Ухвала суду № 46847976, 11.07.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/5295/14 Головуючий 1 інст. Хайкін В.М.

Справа № 638/524/14-ц Доповідач - Кісь П.В.

Категорія: про відшкодування шкоди

У Х В А Л А

11 липня 2014 р. м. Харків

Суддя судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області ОСОБА_1, перевіривши у порядку прийняття до розгляду апеляційним судом апеляційної скарги представника Головного управління Міністерства внутрішній справ України в Харківській області ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Державного казначейства України, Головного управління Міністерства внутрішній справ України в Харківській області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями працівниками БМОП «Беркут» Головного Міністерства внутрішній справ України в Харківській області, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково.

На зазначене судове рішення представником ГУ МВСУ ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам п.5,6,7 ч.2 ст. 295 ЦПК України.

Так, вказаними нормами законодавства передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути вказані: в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції та клопотання особи, яка подала скаргу.

Вказуючи, що висновок судово-психологічної експертизи № 2942 від 18.04.2014 року є абсурдним, апелянт не надав обґрунтування саме такого визначення, не вказав, якими саме нормами закону та з яких підстав цей доказ на його думку не може прийматись за належний.

Посилаючись на судові рішення у іншій справі, апелянт не зазначив яке саме відношення вони мають до даної справи і що саме заважало йому надати копії цих рішень з метою спростування доводів позивача.

Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, апелянт не зазначив, у чому саме полягає невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам ст. 213 ЦПК України та з яких саме підстав передбачених ст. 309 ЦПК України має бути скасоване рішення суду першої інстанції.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2014 року представник ГУ МВСУ ОСОБА_2 приймав участь у справі та отримав у цей же день копію вступної та резолютивної частин рішення (а.с. 83-84, 88).

Останнім днем подання апеляційної скарги було 23.06.2014 року, проте скарга подана лише 26.06.2014 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Апелянт не звернувся з клопотанням про поновлення стоку, і не обґрунтував поважності причини пропуску строку.

Згідно ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 295 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків, шляхом надання апеляційному суду копій уточненої апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі та заяви про поновлення встановленого законом процесуального строку для оскарження судового рішення з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку.

Керуючись ст. ст. 121, 294, 295, ч. 2 ст. 297 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Головного управління Міністерства внутрішній справ України в Харківській області ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2014 року залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків (надання копій уточненої апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі) у термін 5 днів з дня отримання копії ухвали апеляційного суду

Надати апелянту строк протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали для звернення до апеляційного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням доказів на їх підтвердження.

Попередити апелянта, що у разі не виконання вимог ухвали, апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто апелянту.

Ухвала суду апеляційної інстанції в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення, в іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя -