Вирок № 46836602, 11.02.2014, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/644/2013

Справа № 428/10511/13-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Александрової Н.В.,

при секретарі - Голуб Т.М.,

за участю прокурора - Ісаєвої А.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сиротине, м. Сєвєродонецька, Луганської області, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, освіта професійно-технічна, який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2013 року, приблизно о 17-15 год. у світлий час доби, у відсутність атмосферних опадів, ОСОБА_1, керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 та водійського посвідчення серії НОМЕР_2 автомобілем «ВАЗ 2105», р/н НОМЕР_3, рухався по проїжджій частині вул. Новікова з боку вул. Курчатова у напрямку с. Метьолкіне по смузі для свого напрямку руху. В цей же час ОСОБА_2, керуючи на підставі тимчасового реєстраційного талону серії НОМЕР_4 та водійського посвідчення серії НОМЕР_5 мопедом «МОКІК», реєстраційний номер НОМЕР_6, рухався по проїжджій частині вул. Новікова з боку вул. Курчатова у напрямку с. Метьолкіне, по смузі для свого напрямку руху слідом за автомобілем «ВАЗ 2105», р/н НОМЕР_3. Водій автомобіля «ВАЗ 2105», р/н НОМЕР_3, ОСОБА_1, рухаючись навпроти буд № 23 по вул. Новікова, в районі заїзду на автостоянку, що розташована на непарному узбіччі вул. Новікова, діючи всупереч технічним вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», не переконавшись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, почав змінювати напрямок руху ліворуч у бік траєкторії руху мопеду «МОКІК», р/н НОМЕР_6, чим створив небезпеку для останнього. У свою чергу, ОСОБА_2, діючи згідно технічним вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», побачивши, що автомобіль «ВАЗ 2105», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1 змінив напрямок руху та пересікає проїжджу частину з права ліворуч відносно його напряму руху, прийняв міри до зменшення швидкості та безпечного об'їзду перешкоди, однак на умовній лінії, проведеної від ближнього до с. Метьолкіне краю заїзду на автостоянку та на відстані 8,95 метра від краю проїжджої частини непарного боку вул. Новикова передньою частиною мопеду контактував із лівим боком кузову автомобіля «ВАЗ 2105», р/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водію мопеду «МОКІК», р/н НОМЕР_6, ОСОБА_2, були заподіяні тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 337 від 29.08.2013 року по ступеню тяжкості кваліфікуються: садни, як легкі тілесні ушкодження, рвана рана правого плечового суглоба і надпліччя, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, рвана рана правого передпліччя з пошкодженням м'язів передпліччя, як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 571/6 від 12.11.2013 року в дорожній ситуації, що розглядається, водієві мопеду «МОКІК» з моменту виникнення небезпеки слід було керуватися технічними вимогами пункту 12.3 Правил дорожнього руху України.

В свою чергу в даній дорожній ситуації водієві автомобіля «ВАЗ-2105» слід було керуватися технічними вимогами пункту 10.1 Правил дорожнього руху України.

Водій автомобіля «ВАЗ-2105» в дорожній обстановці, що розглядається, мав технічну можливість запобігти зіткненню, діючи відповідно до технічних вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України.

Водій мопеду «МОКІК» не мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем «ВАЗ-2105» шляхом застосування екстреного гальмування з зупинкою мопеду до місця зіткнення з моменту виникнення небезпеки.

Таким чином, з технічної точки зору в діях водія мопеду «МОКІК» невідповідностей технічним вимогам пунктів Правил дорожнього руху, які б знаходилися в причинному зв'язку із створенням аварійної ситуації і ДТП, що настала, не встановлено.

З технічної точки зору дії водія автомобіля «ВАЗ-2105» не відповідали технічним вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху та знаходилися в причинному зв'язку із створенням аварійної ситуації, а також ДТП, що настала.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у скоєному покаявся, частково визнав заподіяну потерпілому моральну шкоду.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що ДТП сталась з вини обвинуваченого, тому він повинен відшкодувати завдану йому матеріальну та моральну шкоду, а саме 398,47 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, потерпілий, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи та оцінюючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, доведена у судовому засіданні, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та у вчиненому покаявся.

Обставиною, яка пом'якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Разом з тим, суд, при призначенні покарання у вигляді обмеження волі, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставину, що пом'якшує його покарання, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Розглядаючи цивільний позов у справі, заявлений потерпілим ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення з останнього 398,47 грн. завданої матеріальної шкоди та 10000 грн. завданої моральної шкоди, суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 398,47 грн. та моральної шкоди, яку суд з урахуванням встановлених обставин справи, пояснень потерпілого про вид, тривалість його моральних страждань, а також виду отриманих ним тілесних ушкоджень, виходячи з принципу розумності та справедливості, вважає необхідним задовольнити у розмірі 3000 грн.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України, а процесуальних витрат в порядку ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування матеріальної шкоди 398,47 грн. та 3000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

Процесуальні витрати:

- за проведення авто технічної експертизи № 571/6 від 12.11.2013 року у розмірі 586,80 грн. стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/м. Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО - 804013, р/р - 31111115700080, код - 37944909.

Речові докази: автомобіль «ВАЗ 2105», р/н НОМЕР_3, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1, залишити останньому. Мопед «МОКІК», реєстраційний номер НОМЕР_6, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_2, залишити останньому.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Н.В. Александрова