Рішення № 46833505, 09.07.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/12988/14-ц Головуючий у І інстанції Волчко А. Я. Провадження № 22-ц/780/2705/15 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю. О.атегорія 18 09.07.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Матвієнко Ю.О.,

суддів Данілова О.М., Мережко М.В.,

при секретарі Микитенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 лютого 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2014 року ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулося до суду з вищевказаним позовом та просило ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що 14.07.2006 року ОСОБА_3 уклав з АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», кредитний договір № 11018557000, відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит у сумі 26 700,00 USD, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 11018557000 від 14.07.2006 року відповідач ОСОБА_2 та банк уклали іпотечний договір № 487 від 14.07.2006 року, відповідно до умов якого в іпотеку було передано нерухоме майно - земельну ділянку, межі якої визначені на місцевості, цільове призначення-будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,1500 га, місце розташування: АДРЕСА_1.

12.12.2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» відповідно до договору факторингу №1 та договору про відступлення прав за іпотечними договорами, свої права вимоги за зобов'язаннями по кредитному договору № НОМЕР_1 від 14.07.2006 року та іпотечному договору № 487 від 14.07.2006 року.

В порушення умов кредитного договору, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 01.12.2013 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № НОМЕР_1 становить 32 338,15 USD, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 510 004,96 грн., а саме: заборгованість по основній сумі кредиту 18 184,36 USD, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.11.2014 року складає 286 785,54 грн.; заборгованість за процентами - 14 153,79 USD, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.11.2014 року складає 223 219,42 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11018557000 від 14.07.2006 року звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» права власності на земельну ділянку, межі якої визначені на місцевості, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_2, площа 0,1500 га, місце розташування: АДРЕСА_1, а також припинити право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку та стягнути з нього на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» сплачений судовий збір.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» подало на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.07.2006 року третя особа ОСОБА_3 уклав з АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», кредитний договір № 11018557000, відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит в сумі 26 700,00 USD, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 11018557000 від 14.07.2006 року відповідач ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк» уклали іпотечний договір № 487 від 14.07.2006 року, відповідно до умов якого в іпотеку було передано нерухоме майно - земельну ділянку, межі якої визначені на місцевості; цільове призначення -будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,1500 га, місце розташування: АДРЕСА_1.

12.12.2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» відповідно до договору факторингу №1 та договору про відступлення прав за іпотечними договорами свої права вимоги за зобов'язаннями по кредитному договору № НОМЕР_1 від 14.07.2006 року та іпотечному договору № 487 від 14.07.2006 року.

В порушення умов кредитного договору позичальник свої зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 01.12.2013 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № НОМЕР_1 становить 32 338,15 USD, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 510 004,96 грн., а саме: заборгованість по основній сумі кредиту 18 184,36 USD, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.11.2014 року складає 286 785,54 грн.; заборгованість за процентами - 14 153,79 USD, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.11.2014 року складає 223 219,42 грн., що підтверджується наявною в справі довідкою-розрахунком заборгованості.

Згідно п. 2.1 договору іпотеки № 487 від 14.07.2006 року у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених вказаним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, а у разі невиконання іпотекодавцем цієї вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з порушення позивачем вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», ненадання ним доказів належності предмета іпотеки відповідачу ОСОБА_2, відсутності грошової оцінки земельної ділянки та відсутності її опису.

Однак з вищенаведеними висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі ст.ст. 12, 33, 39, 40 вказаного Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити таку істотну умову, як опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Враховуючи доведеність факту невиконання боржником ОСОБА_3 умов кредитного договору, наслідком чого стало утворення заборгованості за ним, звернення ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», як особи, до якої перейшло право вимоги, до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному іпотечним договором, є обґрунтованим та таким, що відповідає діючому законодавству.

При цьому посилання суду в рішенні на недотримання позивачем вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки відповідно до п.37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Необгрунтованими є і посилання суду першої інстанції на відсутність в справі оцінки предмета іпотеки та опису його характеристик, як відмову в позові, оскільки в укладеному між сторонами іпотечному договорі міститься опис характеристик земельної ділянки, як предмета іпотеки, та погоджена сторонами заставна вартість предмета іпотеки - спірної земельної ділянки - 224 985 грн. 00 коп. (а.с.25). Крім того, ухвалюючи рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд може зазначити, що початкова ціна предмета іпотеки встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Посилання суду першої інстанції в рішенні на ненадання позивачем доказів належності відповідачу земельної ділянки, як на підставу для відмови в позові, є необґрунтованими та не відповідають обставинам справи, зокрема іпотечному договору (а.с.25), в п. 3 якого зазначено про належність земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2 Крім того, позивачем до апеляційної скарги долучено копії договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акту (а.с.111-112), які підтверджують факт належності ОСОБА_2 земельної ділянки, переданої ним в іпотеку банку на підставі іпотечного договору від 14.07.2006 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду про відмову в позові - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, визначений позивачем в позовній заяві. При цьому, вимога позивача про припинення права власності ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем, є підставою для припинення права власності на предмет іпотеки іпотекодавця, відповідача по справі.

Оскільки позов задовольняється, то відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним по справі судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 5481 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» - задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 лютого 2015 року - скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» за кредитним договором №11018557000 від 14 липня 2006 року в розмірі 32 338,15 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 510 004 грн. 96 коп., та складається з заборгованості по основній сумі кредиту - 286 785 грн. 54 коп.; заборгованості за процентами - 223 219 грн. 42 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 0,1500 га, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1, шляхом визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» права власності на вищевказану земельну ділянку.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» судовий збір в сумі 5481 грн. 00 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :