Кримінальне провадження № 1-кп/428/487/2013
Справа № 428/7697/13-к
УКРАЇНА
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2014 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Александрової Н.В.,
при секретарі - Голуб Т.М.,
за участю прокурора - Лещинської О.Я.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
потерпілої - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська, Луганської області, українця, громадянина України, розлученого, освіта середня-технічна, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, проживає за адресою АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
10 липня 2013 року, приблизно о 10-00 годині, ОСОБА_1, знаходячись у під'їзді АДРЕСА_3, та маючи злочинний намір, направлений на таємне викрадання чужого майна, помітив дитячу колиску, яка знаходилась у вищевказаному під'їзді без нагляду.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав із дитячої колиски чохол чорного кольору, в якому знаходилась цифрова фотокамера марки «Samsung», моделі «ЕСDV100ZFPDRU» в корпусі чорного кольору, вартість якої згідно судово-товарознавчої експертизи № 666/7 від 11.09.2013 року складає 962 гривні, яка належала ОСОБА_2
Після скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1 з місця пригоди з викраденим майном зник, а у подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд.
У результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 заподіяно матеріальну шкоду в сумі 962 гривні.
Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та пояснив, що дійсно він викрав з дитячої колиски камеру та продав за 15 грн. незнайомій жінці.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що вона залишила відеокамеру в колясці, а коли повернулась, то камера зникла.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи та оцінюючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, доведена у судовому засіданні, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна.
При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та у вчиненому покаявся.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень, не пов'язане з позбавленням волі.
Разом з тим, суд, при призначенні покарання, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставину, що пом'якшує його покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді громадських робіт.
Цивільний позов у справі не заявлено. Речових доказів у кримінальному провадженні немає. Доля процесуальних витрат підлягає вирішенню в порядку ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин.
Процесуальні витрати:
- за проведення судово-товарознавчої експертизи № 666/7 від 11.09.2013 року у розмірі 342,30 грн. стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/м. Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО - 804013, р/р - 31111115700080, код - 37944909.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Н.В. Александрова
Судове рішення № 46836390, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області) було прийнято 14.01.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 428/7697/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: