Ухвала суду № 46857350, 09.07.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №467/2446/14-ц 09.07.2015 09.07.2015 09.07.2015

Провадження №22-ц/784/1532/15

Категорія 24 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач апеляційного суду - ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 липня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шаманської Н.О.,

суддів - Данилової О.О.,Лівінського І.В.,

при секретарі судового засідання Гордійчук С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без участі осіб, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду, апеляційну скаргу

ОСОБА_3

на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 6 травня 2015 р. по справі за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

(далі - ФОП ОСОБА_4)

до

ОСОБА_3

про стягнення боргу по договору про спільне володіння, користування газопроводом,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 р. ФОП ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу по договору про спільне володіння, користування газопроводом.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 12 листопада 2009 р. ПП «Закат», від свого імені за його рахунок уклало з ОСОБА_3 договір про спільне користування неподільними і загальними газопроводами в смт.Арбузинка. За умовами договору відповідач зобовязувався сплатити за підключення та користування газопроводом 12768 грн. та сплатив 3000 грн.

Того ж дня сторони уклали додаткову угоду № 1, за умовами якої змінили порядок остаточного розрахунку за виконані роботи та встановили графік оплати залишку заборгованості у розмірі - 9768 грн. з урахуванням 2% за місяць на залишок заборгованості.

Посилаючись на те, з 1 травня 2012 р. ПП «Закат» відступило йому всі права вимоги, а відповідач не виконав умови додаткової угоди, позивач, уточнивши свої вимоги під час судового розгляду, просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь 9768 грн. боргу за договором, 11721 грн. 60 коп. процентів, 879 грн. 12 коп. 3% річних, та 2774 грн. 12 коп. інфляційних, а всього 25142 грн. 80 коп.

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 6травня 2015 року позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на корись ФОП ОСОБА_4 борг по договору про спільне володіння та користування газопроводами у розмірі 9768 грн., проценти 5958 грн. 48 коп.. інфляційні 2334 грн. 35 коп., а всього 18060 грн. 83 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено. Розподілені судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, просив скасувати рішення в частині стягнення індексу інфляції в сумі 2334 грн. 35 коп., посилаючись на його незаконність, необґрунтованість в цій частині та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4, 8 листопада 2005 року отримав ліцензію Державного комітету України з будівництва та архітектури на виконання монтажу конструкцій зовнішніх інженерних мереж і систем та газопостачання низького, середнього та високого тиску.

Відповідно до договору між Арбузинською селищною радою та приватним підприємцем на виконання соціального замовлення, укладеного 2 серпня 2006 року ФОП ОСОБА_4 делеговані повноваження Генерального замовника з будівництва газопроводів високого, середнього, низького тиску відстанню 64578 метрів.

За умовами додаткової угоди від 5 березня 2009 року до зазначеного вище договору між позивачем та Арбузинською селищною радою від 2 серпня 2006 року селищна рада зобовязалася забезпечити позивачу укладення договорів з населенням по відшкодування з боку споживачів, що газифікували своє житло, вартості будівництва газопровідних мереж у сумі 12768 грн. з кожної особи відповідно до розрахунку вартості за будівельно-монтажні роботи по газифікації смт. Арбузинка на кожного споживача, списку мешканців, які бажають прийняти участь в газифікації смт. Арбузинка, вартості будівельно-монтажних робіт по газифікації смт. Арбузинка, вартості за обслуговування вуличних газових мереж.

За позивачем згідно рішення господарського суду Миколаївської області від 26 лютого 2009 року як субєктом підприємницької діяльності визнано право приватної власності на газопровід високого, середнього, низького тиску протяжністю 51852 метрів, збудований по договору з Арбузинською селищною радою від 2 серпня 2006 р. в смт. Арбузинка Миколаївської області.

1 жовтня 2009 року між приватним підприємством «Закат» і ФОП «Щербина» було укладено договір комісії, за умовами якого ПП «Закат» зобовязалося за комісійну плату від свого імені укласти за рахунок позивача договори про спільне користування неподільними і загальними газопроводами в смт. Арбузинка, що збудовані і належать позивачу.

12 листопада 2009 року між приватним підприємством «Закат» і ОСОБА_3 було укладено договір про спільне володіння та користування неподільними і загальними газопроводами в смт. Арбузинка, за умовами якого позивач як власник вуличних газових мереж зобовязався організувати належну експлуатацію та утримання газових мереж і обладнання згідно правил безпеки систем газопостачання, забезпечувати дотримання Правил технічної експлуатації систем газопостачання Української РСР; вживати заходів до збереження вуличних газових мереж і обладнання, не допускати безгосподарного користуванням ними, установлювати графіки ремонту; створювати умови для безперешкодного виконання робіт на вуличних газових мережах і обладнанню експлуатуючому газовому господарству; надати дозвіл на користування вуличними газовими мережами користувачу після оплати своєї дольової частки.

Відповідач, у свою чергу, зобовязався провести оплату за користування вуличними газовими мережами у розмірі 12 666 грн., за обслуговування газових мереж у розмірі 102 грн., користуватися вуличною мережею за призначенням при наявності дозволу на користування, брати участь у витратах, повязаних з утриманням вуличних газових мереж і їх обслуговуванням відповідно до своєї дольової частки та інше.

На виконання умов укладеного договору ОСОБА_3 було сплачено 3000 грн., про що свідчить квитанція ПП «Закат» від 5 листопада 2009 року.

Цього ж дня між приватним підприємством «Закат» і відповідачем було укладено додаткову угоду № 1, якою було розстрочено сплату залишку заборгованості відповідача у розмірі 9768 грн. щомісячно з нарахуванням 2% на місяць на суму залишку на період з 20 грудня 2009 року по 20 листопада 2014 року. На виконання умов додаткової угоди відповідачем коштів не було сплачено.

В той же час, 1 травня 2012 року договір комісії, укладений 1 жовтня 2009 р. між ПП «Закат» і ФОП «Щербина» був розірваний, та ПП «Закат» відступило всі права вимоги за договором позивачу, про що свідчить додаткова угода до договору комісії ( а.с. 15).

За такого, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач має право на отримання від відповідача суми основного боргу у розмірі 9768 грн., процентів за період з 20 грудня 2009 року по 20 листопада 2014 року згідно графіка, зазначеного у пункті 2 додаткової угоди у розмірі 5958 грн. 48 коп., інфляційних з грудня 2014 року по березень 2015 року - 2334 грн. 35 коп.( 9768 х 103(інфляція за грудень) х 103.1(інфляція за січень) х 105.3(інфляція за лютий) х 110.8(інфляція за березень))/100) -9768 грн., а всього 18060 грн.83 коп.

Посилання апелянта на те, що судом безпідставно стягнуто 2334 грн. 35 коп. інфляційних витрат, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за порушення грошового зобовязання та може застосовуватися незалежно від застосування кредитором інших видів відповідальності або інших забезпечувальних заходів, зокрема неустойки.

За такого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 3% річних від суми заборгованості позивачем не оскаржувалось, а тому законність та обґрунтованість рішення суду в цій частині апеляційним судом не перевірялось.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 6 травня 2015 р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: