Постанова № 4681665, 31.07.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2009 року м. Полтава Справа № 2-а-6550/09

 Полтавський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді - Л.О. Єресько

При секретарі - О.С. Христич

За участю:

представників відповідача - Мовчан Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Кременчукмеблі» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2005 року Відкрите акціонерне товариство «Виробничо-торгова фірма «Кременчукмеблі» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області із позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000362602/0/1764 від 13.06.2005 року, яким визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 812 466 грн., в тому числі недоїмка в сумі 406 233 грн. та штрафні санкції в сумі 406 233 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за результатами позапланової перевірки позивача з питань придбання та продажу мембрани іоноселективного електроду та резонатору кварцевого за період з 01.10.2002 р. по 01.10.2004 р. відповідачем складено акт № 16/Д/26-20-026/00275033 від 10.06.2005 року, в якому зроблено висновок про відсутність експорту резонаторів кварцевих та мембран іоноселективного електроду, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 406 233 грн. Натомість, зазначений висновок відповідача є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки вивезення товару відповідно до пп. 6.2.1. Закону України «Про податок на додану вартість» засвідчено належно оформленими вантажними митними деклараціями, перетинання кордону товаром підтверджено Дніпровською митницею, договори купівлі резонаторів кварцевих та мембран іоноселективного електроду з іноземними фірмами не визнано у судовому порядку недійсними.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 20.06.2006 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.12.2006 року постанову Господарського суду Полтавської області скасовано, позов задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000362602/0/1764 від 13.06.2005 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.06.2008 року рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано і справу направлено на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.09.2008 року справу прийнято до провадження суду.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав суду заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Посилався на те, що в ході проведення позапланової перевірки позивача встановлено, що в результаті операцій з придбання та подальшого експорту резонаторів кварцевих у листопаді 2002 року та липні 2003 року позивачем неправомірно застосовано нульову ставку по податку на додану вартість та занижено податкове зобов'язання на суму 303 867,88 грн., оскільки не підтверджено вивезення товару за межі України, у зв'язку з тим, що товар реалізовано на користь позивача комісіонером УРТОВ «Всеволод плюс» компанії «Хаук-Імпакс» (м. Дубай, Об'єднані Арабські Емірати), співробітником якої ОСОБА_1 надано пояснення, що відбиток печатки компанії на контрактах фальшивий, а підпис підроблений, а також комісіонером ПП «Ексім-Д» - Компанії SIA «Riki I.V.» (м. Рига, Латвія), яка згідно листа Управління фінансової поліції м. Риги є фіктивною і за юридичною адресою не знаходиться, і директором якої І. Вілцансом пояснено, що контракти ним не підписувалися, а здійснювалися без його відома громадянами України ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Крім того, висновком технічної експертизи технічного стану цеху заводу «Інтеграл», який зазначений виробником резонаторів кварцевих РК-391 у вантажно-митних деклараціях позивача, встановлено, що випуск таких резонаторів у вказаному цеху неможливий.

Зазначав, що також не підтверджено продаж на експорт позивачем мембран іоноселективного електроду, оскільки товар реалізовано комісіонером ПП «Детройд» компанії «GILPATRICK TRADE COMPANY» (США), яка згідно інформації Інтерпол не отримувала податкового коду і не подавала податкову звітність; повітряна накладна, договір на повітряні перевезення та інші документи, які підтверджують отримання вантажу для перевезення і документи щодо видачі вантажу вантажоодержувачу, відсутні; товар за висновком Українського державного хіміко-технологічного університету не є «мембраною іоноселективного електроду для визначення високо розрядних фосфат-іонів» відповідно до патенту України UA № 12431 А GO 127/30. Таким чином, в результаті операцій з придбання та подальшого експорту мембран іоноселективного електроду позивачем неправомірно застосовано нульову ставку по податку на додану вартість і занижено податкове зобов'язання у жовтні 2003 року на 102 364,80 грн.

У зв'язку з викладеним, Кременчуцькою об'єднаної державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000362602/0/1764 від 13.06.2005 року, яким донараховано податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 406 233 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 406 233 грн.

Заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено позапланову перевірку ВАТ ВТФ «Кременчукмеблі» з питань придбання та продажу мембрани іоноселективного електроду та резонатору кварцевого за період з 01.10.2002 року по 01.10.2004 року, за результатами якої складено акт № 16/Д/26-20-026/00275033 від 10.06.2005 року.

