Ухвала суду № 46851654, 03.07.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12608/15-ц

Провадження № 2-з/761/397/2015

У Х В А Л А

03 липня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Мурга О.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, пред'явленого до ОСОБА_2, 3-я особа: ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

В квітні 2015 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2015 року було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду на 1 липня 2015 року о 13 год.

1 липня 2015 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява від позивача про забезпечення позову, відповідно до якої від просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та все інше майно, кошти і банківській рахунки, що належать відповідачу, які виявить державний виконавець.

Проаналізувавши зміст заяви про забезпечення позову та зміст позовної заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.1-3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з?ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з тим, позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що станом на день розгляду вказаної заяви квартира АДРЕСА_1 належить відповідачці; не конкретизовано інше майно та рахунки, які належать останній, та, на які необхідно накласти арешт, не надано доказів щодо їх належності.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.151, 152, 209, 210 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, пред'явленого до ОСОБА_2, 3-я особа: ОСОБА_3 про стягнення коштів відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення, апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя