Ухвала суду № 46870004, 16.07.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 липня 2015 рокум. Чернігів Справа № 825/2237/15-а

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Лобан Д.В., перевіривши матеріали адміністративного позову військової частини-польової пошти В1688 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Військова частина-польова пошта В1688 звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення із ОСОБА_1 на її користь суми заподіяної державі матеріальної шкоди у розмірі 17941,80 грн.

Згідно із ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Як вбачається з адміністративного позову, відповідачем у даній справі є фізична особа, яке не є субєктом владних повноважень.

Предметом позовних вимог у даній справі є стягнення в дохід держави коштів, що є збитками, завданими, на думку позивача, державі незаконними діями фізичної особи, яка у минулому проходила військову службу.

Відповідно до частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз приписів наведених норм дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише субєктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

Таким чином, вимога про відшкодування шкоди в порядку адміністративного судочинства може предявлятися виключно до субєктів владних повноважень.

Аналогічної правова позиція викладена і в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 по справі № 825/3437/14, в якій суд посилається на постанову Верховного Суду України від 18.06.13 по справі № 21-124а13.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Верховний Суд України у справах з аналогічним предметом спору, зокрема у постанові від 18.06.13 по справі № 21-124а13, дотримується позиції, що вимога про відшкодування шкоди в порядку адміністративного судочинства може предявлятися виключно до субєктів владних повноважень.

Згідно із пунктом 32 Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 № 748, заподіяна шкода відшкодовується винними особами у порядку, передбаченому законодавством.

Спеціальний порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, передбачений Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95-ВР.

Відповідно до пункту 31 Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, у разі звільнення у запас або у відставку чи вибуття із військової частини винної особи (винних осіб) до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає цивільний позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди.

Судом встановлено, що предметом спору у справі є відшкодування матеріальної шкоди у сумі 17941,80 грн, завданої колишнім військовослужбовцем. Водночас, адміністративний позов не містить конкретної вимоги про визнання дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень або суб'єкта правових відносин (та в чому вони полягають) неправомірними відповідно до вимог статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи зазначене, заявлений позов військової частини-польової пошти В1688 не є адміністративним, оскільки не містить вимоги позивача про визнання дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень або суб'єкта правових відносин (та в чому вони полягають) неправомірними. Військовою частиною-польовою поштою В1688 безпідставно в порядку адміністративного судочинства заявлена лише позовна вимога про відшкодування матеріальної шкоди, завданої, на думку позивача, неправомірними діями фізичної особи ОСОБА_1.

Аналогічна правова позиція викладена і в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.02.14 по справі 2-а-1870/3193/12 по справі з аналогічними сторонами.

Більш того, ОСОБА_2 як на момент звернення до суду так і на день винесення наказу «Про результати службового розслідування по факту втрати зброї солдатом ОСОБА_2» вже не був військовослужбовцем, що ще раз підтверджує те, що предметом позовних вимог у даній справі є стягнення в дохід держави коштів, що є збитками, завданими, на думку позивача, державі незаконними діями фізичної особи, яка не є субєктом владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Розяснити позивачу, що він має право звернутися до місцевого загального суду у порядку цивільного судочинства згідно ст. ст. 3, 15 ЦПК України.

Керуючись ст. 17, п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом військової частини-польової пошти В1688 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, - відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі та позовну заяву з доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану ухвалу не скасовано.

СуддяД.В. Лобан