Ухвала суду № 46854656, 14.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"14" липня 2015 р. Справа №910/2978/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу приватного вищого навчального закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній академії управління персоналом" на рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2015 у справі №910/2978/15-г (суддя Любченко М.О.) за позовом Прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації до приватного вищого навчального закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній академії управління персоналом" про стягнення 357 381 грн. 20 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.03.2015 у справі №910/2978/15-г позов частково задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2015 у справі №910/2978/15-г скасувати, а провадження у справі припинити.

При цьому, відповідач, оскаржуючи вищезазначене рішення місцевого господарського суду, додав до апеляційної скарги копію платіжного доручення, оформлену неналежним чином (відсутня вказівка про зарахування суми судового збору до Державного бюджету України).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 у справі №910/2978/15-г зазначену скаргу прийнято до провадження; розгляд справи призначено на 20.05.2015.

Крім цього, апеляційний суд ухвалою зобов'язав відповідача надати оригінал платіжного доручення №102 від 31.03.2015 з відміткою банку про зарахування платежу до бюджету, або відповідну довідку судової адміністрації.

У судове засідання 20.05.2015 представник апелянта не прибув, про причини неявки не повідомив, а також витребувані судом докази щодо надходження й зарахування суми судового збору до Державного бюджету України не надав.

При цьому, апелянт про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т.4, а.с. 18).

Враховуючи ненадання відповідачем витребуваних доказів, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 у справі №910/2978/15-г апеляційну скаргу приватного вищого навчального закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній академії управління персоналом" залишено без розгляду.

Відповідач, 12.06.2015 (майже через місяць після прийняття ухвали про залишення скарги без розгляду), повторно звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2015 у справі №910/2978/15-г, а провадження у справі припинити.

Одночасно з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Частиною 2 вищенаведеної статті визначено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК (п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Клопотання про відновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

В клопотанні заявник, як на причину пропуску строку на апеляційне оскарження, посилається на те, що у зв'язку зі звільненням юриста навчального закладу інтереси відповідача представляли різні представники, а передача справ та виправлення недоліків попередньої апеляційної скарги зайняло певний час.

Наведені у клопотанні обставини щодо причин пропуску строку не є поважними та відповідно не можуть бути підставою для його поновлення, з наступних підстав.

У вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги апеляційним господарським судом враховуються обставини невідкладності усунення апелянтом недоліків, які стали причиною залишення без розгляду скарги.

У даному випадку апелянт звернувся зі скаргою повторно до суду майже через місяць після прийняття судом ухвали про залишення апеляційної скарги без розгляду, тобто недоліки попередньої скарги не були усунені скаржником невідкладно.

При цьому, при первісному зверненні, суд апеляційної інстанції, прийнявши скаргу до провадження, надав апелянту час (більше місяця) для підтвердження обставин надходження й зарахування суми судового збору до Державного бюджету України.

Відповідачем жодних дій вчинено не було, що і стало підставою залишення скарги без розгляду.

Отже, загалом недолік усувався протягом майже 2-х місяців (від винесення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження з вимогою усунення недоліку і до повторного звернення).

Доказів поважності обставин, які об'єктивно перешкодили апелянту надати суду своєчасно оригінал платіжного доручення №102 від 31.03.2015 з відміткою банку про зарахування платежу до бюджету не надано.

Також, апелянтом не обґрунтовано необхідність такого тривалого часу для усунення недоліку у вигляді надання оригіналу платіжного доручення з відміткою банку.

Посилання апелянта на звільнення юриста та передачу справ іншим представникам не є поважними причинами неможливості усунути невідкладно недоліки скарги.

Здійснення відмітки на платіжному дорученні про зарахування судового збору до державного бюджету взагалі не потребує виконання обов'язково та безпосередньо юристом.

Тому, звільнення юриста не може бути поважною причиною для відновлення строку.

Передача справ з урахуванням такого тривалого строку також не впливала на усунення такого недоліку.

Так, юриста Сидоренко О.Я. було звільнено з 31.03.2015, що підтверджується наказом від 31.03.2015 №8-п.

Апеляційна скарга вперше була подана до суду лише 01.04.2015, що підтверджується штемпелем господарського суду міста Києва (а.с.3).

Отже, питанням первісної подачі апеляційної скарги до суду займався вже інший представник. Відповідно і питанням усунення недоліку мав займатися одразу інший представник. При цьому, обставина з передачі справ юриста Сидоренко О.Я. не могла існувати, оскільки вказану особу було звільнено раніше.

У будь-якому разі здійснення відмітки на платіжному дорученні про зарахування судового збору до державного бюджету могло бути здійснено значно раніше і не обов'язково юристом.

Тривале невиконання вимоги суду про усунення недоліку та здійснення виправлення протягом тривалого часу після залишення апеляційної скарги без розгляду може свідчити про неналежну організацію роботи у закладі апелянта та не містить під собою поважних причин.

Слід зазначити, що лише факт подання апелянтом клопотання про відновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки таке клопотання з огляду на приписи ч.1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в постанові від 02.10.2012 по справі № 25/230.

Крім цього, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи з поважності причин пропуску такого строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, що перешкоджали скаржнику невідкладно усунути недоліки апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом недоліки апеляційної скарги не було усунено невідкладно, а отже відповідно і строк на подання апеляційної скарги пропущено з неповажних причин.

Таким чином, заява про відновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, у зв'язку з недоведеністю поважності причин пропуску строку для подання апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст. ст. 53, 86, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити приватному вищому навчальному закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній академії управління персоналом" у відновленні пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2015 у справі №910/2978/15-г.

2. Апеляційну скаргу приватного вищого навчального закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній академії управління персоналом" на рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2015 у справі №910/2978/15-г з доданими до неї документами повернути скаржнику.

3. Повернути приватному вищому навчальному закладу "Економіко-правовий технікум при Міжрегіональній академії управління персоналом" (м. Київ, пр-т. Червонозоряний, б. 146, код за ЄДРПОУ 31745018) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3 573 грн. 81 коп., перерахований згідно платіжного доручення від 31.03.2015 № 102. Підставою для повернення судового збору є дана ухвала підписана колегією суддів та скріплена гербовою печаткою суду.

4. Матеріали справи №910/2978/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко