Ухвала суду № 4683759, 31.08.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2009 року № 22а-10969/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Любашевського В.П., Яворського І.О.

при секретарі судового засідання Наконечній М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Львівський виноробний завод» на постанову господарського суду Львівської області від 12 червня 2008 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова до Закритого акціонерного товариства «Львівський виноробний завод» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2008 року позивач - Державна податкова інспекції у Личаківському районі м. Львова звернувся до суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Львівський виноробний завод» про стягнення податкового боргу в розмірі 1 531 396,96 грн .

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова проведено аналіз фінансово-господарської діяльності Закритого акціонерного товариства «Львівський виноробний завод» на предмет дотримання податкового законодавства . Проведеним аналізом встановлено значну і тривалу заборгованість підприємства перед бюджетом та державними цільовими фондами з динамікою росту. Так як боржником не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, яка має тенденцію росту, позивач, керуючись п.п. 3.1.1 п. 3.1 с.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюжетами та державними цільовими фондами», просить стягнути із Закритого акціонерного товариства «Львівський виноробний завод» наявний у них податковий борг.

У червні 2008 року позивачем подано заяву про зменшення позових вимог, у якій просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 1 309 823 грн. 40 коп., у зв'язку із списанням відповідачу частини податкового боргу на суму 221568,56 грн.

Постановою господарського суду Львівської області від 12 червня 2008 року позов задоволено повністю . Постановлено стягнути із Закритого акціонерного товариства «Львівський виноробний завод» до бюджету податковий борг в сумі 1 309 823 грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що із декларацій з ПДВ, розрахунків земельного податку, комунального податку, податку з власників транспортних засобів та розрахунків по акцизному збору, податкових повідомлень-рішень по вищезазначених податках та зборах відповідача вбачається, що суми, визначені у них є узгодженими, а тому,

______________ Головуючий у І інстанції - Морозюк А.Я. ряд. ст. зв. № 6.6.4 Суддя-доповідач Попко Я.С. Справа №28/132А/5015 Справа №22а-10969/08/9104.doc

в силу п. 5.4.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Докази вжиття відповідачем заходів погашення боргу в матеріалах справи відсутні.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним зясуванням рбставин, що мають значення для справи, відповідач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 12 червня 2008 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції неправомірно прийнято рішення про стягнення з відповідача частину податкового боргу, який вже був ним сплачений. Так, постановою Господарського суду Львівської області від 21.02.2006 р. у справі № 5/2092-12/350 (5/2869-19/339), яка судом апеляційної інстанції залишена без змін, було встановлено, що станом на 21.02,2006 р. заборгованість відповідача перед бюджетом становила 1763101,53 грн. Саме такий розмір податкового боргу був сплачений підприємством до бюджету. Водночас, в обґрунтування позовних вимог, позивачем як докази додавалися декларації та податкові повідомлення - рішення, датовані ще 2004 та 2005 роками. При цьому суд на підставі цих додатків визначив розмір боргу, який треба стягнути, таким чином порушивши положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо недопущення накладення на відповідача стягнення двічі на підставі одного документа, яким визначено зобов'язання.

Апелянт звертає увагу на те, що помилковість рішення суду про можливість розгляду цієї справи без дослідження матеріалів справи № 5/2092-12/350 (5/2869-19/339) яскраво виявляється у тому, що при винесенні рішення у справі № 5/2092-12/350 (5/2869-19/339) суд посилався на податкові повідомлення - рішення № 0005901530/0 від 15.09.2004 р. та № 0005891530/0/608/15-2 від 15.09.2004 р. щодо розміру акцизного збору. При цьому, при прийнятті оскаржуваного рішення судом, як докази задоволення позовних вимог, використано корінці цих же податкових повідомлень - рішень, які були подані в додатку до позовної заяви позивачем.

 Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

В силу п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Закрите акціонерне товариство «Львівський виноробний завод» зареєстроване Департаментом економічної політики та ресурсів Львівської міської ради від 31.03.2000 року за №15321, включене до ЄДРПОУ і присвоєно код 30918060. Із довідки ДПІ у Личаківському районі м. Львова від березня 2008 року №10-0, станом на 07.02.2008 року за відповідачем обліковувався податковий борг в сумі 1 531 396 грн 96 коп.

Дана заборгованість виникла на підставі поданих відповідачем до податкового органу декларацій з ПДВ, розрахунків земельного податку, комунального податку, податку з власників транспортних засобів та розрахунків по акцизному збору, а також податкових повідомлень-рішень про сплату штрафних санкцій по вищезазначених податках та зборах.

Як вбачається із поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог від 10.06.2008 року, позивач просить суд стягнути із Закритого акціонерного товариства «Львівський виноробний завод» податковий борг в сумі 1 309 823 грн. 40 коп., оскільки як вбачається із рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова про списання податкового боргу від 22.05.2008 року №13, списано безнадійний податковий борг ЗАТ «Львівський виноробний завод» на загальну суму 221568,56 грн.

Таким чином, з аналізу вказаних норм суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що із декларацій з ПДВ, розрахунків земельного податку, комунального податку, податку з власників транспортних засобів та розрахунків по акцизному збору, податкових повідомлень-рішень по вищезазначених податках та зборах відповідача вбачається, що суми, визначені у них є узгодженими, а тому, в силу п. 5.4.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Докази вжиття відповідачем заходів погашення боргу в матеріалах справи відсутні.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

 Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Львівський виноробний завод» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 12 червня 2008 року у справі №28/132А за позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова до Закритого акціонерного товариства «Львівський виноробний завод» про стягнення податкового боргу - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді В.П. Любашевський

І.О. Яворський

Ухвала виготовлена та підписана у повному обсязі 04.09.2009 року.