Перевіркою зафіксовано порушення п.п.6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, неправомірне застосування нульової ставки податку на додану вартість під час операцій з продажу мембрани іоноселективного електроду та резонаторів кварцевих, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 406 232,68 грн., в тому числі: за листопад 2002 року - на суму 121 552,31 грн., за липень 2003 року - на суму 182 315,57 грн., за жовтень 2003 року - на суму 102 364,80 грн.

13.06.2005 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000362602/0/1764, яким визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 812 466 грн., в тому числі за основним платежем - 406 233 грн., штрафні санкції - 406 233 грн.

Із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач не згоден, у зв'язку з чим звернувся до суду з вимогами про визнання його недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку винесеному Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією податковому повідомленню-рішенню № 0000362602/0/1764 від 13.06.2005 року, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25 вересня 2002 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОРД» (продавець) було укладено договір купівлі - продажу № 23-09/02КП, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує товар - резонатори кварцеві у кількості 18600 шт. на суму 723 614,40 грн., у тому числі податок на додану вартість - 120 602,40 грн. Згідно п. 1.2. договору право власності на товар виникає у покупця з моменту підписання накладних на отримання товару. Датою поставки вважається дата виписки накладних продавцем покупцю (п. 3.2. договору). Приймання товару здійснюється на складі продавця (п. 3.3. договору).

На виконання договору ТОВ «НОРД» видало накладну на відвантаження № 46 від 30.09.2002 року та податкову накладну № 78 від 30.09.2002 року на суму 723 614,40 грн., у тому числі податок на додану вартість - 120 602,40 грн., сторонами підписано акт прийому-передачі товару.

27.09.2002 року між позивачем (Комітент) та Українсько-Російським товариством з обмеженою відповідальністю «Всеволод плюс» (Комісіонер) був укладений договір комісії № 30/09-02ДК, відповідно до п. 1.1. якого комісіонер зобов'язується реалізувати товар комітента (резонатори кварцеві РК-391 частотою 11934,448 кГц ГШЖК. 433510.001 ТУ кількістю 18 600 шт. за ціною 606 360 грн., ПДВ - «0») за межі митної території України від свого імені, але за рахунок комітента. Товар повинен бути реалізований комісіонером на умовах DDU склад покупця (п. 1.3. договору).

Згідно акту приймання-передачі від 30.09.2002 року до договору комісії від 27.09.2002 року № 30/09-02ДК позивач передав, а УРТОВ «Всеволод плюс» прийняло для реалізації резонатори кварцеві РК-391 частотою 11934,448 кГц ГШЖК. 433510.001 ТУ кількістю 18 600 шт. на суму 606 360 грн.

На виконання вказаного договору комісії УРТОВ «Всеволод плюс» було оформлено вантажно-митну декларацію № 001176 від 20.11.2002 року, відповідно до якої вищевказаний товар передано Компанії «Хаук-Імпакс» (м. Дубай, Об'єднані Арабські Емірати) за ціною 607 761,55 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем виписано податкову накладну по експорту товару № 955/1 від 30.11.2002 року на суму 607 761,55 грн.., в тому числі ПДВ за ставкою «0», а комісіонером в рахунок оплати за реалізований товар комітента на рахунок позивача перераховано 607 761,55 грн. згідно платіжного доручення № 12 від 04.12.2002 р.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

Згідно п.2 ст. 1 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року № 92-IV вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях пунктом 23 ст. 1 Митного кодексу України визначено як переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

 Вантажна митна декларація згідно п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574 - це   письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Належно оформленою вантажна митна декларація вважається тоді, коли всі її графи заповнені відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 року № 307, і наведена в ній інформація відповідає дійсності .

Як вбачається з наявної у справі вантажно-митної декларації № 001176 від 20.11.2002 року, декларантом, УРТОВ «Всеволод плюс», у графі 8 зазначено, що одержувач товару є Компанія «Хаук-Імпакс» (м. Дубай, Об'єднані Арабські Емірати), у графі «опис товару» вказано резонатори кварцеві РК-391 частотою 11934,448 кГц, 18 600 шт., виробник - завод «Інтеграл», м. Київ , технічні умови ГШЖК. 433510.001 ТУ.

