Ухвала суду № 46853396, 13.07.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна 26А

______________

УХВАЛА

"13" липня 2015 р. Справа № 918/213/13-г

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М., розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" про розстрочку виконання рішення

у справі за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот"

про стягнення 3% річних в розмірі 19 701 252 грн. 76 коп.

Представники:

Від заявника (ПАТ "Рівнеазот"): Гуз С.Б. (довіреність від 16 грудня 2014 року);

Від заявника (ПАТ "Рівнеазот"): Кузьмарук О.С. (довіреність від 16 грудня 2014 року);

Від стягувача (ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"): Тісногуз В.В, (довіреність від 10 червня 2015 року);

Від стягувача (ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"): Столярець О.В. (довіреність від 09 червня 2015 року);

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення 3 % річних в розмірі 19 701 252,76 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 року № 918/213/13-г (суддя Мамченко Ю.А.) позов задоволено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2014 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

16.05.2014 року на виконання рішення господарського суду від 26.03.2013 року № 918/213/13-г видано наказ (суддя Бережнюк В.В.), яким стягнено з Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 19 701 252,76 грн. 3 % річних та 68 820,00 грн. судового збору.

Ухвалою від 01.10.2014 року відстрочено виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 року у справі № 918/213/13-г строком на 3 роки, у зв'язку з чим виконання судового рішення зупинено на час відстрочки (виконавче провадження за № 43695159).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.10.2014 року змінено, викладено пункт 2 в такій редакції: "Відстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 року в цій справі строком на 7 місяців до 01.05.2015 року". В іншій частині ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.10.2014 року в цій справі залишено без змін.

21.04.2015 року через службу діловодства господарського суду Рівненської області від Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Рівненської області від 22.04.2015 року № 01-04/26/2015 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бережнюк В.В. та на підставі п.п. 2.3.47, 2.3.50 - 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначений повторний автоматичний розподіл, відповідно до якого справа № 918/213/13-г передана на розгляд судді Андрійчук О.В.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.05.2015 року заяву Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 року у справі № 918/213/13-г задоволено частково та відстрочено виконання рішення Господарського суду Рівненської області строком на 10 місяців, тобто до 06.03.2016 року. Вказана ухвала постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 року скасована, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні заяви ПАТ "Рівнеазот" про відстрочку виконання рішення суду.

18.06.2015 року через службу діловодства господарського суду Рівненської області від Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду.

Ухвалою суду (суддя Андрійчук О.В.) від 22 червня 2015 року подану заяву про розстрочку виконання рішення суду прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 02 липня 2015 року.

02 липня 2015 року, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності суддею Андрійчук О.В., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 918/213/13-г, за результатами якого справа передана на розгляд судді Качуру А.М..

Ухвалою суду від 02 липня 2015 року суддею Качуром А.М. винесено ухвалу про прийняття справи №918/213/13-г до свого провадження.

02 липня 2015 року стягувачем (ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") подано до суду заперечення на заяву ПАТ "Рівнеазот" про розстрочку виконання рішення, відповідно до змісту яких стягувач просить суд відмовити в задоволенні заяви ПАТ "Рівнеазот" про розстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26 березня 2013 року у справі № 918/213/13-г.

В судовому засіданні представники заявника підтримав подану заяву про розстрочку виконання рішення.

В судовому засіданні представники стягувача просили суд відмовити заявнику в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку що в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду слід відмовити, при цьому судом встановлено наступне.

Обґрунтовуючи подану заяву про розстрочку виконання рішення суду заявник зазначає, що ПАТ "Рівнеазот" перебуває в скрутному фінансовому становищі, наявна загроза банкрутства підприємства, а у разі виконання рішення прийнятого по даній справі та стягнення заборгованості ПАТ "Рівнеазот" може припинити свою діяльність що матиме негативні наслідки.

