Ухвала суду № 46838276, 08.05.2015, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/4924/14-ц

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого суддіАлександрової Н.В.,

при секретарі Голуб Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька Луганської області подання Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1, посилаючись на те, що у відношенні останнього у ВДВС Сєвєродонецького МУЮ перебуває виконавче провадження № 46705899 з примусового виконання виконавчого листа Сєвєродонецького міського суду Луганської області № 428/4924/14-ц, виданого 17.12.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованості у розмірі 12931,59 грн., але останній ухиляється від виконання рішення суду, тому просять тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України громадянина України боржника ОСОБА_1.

Державний виконавець ВДВС Сєвєродонецького МУЮ у Луганській області про час, місце та дату розгляду подання був повідомлений, але у судове засіданні не зявився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд подання у його відсутність, або відкладення розгляду не надходило, а тому суд вважає можливим відповідно до ст. 377-1 ЦПК України слухати справу у його відсутність.

Дослідивши матеріали, суд дійшов наступних висновків та відповідних їм правовідносин.

Згідно ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і вїзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розвязання спорів у цій сфері.

Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання своїх зобовязань.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст.6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобовязання, до виконання зобовязань або розвязання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст.6 Закону «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Згідно узагальнення судової практики Верхового суду України Судова щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець може звернутися з поданням до суду за місцезнаходженням органу ДВС щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Подання повинно містити найменування суду, до якого направляється подання; реквізити виконавчого документа, який перебуває на виконанні; реквізити виконавчого провадження; прізвище, ім'я та по батькові особи (боржника), дату народження (число, місяць, рік); підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

У поданні мають бути визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), найменування органів, які мають їх здійснити. У разі тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа зазначаються вид паспортного документа (для громадян України - дипломатичний паспорт, службовий паспорт, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення особи моряка тощо; для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства), його серія та номер, а також найменування та місцезнаходження державного органу, до якого повинен надсилатися вилучений паспортний документ.

При цьому, ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12Закону № 606-XIV, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Особа, яка має невиконані зобовязання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання субєкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобовязання

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон, субєкт подання не надав доказів того, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) і відповідно має реальну можливість виїхати за кордон, а також не зазначив реквізити цього документу.

Суду не надані докази щодо отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, повідомлення про виклик боржника до державної виконавчої служби, їх вручення боржнику, та докази належним чином його повідомлення про виклики, а тому суд вважає, що будь-яких доказів щодо ухилення боржника від виконання рішення суду не надано, хоча зясування вказаних обставин має суттєве значення для правильного вирішення судом подання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не були вжиті всі можливі заходи без порушення прав та інтересів боржника щодо забезпечення виконання рішення суду, у звязку з чим подання відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 є безпідставним.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» та ст. 377-1 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу суду було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. В. Александрова