Разом з тим, згідно із заявою від 29.02.2004 року співробітника компанії «Хаук Імпакс» ОСОБА_1 який працює в компанії з 16.03.2002 року, голові Державної податкової адміністрації України повідомлено, що Компанією «Хаук Імпакс» не укладалися контракти на отримання товару з України (з 27.09.2002 року по 27.02.2003 року), відтиск печатки компанії на наявних контрактах фальшивий, підпис підроблено, оплата за товар резидентам України не проводилася.

Відповідно до експертного висновку від 06.02.2004 року технічного стану цеху для виробництва кварцевих резонаторів та елементів кварцевих кристалів, складеного комісією Харківського національного університету радіоелектроніки на виконання постанови про проведення технічної експертизи від 14.01.2004 року старшого слідчого прокуратури Бабушкінського району м. Дніпропетровська за результатами експертизи цеху, орендованого заводом «Інтеграл» у заводу «Кротон» по вул. Горького, 99а, у м. Алчевськ, Луганської області, випуск кварцевих резонаторів марки РК 391 з частотою 11934,448 кГц в даному цеху неможливий, оскільки на орендованій площі відсутні ознаки існування обладнаних гермозон, а також спеціалізованого обладнання для проведення рентгензамірів, випробувань та виготовлення корпусних деталей резонаторів, а загальна з іншими цехами заводу стеля і прямий неізольований вихід з ділянки промивки та травлення у двір не дає можливості створення необхідних технологічних умов для виробництва кварцевих резонаторів.

Запит суду заводу «Інтеграл» з питання виробництва резонаторів кварцевих повернуто без вручення за відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно листів Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.05.2006 року № 4071-4-4/14, Державного підприємства Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів від 10.05.2006 р. № 20-07/243, Державного підприємства «Полтавастандартметрологія» від 27.04.2006 р. № 12-02/1530, інформація про технічні умови ГШЖК. 433510.001 ТУ на резонатори кварцеві РК-391 відсутня.

Відповідно до письмових пояснень бухгалтера позивача ОСОБА_4., наданих 01.02.2005 року начальнику Головного відділу податкової міліції Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, 30.09.2002 року резонатори кварцеві були нею оприбутковані згідно накладної № 46, разом з тим, товар вона не бачила, по складському обліку він не проходив.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що зазначена у вантажно-митній декларації № 001176 від 20.11.2002 року інформація щодо одержувача товару (Компанія «Хаук-Імпакс», м. Дубай, Об'єднані Арабські Емірати) та опису товару (резонатори кварцеві, виробником яких є завод «Інтеграл», технічні умови ГШЖК. 433510.001 ТУ ) не є достовірною, тому вантажно-митна декларація не є належним підтвердженням вивезення товару (резонаторів кварцевих РК-391, 18 600 шт.) за межі митної території України.

У зв'язку з цим, позивач не мав права застосовувати нульову ставку податку на додану вартість до операції з продажу резонаторів кварцевих РК 391 компанії «Хаук Імпакс».

Згідно п.п. 6.1.1. п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається, зокрема, дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці.

Таким чином, позивач повинен був з отриманих на рахунок коштів в сумі 607 761,55 грн. сплатити податок на додану вартість в розмірі 20% (121 552,31 грн.). З огляду на те, що позивачем не здійснено вказані дії, відповідачем правомірно встановлено заниження позивачем в листопаді 2002 року зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 121 552,31 грн.

Судом також встановлено, що 28.04.2003 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Компанія "Промбізнеспроект" (продавець) було укладено договір купівлі - продажу № 17-04/03КП, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує товар - резонатори кварцеві у кількості 27800 шт. на суму 1 084 200,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 180 700,00 грн. Згідно п. 1.2. договору право власності на товар виникає у покупця з моменту підписання накладних на отримання товару. Датою поставки вважається дата виписки накладних продавцем покупцю (п. 3.2. договору). Приймання товару здійснюється на складі продавця в м. Луганську (п. 3.3. договору).

На виконання договору ТОВ "Компанія "Промбізнеспроект" видало видаткову накладну № ПБ-0000126 від 28.04.2003 року та податкову накладну № 194 від 28.04.2003 року на суму 1 084 200,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 180 700,00 грн., сторонами складено акт прийому-передачі товару від 28.04.2003 року.

За дорученням на зберігання від 28.04.2003 року позивач довірив зберігання резонаторів кварцевих РК-391 в кількості 27800 шт. ТОВ «Компанії «Промбізнемпроект» в м. Луганську, актом № 1 від 28.04.2003 року оформлено приймання-передачу майна на зберігання. Згідно акту виконаних робіт від 27.06.2003 року термін зберігання товару склав 89 днів.

15.05.2003 року між позивачем (Комітент) та Приватним підприємством «Ексім-Д» був укладений договір комісії № 20/05-03ДК, відповідно до п. 1.1. якого комісіонер зобов'язується реалізувати товар комітента (резонатори кварцеві РК-391 частотою 11934,448 кГц ГШЖК. 433510.001 ТУ кількістю 27800 шт. за ціною 911 284,00 грн., ПДВ - «0») за межі митної території України з вивезенням за межі митного кордону України та передати його покупцю-нерезиденту у країні імпорту від свого імені, але за рахунок комітента. Товар повинен бути реалізований комісіонером на умовах DDU (п. 2.1.4. договору).

Згідно акту приймання-передачі товару на комісію від 15.05.2003 року до договору комісії від 15.05.2003 року № 20/05-03ДК позивач передав, а Приватне підприємство «Ексім-Д» прийняло для реалізації резонатори кварцеві РК-391 частотою 11934,448 кГц ГШЖК. 433510.001 ТУ кількістю 27 800 шт. на суму 911 284,00 грн., ПДВ - «0».

На виконання вказаного договору комісії Приватним підприємством «Ексім-Д» було укладено з Компанією SIA «Riki I.V.», Латвія , контракт № 17-11-03 СМУ від 17.11.2003 року, відповідно до якого ПП «Ексім-Д» (продавець) продає, а Компанія SIA «Riki I.V.» (Покупець) купує товар у кількості та номенклатурі згідно специфікації, на умовах DDU, аеропорт Schonefeld, м. Берлін.

На вивезення товару було оформлено вантажно-митну декларацію № 001140 від 24.07.2003 року, згідно якої резонатори кварцеві РК-391 частотою 11934,448 кГц ГШЖК. 433510.001 ТУ кількістю 27 800 шт. передано Компанії SIA «Riki I.V.», Латвія, за ціною 911 577,85 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем виписано податкову накладну по експорту товару № 735 від 25.07.2003 року на суму 911 577,85 грн., в тому числі ПДВ за ставкою «0», а комісіонером в рахунок оплати за реалізований товар перераховано позивачу 911 577,85 грн. згідно платіжного доручення № 148 від 11.08.2003 р.

Як вбачається з наявної у справі вантажно-митної декларації № 001140 від 24.07.2003 року, у графі 8 зазначено, що одержувач товару є Компанія SIA «Riki I.V.», Латвія, у графі «опис товару» вказано резонатори кварцеві РК-391 частотою 11934,448 кГц, 27800 шт., виробник - завод «Інтеграл», м. Київ , технічні умови ГШЖК. 433510.001 ТУ.

Управлінням фінансової поліції Республіки Латвія листом від 22.06.2004 року № 14.2.1-20/1054 надіслано Державній податковій адміністрації України пояснення директора Компанії SIA "Riki I.V.", Латвія, Іварса Вілцанса, в яких він зазначив, що угоди від імені Компанії здійснювалися без його відома ОСОБА_3 та ОСОБА_2, з керівником ПП «Ексім-Д» не знайомий, товар ніколи не бачив. В акті позапланової перевірки позивача було також встановлено, що згідно відповіді Управління фінансової поліції Республіки Латвія, Компанія SIA "Riki I.V." є фіктивною і за юридичною адресою не знаходиться .

Відповідно до п. 1.7. Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації одержувач - це зазначена в транспортному документі особа, якій перевізник згідно з транспортними документами або за дорученням відправника має передати у володіння товари.

 Згідно з вимогами цієї ж Інструкції у графі 8 наводяться відомості про одержувача товарів, а у випадку якщо одержувач товарів - іноземна особа, в графі 8 вантажної митної декларації зазначаються найменування та місцезнаходження іноземного підприємства.

 Таким чином, в графі 8 має бути зазначена реально існуюча юридична чи фізична особа, яка є одержувачем названого у вантажній митній декларації товару.

