Постанова № 46866518, 15.06.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 року ( 16 год. 25 хв.)Справа № 808/2680/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_1, м. Мелітополь

до відповідача: Військового комісару Мелітопольсько-Веселівського обєднаного військового комісару Запорізької області підполковника ОСОБА_2, м. Мелітополь

про: визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся із адміністративним позовом до Військового комісару Мелітопольсько-Веселівського обєднаного військового комісаріату Запорізької області підполковника ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про мобілізацію ОСОБА_1.

В обґрунтування позову посилається на те, що рішення про призов за мобілізацією є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на те, що всупереч вимогам п. 3.4 Наказу Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 «Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» перед оглядом позивача не було взято у останнього жодних аналізів, не взяті до уваги скарги на стан здоровя, а також не надана можливість подати документи, що свідчать про наявність у позивача гіпертонічної хвороби. У звязку із цим вважає, що рішення про придатність позивача до військової служби і мобілізацію було прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Заявою від 12.06.2015 вх. № 24600 позивач просить суд розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 05.06.2015 вх. № 23653 посилається на те, що виконуючи Указ Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 та відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до Мелітопольсько-Веселівського ОРВК за мобілізацією був призваний громадянин ОСОБА_1, який 23.01.2015 пройшовши медичний огляд в Мелітопольсько-Веселівському комісаріаті був визнаний придатним до проходження військової служби у Збройних Силах України. Вказує, що на момент проходження медичної комісії у позивача скарг на стан здоровя не було, медична документація, підтверджуюча наявність хронічних захворювань - відсутня, що свідчить про відсутні підставі для проведення додаткового обстеження. Зазначає, що отримавши повістку на відправлення до лав Збройних Сил України 26.01.2015 ОСОБА_1 прибув на відправку до Мелітопольсько-Веселівського ОРВК, звідки був доставлений до Обласного збірного пункту для вирішення питання щодо направлення до військової частини для подальшого проходження військової служби. Однак, з Обласного збірного пункту до військової частини ОСОБА_1 не доїхав, здійснивши втечу. За даним фактом Мелітопольським МВ ГУМВС України в Запорізькій області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 408 КК України. З огляду на викладене, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Клопотанням від 05.06.2015 вх. № 23654 відповідач просить суд розглянути справу за його відсутності. Проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Оскільки клопотання про розгляд справи заявили всі особи, які беруть участь у справі, суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, за наявними у справі доказами.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 41 КАС України, відповідно до якої у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Пунктом 5 частини третьої статті 1 Закону № 2232-XII встановлено, що військовий обов'язок включає проходження військової служби.

Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.

Одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно ч. 1 статті 39 Закону № 2232-XII (в редакції чинній на момент призову позивача на військову службу) призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводяться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Положення про військові комісаріати, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року № 389, визначено, що військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території.

Відповідно до вимог статті 8 вказаного Положення завданням військових комісаріатів є проведення призову громадян на військову службу у мирний і воєнний час, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів.

Указом Президента України від 14 січня 2015 року №15/2015 з метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести протягом 2015 року часткову мобілізацію (далі - мобілізація) у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Згідно указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 15 від 14.01.2015, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 15 січня 2015, ОСОБА_1 було вручено повістку для прибуття до Мелітопольсько-Веселівського ОРВК для проходження медичного огляду.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи документів, 23.01.2015 позивач пройшов медичну комісію при Мелітопольсько-Веселівському ОРВК.

За результатами проходження медичної комісії, довідкою за № 167 від 23.01.2015 ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.

23.01.2015 позивачу вручена повістка про призов за мобілізацією, що підтверджується розпискою № 6054.

26.01.2015 до військового квитка позивача внесено запис «на підставі Указу Президента України № 15 від 14.01.2015 признаний у Збройні Сили України».

Тобто, будь-якого окремого письмового рішення щодо мобілізації позивача відповідач не приймав, а тому вимоги про визнання такого рішення протиправним та його скасування є безпідставними.

Щодо посилань позивача в обґрунтування своїх вимог про те, що висновок про придатність ОСОБА_1 до військової служби зроблено без врахування реального стану здоров'я заявника, судом встановлено наступне.

Абзацом 3 ч. 5 ст. 22 Закону № 3543 визначено, що особливості проходження медичного обстеження військовозобовязаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоровя України.

Питання проведення медичного огляду військовозобов'язаних для визначення ступеня придатності до військової служби регулюється Положенням про військово-лікарську експертизу, яке затверджене Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 за № 4012 (далі - Положення).

Пунктом 1.1. глави 2 Положення визначено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань,передбаченихцим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності: в тому числі до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби.

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (п.1.2 глави 2 Положення).

Абзацом 2 п. 3.2 Глави 3 вказаного Положення передбачено, що кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.

В ході медичного огляду ОСОБА_1 відвідав усіх членів військово-лікарської комісії. У зв'язку із відсутністю скарг з боку позивача лікарями: хірургом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом та психіатром позивача визнано придатним до військової служби, про що свідчать відповідні записи у картці об,стеження та медичного огляду.

Твердження позивача про те, що у нього не відбирались аналізи крові та сечі, не була зроблена флюорографія не відповідає дійсності, оскільки до матеріалів справи на вимогу суду відповідачем надані копії результатів вказаних аналізів та результати флюорографії.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 69 КАСУ визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Водночас, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАСУ).

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем доведено дотримання порядку проходження позивачем медичного огляду перед призовом за мобілізацією.

Доказів зворотнього суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість дій Військового комісару Мелітопольсько-Веселівського обєднаного військового комісару Запорізької області підполковника ОСОБА_2 щодо мобілізації ОСОБА_1.

Отже, у задоволенні адміністративного позову суд відмовляє повністю.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військового комісару Мелітопольсько-Веселівського обєднаного військового комісару Запорізької області підполковника ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяЛ.Я. Максименко