Вирок № 46856101, 17.10.2013, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/2174/13-к

Провадження № 1-кп/488/103/2013 р.

В И Р О К

іменем України

17.10.2013 року Корабельний районний суд м. Миколаєва

в складі:

головуючого по справі - судді Кутурланової О.В.,

при секретарях - Кривопішиної О.С., Корзун Л.В.,

за участю прокурора - Потужника Р.В.,

представника потерпілого - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012160010000123 від 21.12.2013 року, відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Котлярово Жовтневого району Миколаївської області, громадянина України, українця, з середньотехнічною освітою, пенсіонера, одруженого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В

20.12.2012 близько 16 годині 20 хвилин в м. Миколаєві обвинувачений ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, здійснював рух в умовах темного часу доби по сухій асфальтованій проїзній частині пр. Жовтневого, м. Миколаєва, зі сторони вул. Новобудівної в напрямку вул. Металургів.

При русі у вибраному напрямку по проїзній частині пр. Жовтневого, при проїзді нерегульованого пішохідного переходу, який знаходиться на проїзній частині пр.. Жовтневого в районі буд.320, та який зазначений інформаційно-вказівними знаками 5.35.1. та 5.35.2 (додатку №1 ПДР України) та дорожньою розміткою 1.14.1 (розділу №2 ПДР України), водій ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 12.1, 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України, а саме проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не контролював рух свого транспортного засобу, хоча об'єктивного міг це робити, при наближені до нерегульованого пішохідного переходу, не вжив заходів до зменшення швидкості, не переконався, що на пішохідному переході відсутні пішоходи, для яких може будь створена перешкода чи небезпека, виїхав на нерегульований пішохідний перехід, де знаходився пішохід - потерпілий ОСОБА_2, який переходив проїзну частину пр. Жовтневого по вказаному пішохідному переходу, зліва направо, відносно руху транспортного засобу, не надавши йому переваги в перетині проїзної частини.

Таким чином, ОСОБА_4, маючи технічну можливість своєчасним застосуванням екстреного гальмування запобігти наїзду на пішохода із зупинкою транспортного засобу до лінії руху пішоходу, не вжив негайно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому шийки правої плечової кістки, перелому верхньої третини правої ліктьової кістки, вивиху променевої кістки, осколкових переломів кісток правої гомілки в середній третині, травматичного шоку 1 ступеня, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров'я.

В судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, фактично не визнав, пояснивши, що він 20.12.2012 року близько 16 годині у темну годину доби, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по пр.. Жовтневому зі сторони вул. Новобудівної в напрямку вул. Металургів з включеними фарами. Коли він під'їжджав до пішохідного переходу із швидкість приблизно 30-40 км/год, його раптом засліпили фари автомобілю, що рухався на зустріч, але він не став гальмувати, та, переїхавши зазначений перехід, відчув удар, а коли зупинив автомобіль, побачив на дорозі потерпілого. До цього він потерпілого на дорозі не бачив. Вважає, що потерпілий раптово з'явився на дорозі, перебігаючи її в недозволеному місці, за межами пішохідного переходу. Стверджує, що якщо б його не засліпили фари іншого автомобілю, та потерпілий перетинав дорогу у відповідному місці - на пішохідному переході, він своєчасно би побачив на дорозі ОСОБА_2, загальмував та не наїхав би на останнього.

Однак вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується іншими, дослідженими судом доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2, показав, що в зазначений день біля 16 години він переходив пішохідний перехід через пр.. Жовтневий, розташований між вул. Новобудівної та вул. Металургів. Пройшовши частину дороги по вказаному пішохідному переходу, по якій напрямок руху транспорту зліва направо, та, почавши переходити частину дороги, по якій напрямок руху транспорту з права наліво, він раптово відчув удар з правого боку та сильну біль. Після чого його відвезли до медичного закладу. В подальшому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він проходив тривале стаціонарне медичне лікування, переніс декілька операцій, та йому була встановлена друга група інвалідності.

Відповідно даних протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди , який проведено 20.12.2012 року в період часу з 18.00 годин до 19.00 годин, місцем пригоди є нерегульований пішохідний перехід, розташований на пр.. Жовтневий, м Миколаєва, біля будинку № 320. Місце події знаходиться в зоні дорожніх знаків 5.35.1, 5.35.2, встановлених в напрямку проведення огляду. На проїзній частині нанесені смуги горизонтальної розмітки білого кольору, призначені у відповідності з розділом 34 ПДР - 1.14.1,1.4. Дорожнє покриття призначене для руху в двох напрямках. При огляді на місці пригоди на автомобілі марки « ВАЗ 2108», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, встановлені зовнішні пошкодження, а саме : розтріскування правої частини лобового скла, передньої правої блок-фари, деформація капоту двигуна.

Згідно схеми складеної до вказаного протоколу, на місці пригоди виявлені осколки скла, які розташовані на відстані 6,7 м за пішохідним переходом по напрямку руху автомобілю під керуванням ОСОБА_4, та на відстані 3,2 м від бордюру, що є прилеглим до частини дороги, по якій рухався обвинувачений.

Згідно до висновків судової автотехнічної експертизи ( акт № 1/53 від 16.04.2013 року) , у вказаній дорожній ситуації водій автомобілю НОМЕР_3 ОСОБА_4, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 12.4, 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху України.

Висновки експертизи по визнанню технічного стану транспортного засобу ( акт № 2/321 від 04.01.2013 року), свідчать про те, що на момент ДТП ходова частина , рульове керування та робоча гальмова система автомобіля НОМЕР_3 знаходились в працездатному стані та не мали технічних несправностей , що могли вплинути на його рух.

Відповідно до висновків судово-медичної експертизі ( акт № 5 від 15.01.2013 року), у потерпілого ОСОБА_6 встановлені тілесні ушкодження у вигляді перелому шийки правої плечової кістки, перелому верхньої третини правої ліктьової кістки, вивиху променевої кістки, осколкових переломів кісток правої гомілки в середній третині, травматичного шоку 1 ступеня, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров'я. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупих твердих предметів, по механізму удару, можливо в строк та при обставинах зазначених потерпілим , тобто в момент дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 20.12.2012 року. Утворення вказаних ушкоджень при падінні виключається.

Згідно до інформації, яка міститься в довідці № 27 від 18.04.2013 року, що видана головним лікарем Жовтневої ЦРЛ, ОСОБА_2 з 20.12.2012 року по 16.01.2013 року проходив лікування в нейротравматологічному відділенні зазначеного медичного закладі, та на його лікування було витрачено 3207,87 грн.

Як вбачається з виписок історій хвороби ( №3298/348, № 5576/604), ОСОБА_2 проходив також стаціонарне лікування в зазначеному медичному закладі в період з 27.03.2013 року по 26.04.2013 року та з 10.06.2013 року по 29.06.2013 року.

Враховуючи викладене позиція обвинуваченого про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія, який їхав йому на зустріч, осліпивши раптово його фарами, а також з вини потерпілого, який, на його думку, перебігав дорогу в недозволенному місці, спростовуються поясненнями потерпілого, з яких вбачається , що він переходив дорогу по пішохідному переходу і удар відчув, коли знаходився вже на другій полосі руху, що погоджується із схемою ДТП, згідно даних якої , осколки скла були зафіксовані за межами пішохідного переходу по напрямку руху автомобілю під керуванням ОСОБА_4, та на відстані 3,2 м від бордюру, що є прилеглим до частини дороги, по якій рухався обвинувачений, в той час як ширина дороги складає 14,2 м. Вказане, враховуючи те, що, як зазначено в протоколі огляду ДТП, на згаданому автомобілі після зіткнення виявлені пошкодження правого боку, та те, що відповідно до висновків судово-медичної експертизи, потерпілий теж отримав тілесні ушкодження правої частини тіла, свідчить про , те, що на момент удару потерпілий вже пройшов не лише зустрічну смугу руху, по відношення до руху автомобілю під керуванням обвинуваченого, а і частково частину смуги руху, по якій рухався автомобіль останнього, пройшовши при цьому ще і попереду вказаного автомобілю.

Таким чином потерпілий, переходячи проїжджу частину дороги весь час знаходився в полі зору обвинуваченого, і міг би бути помічений останнім, тим самим проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не контролював рух свого транспортного засобу, хоча об'єктивного міг це робити.

Таку позицію обвинуваченого суд розцінює, як бажання уникнути останнього більш суворого покарання.

Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про винність ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Вказані дії обвинуваченого кваліфікуються судом за ч. 1 ст. 286 КК України.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, ступень тяжкості вчиненого злочину, те, що злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, скоєний обвинуваченим з необережності; дані про особу ОСОБА_4, що останній характеризується в цілому позитивно, раніше не судимий, страждає на хронічні кардіологічні захворювання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання, суд враховує похилий вік обвинуваченого, а також часткове відшкодування потерпілому матеріальної та моральної шкоди, завданої його злочинними діями.

З урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу.

Відносно додаткового покарання, то, враховуючи вище перелічені обставини, та те, що обвинувачений є пенсіонером і управління транспортним засобом не є його основним джерелом доходу, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 286 КК України.

Що стосується судових витрат на залучення експертів під час досудового розслідування, а саме проведення: судової автотехнічної експертизи, вартістю 782,4 грн. (довідка № 1/53 від 16.04.2013 року); судової експертизи по дослідженню технічного стану автомобілю, вартістю 980,8 грн. ( довідка № 2/321 від 04.01.2013 року) - всього на загальну суму 1763,2 грн., на думку суду, відповідно до вимог ст. 124 КПК України, їх необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Позовні вимоги, заявлені прокурором в інтересах держави в особі Фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області, а саме коштів витрачених Жовтневою центральною районною лікарнею на лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 3207,87 грн., на думку суду, відповідно до вимог ст.. 1206 ЦК України, є законними, та підлягають стягненню на користь вказаної адміністрації з обвинуваченого в повному обсязі.

Крім того, позовні вимоги , заявлені і потерпілим. Так, останній просив стягнути на його користь з обвинуваченого матеріальну шкоду, яка складається з витрат на його лікування, в розмірі 4500 грн., та моральну шкоду, яку останній оцінив у розмірі 50000 грн.

На думку суду, вимоги потерпілого щодо стягнення матеріальної шкоди, яка складається з витрат на лікування, на підставі ст.. 1166 ЦК України, законі, обґрунтовані , але зазначені вимоги підлягають задоволенню лише на підтверджену документально суму, тобто 4173 грн.,визнана обвинуваченим, яка, з урахуванням добровільного часткового відшкодування ОСОБА_4 вказаної шкоди в сумі 4000 грн., підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого в розмірі 173 грн..

Що стосується вимог потерпілого щодо стягнення моральної шкоди, то, на думку суду, відповідно до вимог 1168 ЦК України, вимоги останнього є законними то обґрунтованими, оскільки він зазнав дуКорабельний районний суд м. Миколаєва

певні та фізичні страждання. В зв'язку із злочинними діями обвинуваченого, потерпілий був вимушений змінити свій звичайний спосіб життя, оскільки проходив тривале лікування, переніс декілька операцій та фізичні страждання. В зв'язку із злочинними діями обвинуваченого, потерпілий був вимушений змінити свій звичайний спосіб життя, оскільки проходив тривале лікування, переніс декілька операцій, йому встановлена 2 група інвалідності, що обмежило його у можливості працювати та вести активне громадське життя. Але з урахуванням глибини душевних і фізичних страждань потерпілого, та матеріального стану обвинуваченого, суд приходе до висновку про необхідність часткового задоволення заявлених вимог, а саме в розмірі - 30000 грн. При цьому, враховуючи , часткове відшкодування потерпілому обвинуваченим вказаної шкоди на суму - 6000 грн., на користь потерпілого з ОСОБА_4 з обвинуваченого необхідно стягнути 24000 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд

З А С У Д И В

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 7000 гривень в доход держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з залученням експертів під час досудового розслідування на загальну суму 1763,2 грн.

Стягнути з обвинуваченого на користь держави в особі фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області ( р/р 31418544700172 ГУ ДКСУ в Миколаївській області. МФО 826013 код ЄДРПОУ 37992601, код платежу 24060300 «Інші надходження»), кошти витрачені Жовтневою центральною районною лікарнею на лікування потерпілого в розмірі 3207,87 грн.

Стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_2, завдану останньому матеріальну шкоду в розмірі 173 грн.., та моральну шкоду в розмірі 24000 грн..

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В.Кутурланова