З огляду на викладене, беручи до уваги наявність інформації про фіктивність Компанії SIA "Riki I.V.", пояснення директора вказаної компанії про те, що товар йому не надходив, а також зважаючи на експертний висновок від 06.02.2004 року технічного стану цеху заводу «Інтеграл», згідно якого випуск кварцевих резонаторів марки РК 391 з частотою 11934,448 кГц в даному цеху неможливий , суд вважає, що вказана у вантажно-митній декларації № 001140 від 24.07.2003 року інформація щодо одержувача товару та опису товару не є достовірною, тому ця декларація не є належним підтвердженням вивезення товару (резонаторів кварцевих РК-391 частотою 11934,448 кГц, 27 800 шт.) за межі митної території України.

Тому позивач не мав права застосовувати нульову ставку податку на додану вартість до операції з продажу резонаторів кварцевих РК 391 Компанії SIA "Riki I.V.", Латвія, натомість згідно п.п. 6.1.1. п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» повинен був з отриманих на рахунок коштів в сумі 911 577,85 грн. сплатити податок на додану вартість в розмірі 20% (182 315,57 грн.). З огляду на це, відповідачем правомірно встановлено заниження позивачем в липні 2003 року зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 182 315,57 грн.

Що стосується операцій з реалізації позивачем мембран іоноселективного електроду, судом встановлено наступне.

14.07.2003 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Печора Тур» (продавець) було укладено договір купівлі - продажу № 15/07-03, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує товар - мембрану іоноселективного електроду для визначення високорозрядних фосфат-іонів ТУ У 33.2-30190933-001-2003 у кількості 250 шт. на суму 603 000 грн., у тому числі податок на додану вартість - 100 500,00 грн. Згідно п. 1.2. договору право власності на товар виникає у покупця з моменту підписання накладних на отримання товару. Датою поставки вважається дата виписки накладних продавцем і підписання їх покупцем (п. 3.2. договору). Приймання товару здійснюється на складі за адресою Донецька область, смт. Курахівка, вул. Жовтнева, 15 (п. 3.3. договору).

На виконання договору ТОВ «Печора Тур» видало податкову накладну № 42 від 30.07.2003 року на суму 603 000 грн., у тому числі податок на додану вартість - 100 500,00 грн.

25.07.2003 року між позивачем (Комітент) та Приватним підприємством «Детройт» був укладений договір комісії № 33/07/03К, відповідно до п. 1.1. якого комісіонер зобов'язується реалізувати товар комітента (мембрани іоноселективного електроду для визначення високорозрядних фосфат-іонів ТУ У 33.2-30190933-001-2003 у кількості 250 шт. на суму 510 500 грн.) за межі митної території України з вивезенням товару за межі митного кордону України і передати його Покупцю-нерезиденту в країні-імпорту від свого імені, але за рахунок комітента. Товар повинен бути реалізований комісіонером на умовах DDU склад покупця (п. 2.1.4. договору).

Згідно акту приймання-передачі товару на комісію від 30.07.2003 року до договору комісії від 25.07.2003 року № 33/07/03К позивач передав, а Приватне підприємство «Детройт» прийняло для реалізації мембрани іоноселективного електроду в кількості 250 штук.

На виконання вказаного договору комісії Приватним підприємством «Детройт» було укладено з компанією «Gilpatrick Trade Company» контракт № 27 від 25.08.2003   року, відповідно до якого ПП «Детройт»» (продавець) продає, а компанія «Gilpatrick Trade Company» (Покупець) купує мембрани іоноселективного електроду для визначення високорозрядних фосфат-іонів ТУ У 33.2-30190933-001-2003. У додатку № 37 від 06.10.2003 року до контракту сторони домовилися, зокрема, про те, що кількість товару становитиме 250 шт. за ціною 96 000 доларів США.

На вивезення товару були оформлені вантажно-митні декларації від 15.10.2003 року № 213295 (на суму 221 107,97 грн.), № 213303 (на суму 221 107,97 грн.), № 213305 (на суму 69 608,06 грн.), згідно яких мембрани іоноселективного електроду для визначення високорозрядних фосфат-іонів передано компанії «Gilpatrick Trade Company», США.

Перевіркою встановлено, що комісіонером в рахунок оплати за реалізований товар комітента перераховано позивачу 511 824 грн. згідно платіжного доручення № 330 від 12.01.2004 р.

