Постанова № 46854575, 14.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2015 р. Справа№ 910/4962/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання Д'якова Ю.Ю.

за участю представників:

від апелянта: Лиштва Д.В. за дов. № 03/2/329 від 11.06.2015.

від позивача: не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015

у справі № 910/4962/15-г (суддя Головіна К.І.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Халамендик Інни Станіславівни

до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

про стягнення 40 815, 07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі № 910/4962/15-г позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Халамендик Інни Станіславівни до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про стягнення 40 815,07 грн. задоволено частко, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати та плати за комунальні послуги у сумі 37 814,07 грн. та стягнуто витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 692,67 грн. та судових витрат на оплату послуг адвоката у сумі 2 779,42 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення заборгованості з орендної плати та плати за комунальні послуги у сумі 37 814,07 грн., стягнення з Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 692,67 грн. та судових витрат на оплату послуг адвоката у сумі 2 779,42 грн. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині. Разом з апеляційною скаргою, апелянт звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом позовні вимоги задоволені частково, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2015р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів Гончарова С.А., Скрипки І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2015 колегією суддів в зазначеному складі відновлено апелянту строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження, порушено апеляційне провадження та призначено до розгляду на 14.07.2015.

В судовому засіданні 14.07.2015 представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі № 910/4962/15-г скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання 14.07.2015 позивач свого представника не направив, причини неявки суду не відомі.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Фізичною особою-підприємцем Халамендик Інною Станіславівною (орендодавець) та Публічним акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (орендар) 19.12.2011 було укладено договір суборенди нежитлового приміщення.

Згідно з п.п. 1.1 - 1.2, 1.5 договору орендодавець зобов'язується передати суборендарю, а суборендар прийняти у строкове платне користування на строк та на умовах даного договору частину вбудованого нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 105, (приміщення № 161), загальною площею 128,2 кв.м., для розміщення відділення суборендаря, що є банківською установою.

У відповідності до п.п. 3.1, 3.2 договору, приміщення повинно бути передане орендарем і прийняте суборендарем по акту прийому-передачі 19.12.2011 Після закінчення строку дії даного договору або у випадку дострокового розірвання договору, приміщення повертається орендарю протягом 10 робочих днів за відповідним актом прийому-передачі.

Як передбачено п. 4.1. Договору розмір орендної плати за один повний календарний місяць користування приміщення складає 29 486,00 грн. Орендна плата включає в себе плату за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться приміщення.

З п.п. 4.3 та 4.6 Договору вбачається, що орендна плата нараховується з дня підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди та до дня повернення суборендарем приміщення орендарю за актом прийому-передачі. Орендна плата сплачується суборендарем щомісячно до 10 числа поточного місяця, а орендна плата за неповний місяць сплачується суборендарем пропорційно кількості днів у відповідному місяці.

Також, в п. 4.4. Договору встановлено, що суборендар додатково відшкодовує вартість спожитих комунальних послуг пропорційно до орендованої площі. Відшкодування здійснюється протягом 5 робочих днів з моменту отримання від орендаря оригіналів рахунків, актів та копій документів, що підтверджують обсяги споживання та факт оплати таких послуг.

У відповідності до п. 5.1. Договору останній набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 30.11.2014.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачу на виконання умов договору суборенди було передано нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 105, (приміщення № 161), загальною площею 128,2 кв.м., у зв'язку з чим у останнього виникло зобов'язання сплачувати орендну плату та компенсацію за надані комунальні послуги.

Вказане нежитлове приміщення, 26.12.2014 відповідачем було повернуто позивачу за актом - приймання передачі приміщення.

Крім того, місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції встановлено, що свої зобов'язання за договором оренди відповідач виконав неналежним чином, орендну плату з 01.12.2014 по 26.12.2014 у сумі 24 730,42 грн. та компенсацію комунальних послуг за листопад і грудень 2014 у сумі 13 083,65 грн. не сплатив, що підтверджується рахунками-фактури за вказаний період, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), повідомленням про сплату заборгованості та поясненнями представника позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено. що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач не виконав свого зобов'язання та у визначений сторонами строк не сплатив передбачені договором платежі, у зв'язку з чим у нього наявна заборгованість у сумі 37 814,07 грн. на час розгляду справи.

Також місцевий суд вірно встановив, що у відповідача запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію. Тимчасову адміністрацію в банку запроваджено строком на 3 місяці з 21.11.2014 по 20.02.2015 згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 123 від 20.11.2014.

В подальшому, постановою Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації відповідача, в зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 про початок здійснення процедури ліквідації відповідача та призначено уповноважену особу фонду на ліквідацію.

Дана інформація відображена на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) отже, у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомою, і не потребує доказуванню.

Таким чином, під час виникнення у відповідача заборгованості за договором оренди у ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" була запроваджена тимчасова адміністрація, а на момент вирішення спору у нього було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Як встановлено п. 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 ст. 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи розпочата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

При цьому, ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо витрат, пов'язаних із забезпеченням його господарської діяльності відповідно до частини 4 цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують господарську діяльність банку, зокрема договорів про оренду нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач правомірно заявив вимоги щодо стягнення заборгованості за орендну плату та компенсації за надані комунальні послуги у загальній сумі 37 814,07 грн., тому дані вимоги підлягають задоволенню.

Також, щодо нарахованої на суму основної заборгованості пені у сумі 2 400,00 грн. за період з 26.12.2014 по 26.02.2015, 421,00 грн. - інфляційної складової боргу та 180,00 грн. - 3 % річних з грудня 2014 - січень 2015, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, виходячи з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

Пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

Як вже зазначалось вище, у період з 21.11.2014 по 20.02.2015 у ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" була запроваджена тимчасова адміністрація, а з 20.03.2015 - ліквідація.

Отже, вимоги про стягнення пені у сумі 2 400,00 грн. за період з 26.12.2014 р. по 26.02.2015 р., 421,00 грн. - інфляційної складової боргу та 180,00 грн. - 3 % річних з грудня 2014 р. по січень 2015 р. підлягають задоволенню.

Також, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про

часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача адвокатських послуг в сумі 5 000,00 грн., які задоволені місцевим господарським судом в розмірі 3 000,00грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі № 910/4962/15-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі № 910/4962/15-г - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі № 910/4962/15-г залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/4962/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

І.М. Скрипка