Рішення № 46852051, 13.07.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.15р. Справа № 904/3669/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АІСС Груп", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Тайгєр Стіл",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 58 414,79 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: Цесельський Д.С., - дов. №10/2015 від 20.05.2015р., представник

від відповідача: Срібна Н.І., - дов. № б/н від 18.05.2015р., представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АІСС ГРУП" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Тайгер Стіл" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 58 414,79 грн., що складається з сум: 11 189,19 грн. - основної заборгованості, штрафу у розмірі 4 475,60 грн., суми відшкодування вартості робіт та пошкодженого майна у розмірі 42 750,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 235 від 03.11.2014р. в частині своєчасної поставки позивачу товару.

30.06.2015 р. позивач надав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення шкоди, та просить стягнути з відповідача лише суму сплаченої ним передплати в розмірі 11 189,19 грн., за товар не поставлений відповідачем.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Господарським судом заяву про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду. Загальний розмір позову на суму 11 189,19 грн. є остаточним.

Відповідач проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, подав письмовий відзив на позов (а.с.38-40).

09.07.2015р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Тайгер Стіл" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АІСС ГРУП" (покупець) укладений договір поставки № 235 від 03.11.2014р.

Відповідно до п.2.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, постачальник зобов'язується поставити покупцеві металопрокат відповідно до заявки, згідно до оплаченого рахунку (надалі іменується товар) до пункту відвантаження, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.

Поставка товару відбувається на умовах EXW (Міжнародні правила щодо тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 р.) (п. 4.1 договору).

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільний кодекс України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 3.2 договору загальна сума договору 1 250 000,00 грн., крім цього ПДВ 20% - 250 000,00 грн. Всього 1 500 000,00 грн. Загальна сума договору може бути змінена в залежності від загальної суми всіх узгоджених сторонами специфікацій.

Умови оплати - попередня оплата в розмірі 100% на підставі наданого постачальником рахунку, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору: строк поставки - товар поставляється частинами на протязі 2014 р. Якщо виникне потреба, може бути узгоджено графік поставок, що оформлюється додатковими угодами до договору.

Датою поставки товару являється дата день підписання документів про прийом-передачу (накладної, товарно-транспортної накладної, акту прийому-передачі). У випадку поставки залізницею датою поставки вважається дата штемпеля станції відправника на залізничній накладній (п.4.3. договору).

Відповідно до п. 5.1. пунктом відвантаження є 69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. №27. Передача товару здійснюється в пункті відвантаження (п. 6.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи 18.11.2014 р. відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату № 981/ 1844 на суму 11 189,19 грн.

Позивачем в свою чергу оплачено вартість товару у відповідності до даного рахунку, що підтверджується платіжними дорученнями № 332 від 19.11.2014 р. на суму 10 916,92 грн. та № 336 від 20.11.2014 р. на суму 272,27 грн., а разом 11 189,19 грн.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що 27 листопада 2014 року на вантажному автомобілі Мерседес-Бенц (держ. номер АР6646СЕ) до пункту відвантаження відповідно до заявки та оплаченого позивачем рахунку відповідачем було поставлено, а позивачем у пункті відвантаження було прийнято товар. Зазначений факт не заперечується позивачем, який зазначає у позовній заяві, що вантажний автомобіль (держ. номер АР6646СЕ) в'їхав на територію позивача.

Крім того, відповідач надав суду наступні документи: податкові накладні, що засвідчують оплату за договором № 235 від 03.11.2014 р., а саме № 36 від 19.11.2014 р. на суму 10 916,92 грн. та № 39 від 20.11.2014 р. на суму 272,27 грн., разом на суму 11 189,19 р.; акт приймання-передачі товару № 679 від 27.11.2014 р., видаткову накладну № 679 від 27.11.2014 р. та товарно-транспорту накладну № 679 від 27.11.2014 р., в яких зазначено, що покупець від підпису даних документів відмовився, обґрунтованої відмови від підпису не надав.

Також, відповідач надав довіреність на отримання товару № 373 від 20.11.2014 р., засвідчену підписами керівника підприємства Редьки О.О. та головного бухгалтера Редьки К.А., а також засвідчену печаткою підприємства позивача, що є доказом отримання позивачем товару.

Отже, матеріалами справи спростовані доводи позивача про неотримання ним товару, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми отриманої відповідачем передплати в розмірі 11 189,19 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового доказу.

Крім того, позивачем 30.06.2015 р. подано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення шкоди.

Представнику позивача згідно з вимогами ст. 78 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені наслідки відмови від позову.

Суд вважає за можливе прийняти відмову від позову в частині стягнення шкоди в сумі 58 414,79 грн.

Відповідно до п. 4, ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову.

Відтак провадження у справі в частині стягнення шкоди в сумі 58 414,79 грн. підлягає припиненню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.47, 49, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Припинити провадження у справі в частині стягнення шкоди в сумі 58 414,79грн.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено

13.07.2015р.

Суддя В.Г. Бєлік