Постанова № 46870307, 16.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 липня 2015 року № 826/8472/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КМ ДІСТІ»до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києвіпро визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.02.2015 р. № 0000712202,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КМ ДІСТІ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просить:

1. Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 17.02.2015 р. № 0000712202.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 17.02.2015 р. № 0000712202.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 27.01.2015 р. № 303/26-56-22-01-03/38922231 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2015 р. № 0000712202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 1 337 048,80 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з огляду на те, що висновки перевіряючого органу сформовано виключно на припущеннях про порушення податкового законодавства зі сторони інших юридичних осіб. Наказ про призначення перевірки винесено без наявності законних підстав, а сама перевірка є незаконною.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Обґрунтовуючи заперечення на позовні вимоги зазначив, що перевіркою не підтверджено реалізації товарів від ТОВ «Макролоджик» до ТОВ «КМ ДІСТІ».

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 11.06.2015 р. сторони заявили усне клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві 16.01.2015 р. видано наказ № 52 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КМ ДІСТІ».

На виконання вказаного наказу Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «КМ ДІСТІ» з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Макролоджик» за період з 01.09.2014 р. по 30.09.2014 р.

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «КМ ДІСТІ» встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (ряд. 19) в розмірі 2124736,00 грн., заниження ПДВ на суму 1069639,00 грн. за період з 01.09.2014 р. по 30.09.2014 р.

За результатами перевірки складено акт від 27.01.2015 р. № 303/26-56-22-01-03/38922231 та винесено податкове повідомлення-рішення від 17.02.2015 р. № 0000712202 на загальну суму 1337048,80 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 1069639,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 267409,80 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 17.02.2015 р. № 0000722202, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість.

За результатами поданих заперечень на висновки акту перевірки, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві надано відповідь від 17.02.2015 р. № 2187/10/26-56-22-02-12, якою висновки акту перевірки від 27.01.2015 р. № 303/26-56-22-01-03/38922231 залишено без змін.

За результатами первинного адміністративного оскарження, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення від 23.04.2015 р. № 6943/10/26-15-10-05-35, яким податкове повідомлення-рішення від 17.02.2015 р. № 0000712202 залишено без змін, а скаргу - без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 17.02.2015 р. № 0000722202 - скасовано.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України).

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як визначено аналізованими законодавчими приписами, для початку невиїзної документальної позапланової перевірки достатньо самого факту направлення платнику податків копії наказу про призначення перевірки та повідомлення про її вручення. При цьому факт отримання відповідних документів платником податку не впливає на виникнення у контролюючого органу компетенції на фактичне проведення перевірки.

Встановлені Главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Недотримання встановлених статтями 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Як встановлено судом, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/4932/15 від 22.04.2015 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 р., за позовом ТОВ «КМ ДІСТІ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16 січня 2015 року № 52; визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ Дісті" з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "МАКРОЛОДЖИК" за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16 січня 2015 року № 52. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ Дісті" з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "МАКРОЛОДЖИК" за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року.

Враховуючи, що рішення у справі № 826/4932/15 набрало законної сили, суд вважає його належним доказовим засобом у даній справі.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 17 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як правового акта індивідуальної дії є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, зокрема обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків. Прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, як правило, є результатом вчинення ряду дій, зокрема щодо складання акта (довідки, протоколу тощо) за результатами проведеної перевірки, викладення відповідних висновків у цьому акті, які стали підставою для збільшення у податковому обліку платника податків грошового зобов'язання із податкових зобов'язань. З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені в процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, зокрема щодо викладення висновків перевіряючих, викладені в акті перевірки не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення. Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.

Скасування наказу відповідача про проведення перевірки та визнання неправомірними дій ДПІ щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача, за результатами якої винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, нівелює будь-які наслідки останньої.

Таким чином, оскільки наказ Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16 січня 2015 року № 52 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ ДІСТІ" з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "МАКРОЛОДЖИК" за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року було визнано судом протиправним та скасовано, а дії ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ Дісті" з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "МАКРОЛОДЖИК" за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року визнано протиправними, суд для належного та повного захисту прав та інтересів позивача, вважає за необхідне скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.02.2015 р. № 0000712202, яке прийнято за результатами перевірки ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві.

При цьому скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 17.02.2015 р. № 0000712202, суд вважає достатнім засобом захисту прав та інтересів позивача, а тому у визнанні дій ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд вважає за необхідне відмовити.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ ДІСТІ» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 17.02.2015 р. № 0000712202.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати в розмірі 414,12 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ ДІСТІ» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук