Рішення № 46852952, 09.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2015Справа №910/11252/15

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» доТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре»провідшкодування шкоди в сумі 5 206,76 грн.

СуддяБорисенко І.І.

Представники: від позивача - Славський М.Г., за довіреністю;від відповідача - Балтян С.С., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5 206,76 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Відповідач проти позову заперечив, послався на те, що позивачем, в порушення вимог ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не надано звіт про оцінку майна (висновок автотоварознавчого дослідження). Відповідач вказав, що на час пред'явлення вимоги без наявності Звіту про оцінку майна встановити фактичний розмір збитку, нанесеного власнику транспортного засобу марки «Mazda CX-5» з номерним знаком АА3680КК було вже неможливо, у зв'язку з чим відповідач листом від 27.02.2015р. №213 повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування, та разом з тим зазначив, що у разі надання звіту про оцінку майна рішення ТДВ «СК «Київ Ре» може бути переглянуте.

Ухвалою суду від 23.06.2015р. за клопотанням позивача на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.05.2014р. по вул. В. Вал в м. Києві була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля "Фіат", д.р.н. АА3168ІК, яким керував Гурін О.В. та автомобіля «Мазда» д.р.н. АА3680КК.

Причиною ДТП стало те, що водій Гурін О.В., керуючи автомобілем "Фіат", д.р.н. АА3168ІК не дотримався безпечної дистанції руху, внаслідок чого, здійснив зіткнення з автомобілем «Мазда» д.р.н. АА3680КК, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України. Дані обставини підтверджуються розгорнутою довідкою №9389550 про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Подільського районного суду м. Києва (справа №758/5910/14-п), копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Мазда» д.р.н. АА3680КК (Застрахований автомобіль), який був застрахований позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 28.11.2013р. №296993Га/13кАС.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування від 28.11.2013р. №296993Га/13кАС, страхового акту №1.001.14.08823/vesko15407 від 28.05.2014р., позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 5 206,76 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №111014 від 29.05.2014р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля "Фіат", д.р.н. АА3168ІК, яким керував Гурін О.В., під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП України встановлено постановою Подільського районного суду м. Києва (справа №758/5910/14-п).

На час скоєння вищевказаної ДТП (21.05.2014р.) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб під час експлуатації автомобіля "Фіат", д.р.н. АА3168ІК, на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АС/5522000 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 0,00 грн., строк дії полісу з 17.08.2013р. до 16.08.2014р.

Отже, відповідач є особою на яку полісом №АС/5522000 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля "Фіат", д.р.н. АА3168ІК, на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 27.2 розділу 27 договору добровільного страхування від 28.11.2013р. №296993Га/13кАС, розмір завданих збитків визначається страховиком на підставі: документа, де визначено перелік знищених, пошкоджених або викрадених складових частин чи в цілому об'єкта страхування (дефектна відомість, авто товарознавча експертиза, акт огляду ТЗ); документа, складеного компетентними органами про обставини, час та місце страхового випадку із зазначенням знищеного, пошкодженого або викраденого об'єкта страхування чи його частин; документа, що містить розрахунок витрат на компенсацію скоєних збитків (кошторис, калькуляція СТО, автотоварознавча експертиза, тощо).

З матеріалів справи вбачається, що вартість матеріального збитку відповідно до виставленого рахунку-фактура №0007644 від 23.05.2014р. складає 6 656,76 грн., відповідно до акта виконаних робіт (наданих послуг) №ТО-К-0024427 від 11.06.2014р. складає 6 546,94 грн.

При цьому судом враховано, що Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, є акт виконаних робіт. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжне доручення (інший документ, який підтверджує факт перерахування коштів на відновлювальний ремонт).

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Мазда» д.р.н. АА3680КК, склав 6 546,94грн., відповідно до акта виконаних робіт (наданих послуг) №ТО-К-0024427 від 11.06.2014р. Факт виплати позивачем, як страховиком цивільно-правової відповідальності потерпілої у ДТП особи, страхового відшкодування в розмірі 5 206,76 грн. суду також доведений (підтверджується платіжним дорученням №111014 від 29.05.2014р.).

Заперечення відповідача стосовно не надання позивачем звіту автотоварознавчого дослідження пошкодженого транспортного засобу, судом не приймаються до уваги, оскільки Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Аналогічний висновок зроблений колегією суддів у постанові Верхового Суду України від 15.04.2015р. у справі №910/7163/14 за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» до ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія», за участю третьої особи, про стягнення страхового відшкодування у розмірі 20 560,19 грн.

Відтак, суд вважає відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування на користь позивача, що зазначена у листі від 27.02.2015р. №213 неправомірною.

Судом враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Судом взято до уваги, що відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль «Мазда » д.р.н. АА3680КК, рік випуску автомобіля - 2012р., а отже на момент ДТП (21.05.2014р.) строк його експлуатації не перевищував 7 років, а отже підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АС/5522000 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1191 ЦК України, відповідач повинен був відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50 000 грн.), у межах суми, що перейшла до позивача (5 206,76 грн.), з урахуванням того, що франшиза за полісом №АС/5522000 дорівнює 0,00 грн., тобто відповідач повинен відшкодувати позивачу 5 206,76 грн.

Отже, позов підлягає задоволенню судом повністю в заявленій сумі 5 206,76 грн.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 38, ідентифікаційний код 33442139) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) 5 206 (п'ять тисяч двісті шість) грн. 76 коп. страхового відшкодування, а також 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.07.2015

Суддя І.І. Борисенко