Рішення № 46833572, 15.07.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/336/14 Головуючий у І інстанції Додатко В. Д. Провадження № 22-ц/780/3892/15 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А.Категорія 29 15.07.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

15 липня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Касьяненко Л.І., Приходька К.П.

за участю секретаря: Петленко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 18 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином

в с т а н о в и л а :

У лютому 2014 року ОСОБА_5 пред»явив в суді названий позов посилаючись на те, що 24 серпня 2013 року близько 10-ї години 55 хвилин на 29 км + 530 м. автодороги Феневичі-Бородянка-Макарів-Бишів у Бородянському районі Київської області відбулася дорожньо - транспортна пригода за участю відповідача по справі. Вироком Бородянського районного суду Київської області від 19.12.2013 року було засуджено відповідача за ч.1 ст.286 КК України. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди було пошкоджено міні трактор "Янмар", яким керував ОСОБА_5 і який йому належав на праві власності. Відповідно до звіту про незалежну експертну оцінку дорожнього транспортного засобу матеріальний збиток, заподіяний власнику міні-трактора внаслідок ДТП складає 7410 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 помер і до участі у справі був залучений його правонаступник ОСОБА_2. Уточнивши позовні вимоги ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача на її користь 7410 грн. та 800 грн. судових витрат, які полягають в оплаті висновку спеціаліста, а всього 8210 гривень.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 18 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що визначаючи норми матеріального права, які регулюють виниклі правовідносини, суд першої інстанції безпідставно послався на наказ № 221 від 11.06.2004 р. про затвердження правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики № 504 від 16.07.2009 року і виходив з того, що у ОСОБА_5 було відсутнє право власності на трактор, оскільки цей трактор не був належним чином зареєстрований, а тому він не міг ставити питання про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження цього міні-трактору.

Також апелянт зазначає, що суд не звернув уваги на доказ. який міститься в матеріалах справи і підтверджує право власності ОСОБА_5 на трактор, а саме на талон, в якому зазначено, що він є власником трактору.

Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, його представника та представників позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 серпня 2013 року близько 10-ї години 55 хвилин на 29 км + 530 м. автодороги Феневичі-Бородянка-Макарів-Бишів у Бородянському районі Київської області відбулася дорожньо - транспортна пригода за участю відповідача по справі. Вироком Бородянського районного суду Київської області від 19 грудня 2013 року було засуджено відповідача за ч.1 ст.286 КК України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено міні трактор "Янмар", яким керував ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_5 - спадкоємець ОСОБА_2 та третя особа по справі звернулися до Бородянської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, що підтверджується копія ми заяв (а.с. 65-66).

До цього часу позивачка не отримала у Бородянській державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5, а саме на спадковий міні трактор "Янмар".

Як вбачається з відповіді начальника центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Бородянського та Макарівського районів при УДАІГУ МВС України в Київській області від 25 квітня 15 року, за ОСОБА_5 транспортні засоби не значаться (а.с. 93).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до наказу № 221 від 11.06.2004 року про затвердження правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів п.4.1 сільськогосподарська техніка, інші механізми реєструються в інспекції Держтехнагляду з видачею свідоцтва про реєстрацію. Позивачкою та її представником не надано до суду відомості про реєстрацію в інспекції Держтехнагляду міні трактора "Янмар", також дані відомості відсутні в матеріалах спадкової справи.

Однак судова колегія не може погодитись із такими висновками суду виходячи із наступного.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом , зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 334 ЦК країни право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто діючим законодавством не передбачено виникнення права власності на рухоме майно лише після його реєстрації, а передбачено виникнення цього права з моменту передання майна.

Позивач надала суду доказ, який підтверджується виникнення у ОСОБА_5 права власності на трактор, а саме талон, виданий 22.06.2007 року СПД ОСОБА_6 в с.Микуличі відповідно до якого власником міні-трактору моделі Янмар, рама НОМЕР_1 червоного кольору з об'ємом двигуна 1.3 є ОСОБА_5, який проживає в АДРЕСА_1.

Суд цього доказу своєї оцінки у рішенні не дав, а помилково вважав, що право власності на трактор виникає лише на підставі реєстрації в інспекції Держтехнагляду.

Відповідно до п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України N 694, 08.07.2009 «Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів» експлуатація машини, не зареєстрованої в інспекції забороняється.

Тобто забороняється лише експлуатація не зареєстрованої у встановленому порядку техніки, але відсутність реєстрації не позбавляла ОСОБА_5 права власності на трактор, а отже і права на відшкодування заподіяної пошкодженням майна шкоди. Виходячи із наведеного, висновки суду про відсутність підстав для відшкодування шкоди, є помилковими.

Також суд у своєму рішенні послався на те, що звіт про оцінку майна складено 18 .01.2008 року, а ДТП сталась 24.08.2013 року, а тому цей доказ не є належним.

Ці висновки суду також є помилковими, оскільки як вбачається із звіту дата оцінки та огляду 18 січня 214 року, дата завершення складання звіту 30 січня 2013 року. Заява на проведення огляду і виготовлення звіту від представника власника трактору датована також 18 січня 2014 року. Тобто вбачається технічна описка. При цьому такої дати як 10.01.2008 року у звіті взагалі не вказувалось, а отже судовій колегії не зрозумілі висновки суду щодо цієї обставини.

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові втрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням спеціалістів та проведенням судових експертиз.

Відповідно до ст. 7 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивач сплатив за проведення звіту оцінки майна 800 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера. (а.с.21) Ці витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити .

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 18 травня 2015 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7410 грн. відшкодування майнової шкоди, та 800 грн. понесених нею судових витрат, а всього 8210 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: