Постанова № 46854412, 14.07.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2015 року Справа № 904/10449/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Погорєлова Ю.А.

за участю представників сторін:

представник позивача: Міхантьєв М.Д.

представник відповідача: Скиба С.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015 р. у справі № 904/10449/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №1", м.Запоріжжя,

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область,

про стягнення 437 852 грн. 83 коп.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій № 1" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення заборгованості в сумі 365 101,03 грн., пені в сумі 14 885,52 грн., 3% річних в сумі 1636,53 грн., інфляційних втрат у сумі 96 630,82грн., судового збору.

27.01.2015 року позивачем було подано до господарського суду Дніпропетровської області уточнення до позовної заяви від 21.01.2015 року за №26, в якій просив зменшити позовні вимоги, стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 325 981,03 грн., пеню - 14 885,52 грн., інфляційні втрати - 96630,82 грн., 3% річних - 1636,53 грн.

26.03.2015 року позивачем вдруге подано уточнення до позовної заяви від 24.03.2015 року за №205 в якій просив зменшити розмір позовних вимог, стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 437 852 грн. 83 коп. з яких: 325 981,03 грн. основного боргу, 54 096, 96 грн. пені, 4754, 14 грн. три проценти річних, 53 020,70грн.

інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015р. по справі №904/10449/14 (суддя - Ліпинський О.В.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1", 325 981 грн. 03 коп. основного боргу, 54 096 грн. 96 коп. пеня за прострочення оплати, 4 754 грн. 14 коп. 3% річних, 53 020 грн. 70 коп. інфляційних втрат, 8 757 грн. 06 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015р. у справі № 904/10449/14, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/10449/14 від 30.04.2015р.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 07.07.2015р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу; представник позивача просить рішення суду залишити без змін. По справі оголошено перерву до 14.07.2015р.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 14.07.2015р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу; представник позивача просить рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 19.12.2013 року між позивачем (Постачальником) та відповідачем (Покупцем) укладено договір № 13-16/458-КП-16 (13) (надалі - Договір) (а.с. 8-18).

Згідно п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (надалі - Продукцію), в асортименті, кількості, в строки по ціні та з якісними характеристиками, узгодженими Сторонами в даному договору та Специфікаціях, що є невід'ємними частинами до Договору.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що поставку продукції проводиться партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та в строки, погоджені сторонами в Специфікаціях до Договору. Під партією Продукції сторони розуміють будь-яку кількість Продукції, однорідної по своїм якісним показникам, яка супроводжується одним документом про якість, та одним товаросупровідним документом.

Згідно з п. 4.2. Договору, умови поставки продукції - DDP, згідно "Інкотермс -2000". Місце пункту призначення вказується сторонами у відповідних специфікаціях до Договору.

Зі змісту пунктів 4.3. та 4.4. Договору вбачається, що в підтвердження постачання Продукції Постачальник повинен надати покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну, видаткову та товаротранспортну накладну, сертифікат якості і відповідності та іншу технічну документацію у необхідності. Датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних розпорядчих документах, наданих Постачальником, про приймання продукції.

Відповідно до п. 5.3. Договору, в редакції додаткової угоди від 17.07.2014 року, яка набрала чинності 03.06.2014 року (п. 6 Угоди), розрахунки за продукцію, що постачається постачальником по даному договору, здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 60-тий календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції, якщо інше, відстрочка більш 60 календарних днів не обумовлена у відповідній специфікаціях до Договору. В разі якщо строк оплати припадає на вихідний/неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день.

З матеріалів справи вбачається, що 03.07.2014 року сторони підписали Специфікацію до Договору, в якій погодили умови чергового замовлення Покупця, зокрема, асортимент, кількість, ціну, строки поставки залізобетонної продукції на загальну суму 662 413, 03 грн. Крім того, пунктом 2 вищезазначеної специфікації сторони договору передбачили, що розрахунки за продукції, що постачається за даною специфікацією здійснюються Покупцем на 90 календарний день з моменту поставки відповідної партії Продукції (а.с. 19).

На виконання умов Договору, та погоджених сторонами умов поставки згідно Специфікації від 03.07.2013 року, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 365 101 грн. 03 коп., що підтверджується видатковими накладними: № 571 від 08.07.2014 року, № 579 від 10.07.2014 року, № 580 від 10.07.2014 року, № 582 від 10.07.2014 року, № 584 від 11.07.2014 року, № 581 від 14.07.2014 року, № 605 від 18.07.2014 року, № 611 від 22.07.2014 року, № 616 від 23.07.2014 року, № 619 від 24.07.2014 року, та товарно-транспортними накладними, копії яких додані до справи (а.с. 43-52).

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, 14.01.2015 року відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію в сумі 39 120 грн. 00 коп., внаслідок чого залишок заборгованості склав 325 981 грн. 03 коп.

Що стосується доводів відповідача стосовно того, що з підписанням Специфікації від 03.07.2014 року, відбулася новація, внаслідок якої припинилося попереднє зобов'язання, яке визначено умовами договору, включаючи терміни оплати та визначення поняття партії продукції (п.п. 4.1., 5.3. Договору), то вони є помилковими тому що, характерною ознакою новації є не зміна частини первісного зобов'язання, а укладення між тими ж сторонами нового зобов'язання, що і є підставою для припинення попереднього зобов'язання. Умовами Специфікації від 03.07.2014 року змінено лише строки оплати продукції за Договором, та погоджено асортимент, кількість, ціну, строки поставки продукції, як то передбачено п. 1.1. Договору № 13-16/458-КП-169(13), а не укладено нове зобов'язання про поставку продукції, тому новації в розумінні частини 2 статті 604 ЦК України не відбулося.

Таким чином, виходячи з умов п. 4.1. Договору, під партіями продукції, що постачалася позивачем в рамках даного Договору, слід розуміти відповідну кількість продукцію, яка поставлена за кожною з наведених судом вище видаткових накладних, а отже, і строки оплати кожної партії продукції, мали визначатися від дати відповідних поставок, при цьому, за відсутністю у видаткових накладних зазначеної Покупцем дати прийняття продукції (п. 4.4. Договору), виходячи з загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів, датами поставки слід вважати дати складання видаткових накладних.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На час розгляду справи в суді першої інстанції доказів оплати відповідачем вартості отриманої продукції суду не надано, тому сума основної заборгованості 39120грн. була обґрунтовано стягнута з відповідача.

Зі змісту ст. 611 ЦК України, вбачається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов'язку сплатити неустойку.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до пункту 6.6. Договору, сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати Продукції, Покупець сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення виконання зобов'язань.

Посилаючись на неналежне виконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної оплати за поставлену продукцію, позивач вимагає стягнення з відповідача пені в розмірі 54096 грн. 96 коп., яка розрахована щодо кожної поставки, відповідно до видаткових накладних, станом на 31.03.2015 року (а.с. 75).

Зі змісту статті 625 Цивільного кодексу України вбачається, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом, тому позивач просить стягнути суму боргу з врахуванням та трьох процентів річних в розмірі 4754 грн. 14 коп., та інфляційних втрат в розмірі 53 020 грн. 70 коп., які розраховані щодо кожної поставки, відповідно до видаткових накладних, станом на 31.03.2015 року (а.с. 75).

Розрахунок пені 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованим та арифметично правильним, тому рішення суду в цій частині позовних вимог не підлягає зміні чи скасуванню.

Що стосується клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду справи №908/1907/15-г про тлумачення умов договору №13-16/458-КП, яка розглядається Донецьким апеляційним господарським судом, то колегія суддів вважає, що підстави для зупинення провадження по справі №904/10449/14 відсутні в зв'язку з тим, що наявність справи №908/1907/15-г не впливає на оцінку оскаржуваного рішення відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України в порядку апеляційного провадження. У разі задоволення позову про тлумачення умов договору №13-16/458-КП, зацікавлена сторона не позбавлена можливості звернутися з заявою про перегляд оскаржуваного рішення по даній справі за нововиявленими обставинами.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область, - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015 року по справі №904/10449/14, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 16.07.2015р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л. Кузнецова

І.А. Сизько