Постанова № 46866514, 06.07.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 року о/об 13 год. 22 хв.Справа № 808/2138/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,

за участю представників:

від позивача: - ОСОБА_1

від відповідача ОСОБА_2

розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»

до Запорізької митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (далі позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької Митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів за шостим методом №112030000/2014/000238/1 від 30.10.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/00294 від 30.10.2014 за ВМД №112030000/2014/019377.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при митному оформленні товарів, які ввозились на територію України, позивачем встановлено митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), та відображено цей показник в деклараціях до яких додано документи, що підтверджують митну вартість товару згідно з переліком, визначеним МК України. Позивач вважає, що Запорізька митниця ДФС безпідставно не погодилась із заявленою митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно направляла запити про надання додаткових документів, приймала рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядних методів. При цьому позивач зазначив, що коригуючи митну вартість товару відповідач за основу взяв ціну, яка визначена митним органом. На думку позивача, митним органом безпідставно не було визнано заявлену декларантом митну вартість ввезеного товару та було прийнято рішення про її коригування.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що надані ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» документи виявились недостатніми для визнання заявленої позивачем митної вартості, документи містили розбіжності, тому відповідач законно та обґрунтовано витребував додаткові документи та прийняв рішення про коригування митної вартості. Також відповідач вказує на те, підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товарів стало неподання усіх додатково витребуваних документів, а не порушення позивачем статті 58 Митного кодексу України.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 06 липня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Довідки АА №812135 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» 15.04.1994 зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради за адресою: 69008, м.Запоріжжя, Заводський р-н, Південне шосе, буд. 81, ідентифікаційний код 00186536.

24 квітня 2014 року між ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (покупець) та «INTERCOMMODITIES SA» (продавець) укладено контракт №2014/MOULDS, за яким продавець зобовязується поставити позивачу товар відповідно до специфікації на умовах DAP Запоріжжя у відповідності до Інкотермс 2010.

З метою митного оформлення постановленого товару: виливниці позивачем до Запорізької митниці 29.10.2014 оформлена в електронному вигляді та подана вантажна митна декларація №112030000/2014/019377 на товар «виливниці з розважуванням у 1т., 3,6т., 4.5т., 4,8т.». Так, у графі 43 ВМД №112030000/2014/019377 позивачем зазначено основний метод (перший) для визначення митної вартості товару за ціною угоди. У графі 27 ВМД «Нарахування мита та митних платежів декларації» зазначено ввізне мито у розмірі 91 986,02грн.

До декларації позивачем були додані зовнішньоекономічний договір №2014/ MOULDS, специфікацію №3 від 15.08.2014, лист №213-1513 від 10.09.2014; комерційний інвойс №ІМ-14-061 від 29.09.2014 ProForma INVOICE: 42.803,42.804 DELIVERY-NOTE №28.496 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE260404810752E3, комерційний інвойс №ІМ-14-062 від 29.09.2014 ProForma INVOICE: 42.805,42.806 DELIVERY-NOTE №28.497 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE260404811685E0; комерційний інвойс №ІМ-14-062 від 15.09.2014 ProForma INVOICE: 42.810,42.811 DELIVERY-NOTE №28.811 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE2604048112531E8; комерційний інвойс №ІМ-14-064 від 15.09.2014 ProForma INVOICE: 42.812,42.813 DELIVERY-NOTE №28.813 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE260404813414E2; комерційний інвойс №ІМ-14-065 від 15.09.2014 ProForma INVOICE: 42.821,42.822 DELIVERY-NOTE №28.507 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE260404814343E3, сертифікати відповідності, відвантажувальні відомості, листи, замовлення, технічний опис, калькуляція вартості, що зазначено у графі 44 ВДМ та доповнення до декларації ф. МД-6.

Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМФ-1, в якій митна вартість товару визначено позивачем згідно ст. ст. 57, 58 МК України за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

29.10.2014 при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно п. 2 ст. 53 МК України відповідачем виявлені розбіжності в поданих до митного оформлення документах. Так, згідно надісланій копії контракту №2014/MOULDS, п.4 покупцю повинна бути надана експортна декларація продавця, але до митного контролю надані експортні декларації виробника; згідно п. 4 контракту №2014/MOULDS позивачу повинно були наданий сертифікат відповідності виробника. Такі документи були надані, однак на підставі замовлення №60-0949/14, до якого позивач не має відношення. В наданій копії висновку ЗТПП від 12.08.2014 №ОИ-240 відсутні умови формування вартості товару "Виливниці", що унеможливлює проведення обчислення з урахуванням ст. 53 МК України; 4. Інформація зазначена у розрахунках ціни (калькуляції) № б/н від 28.08.2014 не підтверджена документально, ПАТ «Дніпроспецсталь» в ній зазначений як покупець згідно заказу №60-0922/14.

Також зазначено, що враховуючи раніше вказані розбіжності для підтвердження митної вартості необхідно надати згідно п.3 ст. 53 МК України наступні документи: 1. Договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2. Рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3. Рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 4. Виписку з бухгалтерської документації. 5. Загальні умови поставки та оплати Лінторфер Ейзенгиссераи ГмбХ. 6. Заказ який був надісланий від INTERCOMMODITIES SA до Лінторфер Ейзенгиссераи ГмбХ який став підставою для заказу №60-0922/14 від 13.06.2014; Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтведження заявленої ними митної вартості товар.

30.10.2014 позивачем надана відповідь за змістом якої на вимогу митного органу згідно пункту 2 ст. 53 МК України від 29.10.2014 щодо поставки виливниць (фірма-постачальник «INTERCOMMODITIES SA») по інвойсам № ІМ-14-061 від 29.09.2014, ІМ-14-062 від 29.09.2014, ІМ-14-063 від 30.09.2014, ІМ-14-064 від 30.09.2014, ІМ-14-065 від 01.10.2014 позивач надав наступні пояснення. Згідно контракту 2014/ MOULDS відправником Товару є Lintorfer Eiseggiesserei GmbH, який відповідно і експортує виливниці до України і надає експортні декларації на виливниці. Згідно контракту 2014/ MOULDS отримувачем виливниць є ПАТ «Дніпроспецсталь» для якого виробник і надав сертифікати відповідності. В пакеті документів для митного оформлення було надано лист б/н від 28.08.2014 від ЗТПП про умови формування вартості виливниць. Інформація зазначена в у розрахунках ціни підтверджена заказом 60-0922/14. де вказана ціна, умови постачання і оплати. На вимогу митного органу згідно пункту 3 ст. 53 МК України від 14.10.2014 щодо поставки виливниць (фірма-постачальник - «INTERCOMMODITIES SA») по інвойсам № ІМ-14-061 від 29.09.2014, ІМ-14-062 від 29.09.2014, ІМ-14-063 від 30.09.2014, ІМ-14-064 від 30.09.2014, ІМ-14-065 від 01.10.2014 повідомлено, що в якості договору з третіми особами при поданні митної декларації був наданий Заказ № 60-0922/14 від 13.06.2014 між «INTERCOMMODITIES SA» та виробником Lintorfer Eiseggiesserei GmbH, який має силу контракту, оскільки там прописані вартість, умови поставки, умови розрахунків; в якості каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару в пакті до митного оформлення було надано Калькуляцію вартості виливниць від 28.08.2014 надана виробником Lintorfer Eiseggiesserei GmbH. Прайс-листів компанія немає оскільки виливниці є специфічним товаром, який виробляється за індивідуальними кресленнями, унікальність якого підтверджена листом компанії виробника від 28.05.2014, який було надано в пакеті документів для митного оформлення, і не може мати узагальненої ціни. В якості документу який підтверджує митну вартість товару в пакеті документів для митного оформлення було надано акт експертизи ОИ-420 від 12.08.2014 спеціалізованої експертної організації Запорізька Торгово-промислова палата.

30.04.2014 Запорізькою митницею повідомлено декларанту про те, що декларантом не надано додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару у повному обсязі, згідно вимог ст. 53 Митного кодексу України. Основний метод визначення митної вартості неможливо застосувати у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Декларантом не подано у повному обсязі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-третій статті 53 Митного кодексу України. З декларантом проведено консультацію, в результаті якої прийнято рішення про неможливість використання другорядних методів визначення митної вартості а) та б) у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості операцій з ідентичми/подібними товарами відповідно вимог ст. 59,60 МК України. Другорядні методи в) та г) також не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у декларанта та митного органу інформації щодо складових митної вартості згідно вимог ст. 62, 63 МК України. Митну вартість товарів, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ст. 64 МК України використана наявна в органі доходів і зборів інформація щодо митної вартості товару (з розрахунку 1.33 ЕUR/кг для товару Виливниці). Органом доходів і зборів прийнято рішення про визначення митної вартості товару за резервним методом згідно ст.64 МК України. Джерело: МД 112030000/2014/014200 від 14.08.14; 112030000/2014/014277 від 15.08.2014; 112030000/2014/015303 від 29.08.14; 112030000/2014/016404 від 15.09.14; 112030000/2014/016406 від 15.09.2014. Згідно вимог МК України декларант або уповноважена ним особа має право випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: - у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; - у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МК України в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої ст. 55 МК України; - оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у органі доходів і зборів вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 258 МК України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.

Згідно ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно ст. 264 МК України митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобовязані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

За приписами ст. 266 МК України декларант зобовязаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів предявити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від органу доходів і зборів випуску товарів, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обовязки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Так, судом встановлено, що 29.10.2014 позивачем була подана ВДМ №112030000/2014/019377 та інші документи для оформлення товару.

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовязані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, повязані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець повязані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною пятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 6 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

У звязку із не наданням позивачем додаткових документів, які необхідні для підтвердження митної вартості, заявленням неповних відомостей про митну вартість та з урахуванням наявності інформації про вартісні показники за товар вище ніж заявлені позивачем, відповідач дійшов висновку про не підтвердження заявленої митної вартості, визначеної декларантом за основним методом.

Суд дослідив документи, надані позивачем, що викликали сумніви у відповідача при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості та дійшов висновку про не обґрунтованість висновків відповідача щодо наявності зазначених вище розбіжностей.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 53 МК України, витребування додаткових документів можливе у разі виявлення розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені ст. 53 МК України.

Судом встановлено, що відповідачем розбіжності було виявлено не в документах визначених ч. 2 ст. 53 МК України, а в інших додаткових документах поданих позивачем, з метою підтвердження митної вартості товару. З наведених підстав у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів.

Суд зазначає, що позивачем на вимогу митного органу були надані всі документи, можливість надання яких обєктивно існувала у позивача на час витребування митницею.

Щодо твердження відповідача про те, що декларантом не надано: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угод, контракту); рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контактом); виписку з бухгалтерської документації; загальні умови поставки та оплати Лінторфер Ейзенгиссераи ГМБХ; заказ, який був надісланий від INTERCOMMODITIES SA до Лінторфер Ейзенгиссераи ГМБХ, який став підставою для заказу №60-0922/14 від 13.06.2014 суд зазначає, що з пояснень позивача вбачається, що згідно контракту 2014/ MOULDS відправником Товару є Lintorfer Eiseggiesserei GmbH, який відповідно і експортує виливниці до України і надає експортні декларації на виливниці. Згідно контракту 2014/ MOULDS отримувачем виливниць є ПАТ «Дніпроспецсталь» для якого виробник і надав сертифікати відповідності. В пакеті документів для митного оформлення було надано лист б/н від 28.08.2014 від ЗТПП про умови формування вартості виливниць. Інформація зазначена в у розрахунках ціни підтверджена заказом 60-0922/14. де вказана ціна, умови постачання і оплати. На вимогу митного органу згідно пункту 3 ст. 53 МК України від 14.10.2014 щодо поставки виливниць (фірма-постачальник - «INTERCOMMODITIES SA») по інвойсам № ІМ-14-061 від 29.09.2014, ІМ-14-062 від 29.09.2014, ІМ-14-063 від 30.09.2014, ІМ-14-064 від 30.09.2014, ІМ-14-065 від 01.10.2014 повідомлено, що в якості договору з третіми особами при поданні митної декларації був наданий Заказ № 60-0922/14 від 13.06.2014 між «INTERCOMMODITIES SA» та виробником Lintorfer Eiseggiesserei GmbH, який має силу контракту, оскільки там прописані вартість, умови поставки, умови розрахунків; в якості каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару в пакті до митного оформлення було надано Калькуляцію вартості виливниць від 28.08.2014 надана виробником Lintorfer Eiseggiesserei GmbH. Прайс-листів компанія немає оскільки виливниці є специфічним товаром, який виробляється за індивідуальними кресленнями, унікальність якого підтверджена листом компанії виробника від 28.05.2014, який було надано в пакеті документів для митного оформлення, і не може мати узагальненої ціни. В якості документу який підтверджує митну вартість товару в пакеті документів для митного оформлення було надано акт експертизи ОИ-420 від 12.08.2014 спеціалізованої експертної організації Запорізька Торгово-промислова палата.

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно ч. 3, 4 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобовязаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 5 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Судом встановлено, що керуючись ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, у звязку виявленням розбіжностей та ненаданням необхідних для підтвердження митної вартості документів, відповідачем було прийняте письмове рішення від №112030000/2014/000238/1 від 30.10.2014 про її коригування.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не повязаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачем митна вартість товарів була визначена за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Суд зазначає, що ст. 58 МК України встановлює основні засади застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

В рішенні про коригування митної вартості відповідачем було зазначено про послідовність застосування методів визначення митної вартості товарів та процедуру проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. В рішенні було зазначено, що неможливо застосувати при визначенні митної вартості товару основний метод в звязку із тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість.

Керуючись ст. 57 МК України 30.10.2014 було проведено процедуру консультацій між позивачем та відповідачем з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості товару. Консультація була проведена шляхом направлення декларанту електронного повідомлення, у якому декларанта було повідомлено про причини неможливості застосування першого методу визначення митної вартості, методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних товарів, методу визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості та про підстави застосування митницею Міндоходів резервного методу визначення митної вартості.

Судом встановлено, що відповідачем, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 64 МК України, митна вартість товару, що імпортується, визначена із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органі доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідачем була використана наявна в органі доходів і зборів інформація щодо раніше визначених митних вартостей за основним та другорядними методами, зокрема відомості вантажної митної декларації від 14.10.2014 №112030000/2014/0142008, від 15.08.2014 №112030000/2014/014277; 112030000/2014/015303 від 29.08.2014; 112030000/2014/016404 від 15.09.2014 №112030000/2014/016406 від 15.09.2014.

Згідно ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні розяснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до п. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Судом встановлено, що відповідачем була складена картка відмови №112030000/2014/00294 від 30.10.2014, відповідно до якої у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено. У картці відмови, відповідно до вимог ст. 256 МК України, було зазначено причину такої відмови, а саме прийняттям рішення про коригування митної вартості товару.

За приписами ч. 7, 8 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Судом встановлено, що позивач листом №171/1-13, у гарантійний строк, передбачений ч. 7,8 ст. 55 МК України, звернулось до Запорізької митниці з вимогою скасувати оскаржуване рішення та повернути (вивільнити) надану фінансову гарантію, надавши копію платіжного доручення №37 від 13.01.2015 на суму 112038,00EURO, як доказ сплати постачальнику за отриманий товар, що є предметом митного оформлення ВМД №112030000/2014/019519, вартості отриманого товару за ціною договору (контракту) 2014/ MOULDS, рахунки між Lintorfer Eiseggiesserei GmbH Ратиген, Нымеччина та «INTERCOMMODITIES SA»; та копії рахунків між «INTERCOMMODITIES SA» та Lintorfer Eiseggiesserei GmbH; банківське підтвердження оплати б/н від 06.10.2014. 20.01.2015 листом №69/11/08-70-2502 Запорізька митниця відмовила позивачу в скасуванні оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що позивач надав усі документи, які дозволяють визначити митну вартість за основним (першим) методом без суперечностей та неузгодженостей у числових значеннях контрактної вартості продукції.

Відповідачем не було належним чином обґрунтовано, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Також, суд зазначає, що у постанові Верховного суду України від 11.09.2012 (реєстраційний № 26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень) зроблено висновок, що ненадання декларантом запитуваних додаткових документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обовязок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької Митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів за шостим методом №112030000/2014/000238/1 від 30.10.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/00294 від 30.10.2014 за ВМД №112030000/2014/019377.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» 182,70 грн. ( сто вісімдесят дві гривні 70 копійок ) судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова