Рішення № 46834380, 14.07.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1022/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Мохонько К. М.

Спори, що виникають із сімейних правовідносин Доповідач Кодрул М. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

14.07.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Кодрула М.А.

суддів: Чорнобривець О.С, Черненко В.В.

за участю секретаря: Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання об'єкту незавершеного будівництва об'єктом спільної сумісної власності подружжя та його розподіл, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, теті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання об'єкту незавершеного будівництва об'єктом спільної сумісної власності подружжя та його розподіл. Посилаючись на те, що під час знаходження з відповідачем у шлюбі, на відведеній позивачу земельній ділянці площею 0,15 га. вони здійснили будівництво житлового будику з господарськими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1, але будинок в експлуатацію введений не був, просила визнати об'єктом спільної власності подружжя та розділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності, а саме: об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, виділивши їй ? частину всього майна в натурі. Визнати об'єктом спільної сумісної власності та розділити земельну ділянку площею 0,15 га., яка знаходиться по АДРЕСА_1, виділивши їй ? частину земельної ділянки в натурі.

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено, вирішено питання про судові витрати.

ОСОБА_3, через свого представника ОСОБА_7, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що згідно висновку експерта поділ об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 можливий лише з визначенням сторонам відповідно 9/20 та 11/20 часток, відхилення одного із власників від його ідеальної частки складає 1/20 частки, вартість якої складає 21742 грн. і оскільки ні одна із сторін не внесла на депозит суду вказану суму, позовна вимога про визнання об'єкту незавершеного будівництва об'єктом спільної сумісної власності подружжя та його розподіл задоволенню не підлягає.

Зважаючи на те, що судом відмовлено у задоволенні позову про визнання об'єктом спільної власності подружжя та розподілу майна: об'єкту незавершеного будівництва - житлового будинку з господарськими будівлями, то необхідно відмовити у задоволенні позову про визнання об'єктом спільної сумісної власності земельної ділянки, на якій розташований будинок, та розподілі земельної діляки. Крім того, суд також послався на те, що розподіл земельної ділянки між двома співвласниками неможливий, так як відсутні фізичні межові знаки, які розділяють суміжні земельні ділянки.

З такими висновками суду колегія суддів повністю погодитися не може, оскільки вони не відповідають встановленим по справі фактичним обставинам та нормам матеріального права, що регулюють правовідносини, які склалися між сторонами. Вирішуючи спір суд першої інстанції керувався нормами ст. 365 ЦК України, якою врегульовані питання припинення права особи на частку у спільному майні, в той час, коли позов заявлений про визнання об'єкту незавершеного будівництва об'єктом спільної сумісної власності подружжя та його розподіл.

Відповідно до п.4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, судом такі порушення допущені, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з таких підстав..

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб 18 липня 1979 року, який 18 вересня 2007 року розірваний, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про розірвання шлюбу від 24.02.2010 року.

26 жовтня 1992 року складений акт виносу в натурі меж земельної ділянки і розбивки будівель, за яким ОСОБА_4 встановлено в натурі межі земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку і господарчих будівель. Площа земельної ділянки становить 1500 кв. м.

24 листопада 1992 року ОСОБА_4 виданий дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву житлового будинку і господарських споруд за адресою АДРЕСА_2. Дозвіл виданий на підставі рішення № 116 за жовтень 1992 року Новгородківської селищної Ради і він є дійсним до 24 листопада 1995 року.

Згідно технічного паспорту Новгородківської дільниці БТІ від 02.03.2010 року власником незавершеного будівництва - житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 В експлікації приміщень до плану житлового будинку, який є складовою частиною технічного паспорту, відображені всі наявні приміщення будинку та господарські будівлі і споруди.

Згідно довідки № 23 від 04.03.2010 року Кіровоградського ООБТІ готовність об'єкту нерухомого майна, який знаходиться в АДРЕСА_1 складає 60 процентів.

Відповідно до висновку експерта № 848, 849 судової будівельно-технічної, земельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи складеного 15.12.2014 року, вірогідна дійсна ринкова вартість незавершеного будівництва - житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 складає 434839 грн. Житловий будинок літ. „А,а,а-1" з прибудовами за адресою АДРЕСА_1 є подільною річчю із площею 186,3 кв.м. і відповідно подільними є приналежні речі - господарські будівлі та споруди, які входять до складу домоволодіння по АДРЕСА_1, тобто є технічна можливість поділу в натурі в частках: по 1/2 та 1/2 чи з близьким значенням з відхиленням від розміру часток.

Експертом пропонується варіант розподілу домоволодіння в частках, близьких до по ? частині, відповідно до якого: першому співвласнику - квартира № 1 (приміщення 1-го поверху з верандою та навісом площею 103,8 кв. м. вартістю 97079 грн.) та надвірні споруди (лазня літ. «В», літня кухня + сарай із комплексу літ. «Б», прибудова літ. «б» - 2/3 вартістю 63670 грн.) загальною вартістю 160749 грн. Другому співвласнику - квартира № 2 ( 2-ий поверх житлового будинку площею 82,50 кв. м. вартістю 78238 грн.) та надвірні споруди (гараж із комплексу літ. «Б» + сарай літ. «Г» - 1/3 вартістю 50018 грн.) загальною вартістю 128256 грн.

Розрахунок фактичної частки першого співвласника: за вартістю незавершеного будівництва домоволодіння - 160749 грн. / 289005 грн. * 100 = 11/20 частки.

Розрахунок фактичної частки другого співвласника: за вартістю незавершеного будівництва домоволодіння - 128256 грн. / 289005 грн. * 100 = 9/20 частки.

Розрахунок відхилень фактичної частки другого співвласника від його ідеальної частки - 1/20. Відхилення від ідеальної частки складає: по вартості домоволодіння - 1/20 (компенсація від 1-го співвласника 2-му співвласнику) по вартості домоволодіння: 434839 грн. х 1/20 = 21742 грн.

Із повідомлення селищного голови вбачається, що Новгородківська селищна рада не заперечує проти розподілу незавершеного будівництвом житлового будину та господарських будівель по АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в частках визначених судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 60, 71 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 9 постанови від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», за позовом дружини, членів сім'ї забудовників, які спільно будували будинок, суд вправі провести поділ незакінченого будівництвом будинку, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

Відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неодинакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов"язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного суду України.

У прававій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 15 травня 2013 року по справі № 6-37 цс 13, зазначено, що виходячи із положень статей 60, 69, 70 СК України, частини третьої статті 368 ЦК України незавершений будівництвом будинок, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки ОСОБА_3 ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_3 в порядку розподілу спільного майна просить виділити їй в натурі частину об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 в смт. Новгородка, відповідно до висновку експерта, що становить 9/20 його частини (другий поверх будинку з відповідними господарськими будівлями і спорудами) та просить не відшкодовувати різницю у частках.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_9 проти такого розподілу не заперечував.

Враховуючи встановлені обставини та наведені норми матеріального права, колегія суддів приходить до переконання, що позов ОСОБА_3 в частині позовних вимог про визнання об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 в смт. Новгородка об'єктом спільної сумісної власності подружжя та його розподіл підлягає задоволенню. В порядку розподілу спільного майна ОСОБА_3 необхідно виділити 9/20 часток, а ОСОБА_4 11/20 часток об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 відповідно до висновку експерта без стягнення компенсації за різницю часток.

В задоволенні позову ОСОБА_3 в частині позовних вимог про визнати об'єктом спільної сумісної власності земельної ділянки площею 0,15 га., яка знаходиться по АДРЕСА_1 та розподілі цієї земельної ділянки, необхідно відмовити, оскільки згідно висновку експерта на земельній ділянці відсутні фізичні межові знаки, які розділяють суміжні земельні ділянки, що унеможливлює поділ в натурі ділянки між двома співвласниками.

Керуючись ст. 303, 304, 309, 313-319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання об'єкту незавершеного будівництва об'єктом спільної сумісної власності подружжя та його розподіл задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1.

Провести розподіл об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, загальною площею із площею 186,30 кв.м., ринковою вартістю 434839 грн., згідно якого:

Виділити в натурі з об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 приміщення в житловому будинку - другий поверх житлового будинку (квартира № 2, у висновку експерта визначено синім кольором), площею 82,50 кв.м., вартістю 78238 грн. та надвірні споруди: гараж із комплексу літ „Б" 1/3 частка, вартістю 26545 грн., сарай літ. „Г" вартістю 23473 грн., всьго вартістю 128256 грн., що становить 9/20 часток об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1.

Виділити в натурі з об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 приміщення в житловому будинку - перший поверх житлового будинку (квартира № 1, у висновку експерта визначено зеленим кольором), площею 103,8 кв.м., вартістю 97079 грн. та надвірні споруди: лазню літ. „В", вартістю 6269 грн., літню кухню і сарай із комплексу літ. „Б" 2/3 частки, вартістю 53089 грн., прибудову літ. „б", вартістю 4312 грн., всього вартістю 160749 грн., що становить 11/20 часток об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Судові витрати залишити в межах понесених сторонами.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: