Справа № 638/13574/14-ц
Провадження № 2/638/382/15
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
30 червня 2015 року м. Харкова
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого: судді Цвіра Д.М.,
при секретарі Ільченко В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 20456,20 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає,що відповідач здійснив реконструкцію нежитлової будівлі гараж літ. «Б-1» по вул. Клочківській,197-А у м. Харкові, який прийнято в експлуатацію, однак не виконав свого обов'язку взяти участьу розвитку інфраструктурим.Харкова , не уклав договір тане сплатив пайову участь, чим заподіяв збитки (шкоду)- як неодержаний дохід до Харківського міського бюджету у вигляді пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова (втрачена вигода), що міг би реально отримати бюджет м. Харковаза умови виконання відповідачем правових норм, передбаченихст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Представник позивача в судове засідання не зявилась, через канцелярію суду подала заяву в якій просила розглядати справу за її відсутністю, ухвалите законне, обґрунтоване та заочне рішення.
Відповідач в судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась вчасно та належним чином, про поважні причини неявки не повідомила.
Зі згоди представника позивача та наявності підстав передбачених ст. 224 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних доказів та ухвалює заочне рішення
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ч.1ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно дост.212 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 р. № 804, затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (зі змінами рішення від 22.05.2013 року № 319), який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску, та який був оприлюднений Харківською міською радою на офіційному сайті Харківської міської ради (www.city.kharkov.ua), на офіційному сайті комунального підприємства «Харківській міській інформаційний центр» (www.citynet.kharkov.ua) та у газеті «Харьковские известия» тому відповідно до норм ч. 1ст. 144 Конституції України, є нормативно-правовим актом, обов'язковим до виконання на території м. Харкова.
Даним рішенням було затверджено порядок пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова, а саме згідно з пунктом 1.5 Порядку пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету міста Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова
Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.
Для укладення такого договору замовник зобов'язаний звернутись із відповідною заявою до Департаменту не пізніше, ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Відповідно дост. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі за текстом - Закон) замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування.
Законом встановлено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Згідно з ч. 1ст. 40 цього Закону, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цьогоЗакону.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 09.04.2014 року за №ХК 142140990582, було прийнято в експлуатацію реконструкцію нежитлової будівлі гаражу літ. «Б-1» по вул. Клочківській,197 А в м. Харкові.
Згідно зі ст. 1 Закону замовником є фізична або юридична особа, що має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому законодавством порядку відповідну заяву.
Відповідно до ст. 2 Закону під забудовою територій слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, будівництво об'єктів, реконструкцію існуючої забудови та територій.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, визначений Законом та Порядком обов'язок відповідачем не було виконано та не було укладено з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради договір про пайову участь до прийняття вищевказаного об'єкта будівництва до експлуатації, пайовий внесок не сплачено.
Так, відповідно до пункту 5.1. Порядку у разі встановлення факту будівництва та введення об'єкта до експлуатації без укладення договору про пайову участь забудовника у розвитку інфраструктури м. Харкова Департамент економіки та комунального майна у десятиденний термін з дня встановлення такого факту, надсилає замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням лист-повідомлення про необхідність укладення відповідного договору.
У листі-повідомленні Департамент економіки та комунального майна повідомляє про порядок укладення договору про пайову участь, про строк у який замовник має вжити передбачених Порядком заходів щодо добровільного укладення договору, та про передбачену цим Порядком та відповідальність за ухилення від укладання такого договору.
Судом встановлено, що листами управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майнавід 14.05.2014 № 291/0/114-14 та від 11.06.2014 № 357/0/114-14 було повідомлено про необхідність виконання вимог закону та направлено на підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктурим. Харкова. Проте відповіді на вказані листи від відповідача не надійшли.
Таким чином, внаслідок не укладання замовником будівництва договору пайової участі, невиконання зобов'язань, що прямо встановлені Законом, Харківській міській раді заподіяно збитків у вигляді неодержаних доходів.
Як вбачається, порядком пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова визначено механізм залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у разі ухилення від укладання договору пайової участі. Вказане питання врегульовано розділом 5 Порядку.
Так, у разі ухилення замовника від виконання вимог, вказаних у листі-повідомленні щодо укладання договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у добровільному порядку, Департамент економіки та комунального майна вчиняє наступні дії:
- на підставі наявної інформації та у відповідності до цього Порядку проводить розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури;
- готує два примірники договору пайової участі у розвитку інфраструктури з додатками;
- надсилає підписані два примірники договору з додатками замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням.
Згідно з положеннями статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти.
Відповідно до положеньстатті 71 Бюджетного кодексу України надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно доЗакону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Таким чином, у разі б належного виконання замовником будівництва передбаченого законом обов'язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування для укладення договору, Харківська міська рада беззаперечно отримала б кошти пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у порядку та розмірах передбачених чинним законодавством.
Зважаючи на приписистатті 623 Цивільного кодексу України, боржник (замовник будівництва), який порушив зобов'язання (не звернувся до органу місцевого самоврядування для укладення договору пайової участі та не уклав його), має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Як вбачається з матеріалів справи, Харківською міською радою з метою попередження збитків було вжито всіх заходів направлених на одержання коштів пайової участі.
Вираховуючи розмір збитків, завданих позивачу, суд виходить з наступного.
Розрахунок величини пайової участі здійснюється на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта згідно зведеного кошторисного розрахунку, а у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами, вона визначається виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості.
Замовник будівництва, який одержав проект договору з додатками, у разі згоди з його умовами, оформляє договір відповідно до вимог чинного законодавства (підписує, якщо юридична особа - скріплює печаткою) та повертає один примірник договору з додатками Департаменту економіки та комунального майна, або повідомляє Департамент про прийняття умов договору (надсилає відповідний лист, факсограму тощо) у двадцятиденний строк після одержання договору.
Замовник будівництва, який після розгляду проекту договору незгоден з якимись його частинами, направляє до Департаменту економіки та комунального майна протокол розбіжностей (письмові вмотивовані зауваження) до договору, які Департамент розглядає протягом двадцяти днів. В цей же строк Департамент вживає заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та приймає рішення про зміну договору.
Оскільки до Харківської міської ради не було надано документів про кошторисну вартість будівництва об'єкта Департаментом економіки та комунального майна, то розрахунок величини вартості будівництва було здійснено на підставі наявних в декларації показників загальної площі завершеного забудовою об'єкта містобудування та показників опосередкованої вартості будівництв встановлених наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за відповідний квартал на відповідній території.
Відповідно до проведеного Департаментом економіки та комунального майна розрахунку кошторисна вартість реконструкції нежитлової будівлі гаражу літ. «Б-1» по вул. Клочківській, 197-А у м. Харкові становить 185965,50 гривень.
Таким чином, розмір пайової участі, що підлягала б перерахуванню до місцевого бюджету, становить 10 % від вищевказаного розміру кошторисної вартості будівництва із збільшенням розміру пайової участі згідно п.5.5 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, тобто 20456,20 грн.
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановленихобставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки не укладання замовником відповідного договору пайової участі до прийняття об'єкту містобудування до експлуатації та не сплата коштів пайового внеску до місцевого бюджету спричинили Харківській міській раді збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу).
Судові витрати суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,7,10,27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,ст.ст.2,40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»,ст.ст.3,11,14,16,22,623 ЦК України,ст. ст.3,10,15,57-60,09,212, 214-215, 224-226 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Харківської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 до бюджету м. Харкова (код платежу - 24170000, рахунок - № 31518921700002, МФО - 851011, код ЄДРПОУ - 37999649, банк - ГУДКСУ у Харківській області, одержувач - УДКСУ у м. Харкові Харківської області) збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 20456,20 грн., згідно з розрахунком величини пайового внеску виконаного за показниками опосередкованої вартості будівництва.
Стягнути в ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради судовий збір у розмірі 243 гривні 60 коп.
Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Надруковано у нарадчій кімнаті.
Головуючий суддя - Д.М.Цвіра
Судове рішення № 46842244, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 30.06.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 638/13574/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: