того, надані до митного контролю інвойси не відповідають відомостям рахунків-фактур, що зазначені у наданих копіях відповідних митних декларацій країни експорту (Російська Федерація) за номерами та датами. В митній декларації № 110010000/2014/021082 зазначено інвойс № ДМКД-14-1020-12-29/06.2014 від 29.06.2014 р., в експортній декларації - інвойс № ДМКД-14-1020-12-27.06.2014-2 від 27.06.2014 р.

Вказане свідчить, що до митного оформлення декларантом надано інші документи, ніж ті, що стали підставою для митного оформлення товару в режимі експорту в країні відправлення (Російська Федерація).

Отже, є правильним висновок суду першої інстанції, що наведені обставини дають підстави для сумніву у достовірності наданих документів та зазначених у них відомостей.

Як визначено ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не повязаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 64 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобовязаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на повязаних із продавцем осіб для виконання зобовязань продавця.

В даному випадку декларантом не виконано приписи п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України щодо обовязку надання митного органу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, та ч. 3 ст. 53 Митного кодексу в частині обовязку надання додаткових документів, не спростовано сумніви відповідача щодо дійсної вартості заявленого до митного оформлення товару, з урахуванням відсутності у митного органу відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, митним органом обґрунтовано відмовлено у застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору. При цьому митну вартість оцінюваного товару визначено відповідно до ст. 64 Митного кодексу України за резервним методом, джерелом інформації стала наявна у відповідача інформація. Рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації - 1,651 дол. США/кг.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про хибність висновку суду першої інстанції про неможливість ідентифікації довідки ПАТ «Промінвестбанк» від 03.07.2014 р. № 104-20-2-16-56 та платіжних документів про передплату за товар, з підстав, зазначених вище.

Доводи позивача про те, що посилання суду першої інстанції на неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості чи відомостей щодо ціни через відсутність відбитку штампу «Під митним контролем» на рахунку-фактурі від 27.06.2014 р. № 23 є необґрунтованим, оскільки в графі 23 залізничної накладної від 29.06.2014 р. № АУ 266416 вказані документи, надані відправником, та саме залізнична накладна містить відбиток штампу «Під митним контролем», суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, через те, що в силу ст. 335 Митного кодексу України при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України залізничним транспортом декларант зобовязаний надати митному органу комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться. До митного оформлення надано декларантом сканована копія рахунку-фактури № 23, яка не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення, що в силу Положення про уніфікований порядок проставлення митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, є підставою для здійснення додаткових заходів контролю.

Посилання позивача на незгоду зі збільшенням митної вартості товару на підставі митної вартості товару, зазначеної у митній декларації № 805130000/2014/5435 від 16.05.2014 р., через невідповідність марки феросиліцію, задекларованого за цією митною декларацією (марка ФС75), марки товару, ввезеного позивачем (ФС65) та відсутністю відомостей про відсотковий вміст кремнію, колегія суддів вважає хибними. Дійсно, за наявною у митниці інформацією митне оформлення феросиліцію марки ФС75 здійснювалось за митною вартістю на рівні 1,905 дол.США/кг, проте митним органом з урахуванням приписів п. 5 ст. 59 та ст. 60 Митного кодексу України перерахована вартість зі відсотковим вмістом кремнію, яка склала 1,651 дол.США/кг.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2015 р. в справі № 804/1442/15 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2015 р. в справі № 804/1442/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 16.07.2015 р.

Головуючий:В.А. Шальєва

Суддя:С.В. Білак

Суддя:О.О. Круговий