Так, заявник зазначає, що згідно поданої податковому органу податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, доходи що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування становлять 10 179 302 833,00 грн., в той час як витрати становлять 16 653 962 628,00 грн. Відтак заявник зазначає, що ПАТ "Рівнеазот" за 2014 рік має збитки в сумі 6 474 659 795,00 грн.

До негативних наслідків для підприємства які зумовили його скрутне фінансове становище належать інфляційні процеси в економіці держави, які не залежать від діяльності ПАТ "Рівнеазот".

У той же час негайне та повне виконання судового рішення може мити наслідком скорочення штатної чисельності працівників та виникнення заборгованості із виплати заробітної плати, що призведе до негативних соціальних наслідків.

Разом з тим, заявник зазначає, що згідно договору № 1798 від 25.11.2005 року ПАТ "Рівнеазот" здійснює очистку каналізаційних та промислових стічних вод усього міста Рівне, а в свою чергу РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" має заборгованість перед ПАТ "Рівнеазот" в сумі 2 098 016,48 грн.

Також заявник зазначає, що згідно постанови Кабінету міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1734, ПАТ "Рівнеазот" відноситься до категорії підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Враховуючи вищевикладене ПАТ "Рівнеазот" просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26 березня 2013 року у справі № 918/213/13-г строком на 4 роки згідно графіку.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання; про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку; в необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Відповідно до пункту 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі-рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно із пунктом 7.1.2 даної постанови пленуму Вищого господарського суду України, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Як роз'яснено у пункті 7.2 вищевказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Аналіз наведеного вище свідчить про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Таким чином, виходячи із зазначеного законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Господарський процесуальний кодекс не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та потребує відповідного доведення заінтересованою особою з урахуванням норм статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Так, заявником надано суду копію податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, заявник також зазначає, що ПАТ "Рівнеазот" за 2014 рік має збитки в сумі 6 474 659 795,00 грн., та враховуючи інфляційні процеси в економіці держави, які не залежать від ПАТ "Рівнеазот", заявник просить суд розстрочити виконання рішення суду згідно поданого графіку.

Проте наявність збитків в підприємства на думку суду не свідчить про винятковість обставин що дають підставу для розстрочення виконання рішення суду, оскільки згідно положень статті 42 Господарського кодексу України підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Крім того, складна економічна ситуація в державі впливає як на фінансовий стан боржника, так і стягувача.

Наявність збитків не свідчить про неможливість виконання рішення суду, заявником не надано суду вичерпний перелік рахунків ПАТ "Рівнеазот" відкритих в банківських установах та відповідних відомостей про залишок коштів на вказаних рахунках, а відтак в суду відсутня можливість перевірити наявність у боржника грошових коштів необхідних для погашення заборгованості.

Боржник запропонував наступний графік погашення заборгованості ПАТ "Рівнеазот" перед ДК "Газ України" з такими періодами погашення заборгованості:

- з 01.07.2015 р. по 30.09.2015 р. - в сумі 80 000,00 грн.;

- з 01.10.2015 р. по 31.12.2015 р. - в сумі 80 000,00 грн.;

- з 01.01.2016 р. по 31.03.2016 р. - в сумі 80 000,00 грн.;

- з 01.04.2015 р. по 30.06.2016 р. - в сумі 80 000,00 грн.;

- з 01.07.2016 р. по 30.09.2016 р. - в сумі 100 000,00 грн.;

- з 01.10.2016 р. по 31.12.2016 р. - в сумі 100 000,00 грн.;

- з 01.01.2017 р. по 31.03.2017 р. - в сумі 100 000,00 грн.;

- з 01.04.2017 р. по 30.06.2017 р. - в сумі 100 000,00 грн.;

- з 01.07.2017 р. по 30.09.2017 р. - в сумі 200 000,00 грн.;

- з 01.10.2017 р. по 31.12.2017 р. - в сумі 200 000,00 грн.;

- з 01.01.2018 р. по 31.03.2018 р. - в сумі 200 000,00 грн.;

- з 01.04.2018 р. по 30.06.2018 р. - в сумі 200 000,00 грн.;

- з 01.07.2018 р. по 30.09.2018 р. - в сумі 4 562 518,19 грн.;

- з 01.10.2018 р. по 31.12.2018 р. - в сумі 4 562 518,19 грн.;

- з 01.01.2019 р. по 31.03.2019 р. - в сумі 4 562 518,19 грн.;

- з 01.04.2019 р. по 30.06.2019 р. - в сумі 4 562 518,19 грн.

Слід зазначити, що запропонований боржником графік погашення заборгованості нічим не обґрунтований.

Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що боржник звертався до суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду, так ухвалою від 01.10.2014 року відстрочено виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 року у справі № 918/213/13-г строком на 3 роки, у зв'язку з чим виконання судового рішення зупинено на час відстрочки (виконавче провадження за № 43695159).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.10.2014 року змінено, викладено п. 2 в такій редакції: "Відстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 року в цій справі строком на 7 місяців до 01.05.2015 року".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.05.2015 року заяву Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 року у справі № 918/213/13-г задоволено частково та відстрочено виконання рішення Господарського суду Рівненської області строком на 10 місяців, тобто до 06.03.2016 року. Вказана ухвала постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 року скасована, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні заяви ПАТ "Рівнеазот" про відстрочку виконання рішення суду.

Таким чином підстави для відкладення виконання рішення суду неодноразово досліджувались судами зокрема і апеляційної. Так, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 року скасовано ухвала Господарського суду Рівненської області від 05.05.2015 року про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 року у справі № 918/213/13-г, та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні заяви ПАТ "Рівнеазот" про відстрочку виконання рішення суду.

Щодо тверджень заявника про наявність заборгованості РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" перед ПАТ "Рівнеазот" в сумі 2 098 016,48 грн., вказані обставини не заслуговують на увагу, оскільки стосуються іншої юридичної особи, вказана заборгованість не підтверджена, а питання щодо стягнення вказаної заборгованості є правом ПАТ "Рівнеазот", порядок реалізації якого встановлюється заявником і не стосується даної справи.

Щодо посилань заявника на Постанову КМУ від 23 грудня 2004 р. № 1734 "Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави", згідно якої ПАТ "Рівнеазот" віднесено до категорії підприємств які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, варто зазначити, що вказана постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.

Разом з тим, суд зазначає, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, тому з метою вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, слід враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини - несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…", а у системному розумінні даної норми та національного закону, - суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин даної справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

При прийнятті рішення щодо надання ПАТ "Рівнеазот" розстрочки виконання рішення суд враховує, що боржнику вже надавалась відстрочка виконання рішення у даній справі до 01.05.2015 року.

Натомість боржник навіть частково не виконав рішення в добровільному порядку.

Матеріали справи не містять доказів закінчення виконавчого провадження через неможливість виконання у спосіб, передбачений рішенням наказу № 918/213/13-г від 16.05.2014 року, відсутні також висновки державного виконавця про неможливість виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 року у справі № 918/213/ 13-г.

Судом встановлено, що рішення у справі № 918/213/ 13-г не виконується понад рік, що суперечить основним засадам правосуддя.

Так, відповідно до пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України, обов'язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.

Відповідно до статті 45 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

В статті 115 ГПК України також відображено принцип обов'язковості судових рішень. Відповідно до положень вказаної статті, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Принцип обов'язковості судових рішень має місце у нормах статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до частини другої якої, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Вказаний принцип знайшов своє відображення у нормах частини 5 статті 124 Конституції України: судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

З огляду на зазначене, суд вважає, що надання у даному випадку розстрочки є невмотивованим, позаяк фактичне зупинення виконання рішення на тривалий період порушує баланс інтересів стягувача та боржника, чим порушуються основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавлено кредитора можливості захистити свої права.

Із зазначених мотивів суд не вбачає підстав для застосування розстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду Публічному акціонерному товариству "Рівнеазот" відмовити.

Суддя Качур А.М.