Як вбачається з наявних у справі вантажно-митних декларацій від 15.10.2003 року № 213295, № 213303, № 213305, у графі 8 зазначено, що одержувач товару є компанія «Gilpatrick Trade Company», США, у графі «опис товару» вказано мембрани іоноселективного електроду для визначення високорозрядних фосфат-іонів у вигляді безбарвної прозорої плівки у формі диску діаметром 96 мм.

Разом з тим, відповідно до інформації ГУПМ Державної податкової адміністрації України, отриманої по лінії бюро Інтерпол, компанія «Gilpatrick Trade Company», зареєстрована у Сполучених Штатах Америки 10.11.1999 року, ідентифікаційного номеру роботодавця (податкового коду) не отримувала, податкову звітність не подавала, а такі компанії вважаються фіктивними.

Згідно із п. 20 ст. 1 Митного кодексу України нерезидентами є юридичні особи , суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іноземної держави , у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України.

Враховуючи наявність вищевказаної інформації щодо компанії «Gilpatrick Trade Company», зазначення її в якості одержувача товару у вантажно-митних деклараціях від 15.10.2003 року дає підстави для сумніву у достовірності змісту таких декларацій.

На запит УПМ ДПА у Дніпропетровській області Українським державним хіміко-технологічним університетом проведено дослідження зразка «мембрани іоноселективного електроду для визначення високо зарядних фосфат-іонів», для чого сконструйовано іоноселективний електрод за стандартною методикою. Беручи до уваги, що постачальником мембран іоноселективного електроду для ТОВ «Печора Тур» було Товариство з обмеженою відповідальністю «Артем», університетом проведено порівняння синтезованої за стандартною методикою (патент України UA № 12431 GO IN27/30) мембрани (патент України UA № 12431 GO IN27/30) із мембраною згідно калькуляції ТОВ «Артем» від 28.11.2003 року. За оперативними даними Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, про що зазначено в акті перевірки, розробником технічних умов мембран, які були предметом операцій позивача, є ПП «Авангард», яке згідно трудового договору від 01.11.2002 року замовило завідуючому кафедри Донецького національного університету Шевчуку І.О. затвердити та зареєструвати технічні умови ТУ У 33.2-30190933-001-2003 на базі винаходу, захищеного патентом від 23.12.1993 року № 1702, виданим Укрпатентом 23.12.1993 року під № 37769-ХІІ UA № 12431 GO IN27/30. При порівнянні синтезованої мембрани із мембраною згідно калькуляції ТОВ «Артем» від 28.11.2003 року Українським державним хіміко-технологічним університетом встановлено різку розбіжність у масі, вмісті складових компонентів та вартості 1 одиниці мембрани , про що зазначено у листі університету, наявному у матеріалах справи. Крім того, акт перевірки містить посилання на лист університету від 11.06.2004 р. № 08-01-546, згідно якого продукт, виготовлений відповідно до калькуляції ТОВ «Артем» не можна назвати мембраною іоноселективного електроду згідно патенту України UA № 12431 GO IN27/30.

На запит ст. слідчого СВ ПМ ДПА України від 27.09.2004 року № 15894/10/09-013 щодо надання інформації про виробників на території України тетрагідрафурану і додецикламіну фосфорного для виготовлення мембран іоноселективного електроду, Донецькою торгово-промисловою палатою надано відповідь, що інформація про виробників вказаних речовин на території України відсутня, натомість є відомості про виробників тетрагідрафурану на території СНД.

Згідно із повідомленням Управління ДАІ Відділення МВС у Донецькій області протягом 2003-2004 рр. для отримання дозволу на перевезення небезпечного вантажу тетрагідрафурану перевізники не зверталися (склад мембран іоноселективного електроду знаходився відповідно до договору купівлі - продажу № 15/07-03 від 14.07.2003 року за адресою Донецька область, смт. Курахівка, вул. Жовтнева, 15, юридична адреса ТОВ «Артем» - м. Донецьк, вул. Артема, 74)

Проведеними відповідачем перевірками суб'єктів господарювання по ланцюгу виробництва і постачання мембран іоноселективного електроду спеціально обладнаного приміщення для виготовлення зазначених мембран не встановлено.

Відповідно до письмових пояснень бухгалтера позивача ОСОБА_4., мембрани іоноселективного електроду були нею 30.07.2003 року оприбутковані згідно накладної № 42, разом з тим, товар вона не бачила, по складському обліку він не проходив.

Таким чином, з огляду на викладене, інформація у графі вантажно-митних декларацій від 15.10.2003 року щодо товару - мембран іоноселективного електроду, не може вважатися достовірною.

Крім того, у вантажно-митних деклараціях від 15.10.2003 року № 213295, № 213303, № 213305 митницею на кордоні визначено Бориспільську митницю, натомість в акті перевірки зазначено, що згідно відповіді начальника Бориспільської митниці від 18.03.2005 року товар за вантажно-митними деклараціями № 213303, 213295, оформленими Донбаською регіональною митницею, вивезений у повному обсязі, натомість товар за ВМД № 213305 до Бориспільської митниці не надходив та митний кордон не перетинав.

Актом перевірки також зафіксовано, що повітряна накладна, складання якої передбачено Правилами міжнародних повітряних перевезень пасажирів, багажу та вантажів, договір на повітряні перевезення відповідно до вимог Повітряного кодексу України та інші документи, які підтверджують перевезення мембран іоноселективного електроду, у позивача відсутні.

Листом від 15.06.2005 року № 11-14/4229, копія якого наявна у справі, Донбаська регіональна митниця повідомила Державну податкову адміністрацію у Полтавській області, що 13.05.2005 року нею порушено кримінальні справи у відношенні посадових осіб ПП «Детройт» по факту контрабанди вантажу «мембран іоноселективного електроду для виявлення фосфат іонів» за ст. 201 КК, та в ході перевірки встановлено ряд підприємств м. Полтави та м. Кременчука, які здійснювали експортні операції мембран іоноселективного електроду через комісіонера ПП «Детройт» з метою безпідставного відшкодування сум ПДВ, серед яких - ВАТ ВТФ «Кременчук меблі».

Враховуючи викладене, вантажно-митні декларації від 15.10.2003 року № 213295, № 213303, № 213305, які містять сумнівну інформацію щодо одержувача товару та виду товару, не є належним підтвердженням вивезення мембран іоноселективного електроду за межі митної території України, у зв'язку з чим  позивач не мав права застосовувати нульову ставку податку на додану вартість до операції з продажу цього товару, а повинен був з отриманих на рахунок коштів в сумі 511 824,00 грн. сплатити податок на додану вартість в розмірі 20% (102 364,80 грн.). Тому відповідачем правомірно встановлено заниження позивачем у жовтні 2003 року зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 102 364,80 грн.

Крім того, суд бере до уваги, що згідно довідки № 002/1532 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Полтавській області 19.08.2004 року, основними видами діяльності позивача є виробництво інших видів меблів; виробництво меблів для офісів та магазинів спеціалізованими підприємствами за індивідуальними замовленнями населення; загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення); інші види оптової торгівлі; діяльність, пов'язана з забезпеченням догляду за тілом; діяльність автомобільного вантажного транспорту, тому діяльність позивача з придбання та продажу мембран іоноселективного електроду та резонаторів кварцевих не співвідносна з характером основної господарської діяльності позивача.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає законним і обґрунтованим висновок відповідача за результатами позапланової перевірки позивача з питань придбання та продажу мембрани іоноселективного електроду та резонатору кварцевого за період з 01.10.2002 року по 01.10.2004 року, що позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 406 232,68 грн., в тому числі: за листопад 2002 року - на суму 121 552,31 грн., за липень 2003 року - на суму 182 315,57 грн., за жовтень 2003 року - на суму 102 364,80 грн.

 Відповідно до пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон № 2181) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підпунктом 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 Закону України № 2181 визначено, що у разі якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх  накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати , але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. При цьому відповідно до примітки до ст. 212 Кримінального кодексу України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)» під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

З огляду на викладене, беручи до уваги розрахунок фінансових санкцій, наданий відповідачем, суд приходить до висновку, що фінансові санкції (406 233 грн.) згідно податкового повідомлення-рішення № 0000362602/0/1764 від 13.06.2005 року застосовано до позивача у розмірі і в порядку, встановленому Законом України № 2181.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 0000362602/0/1764 від 13.06.2005 року винесено Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з урахуванням встановлених обставин, тому позовні вимоги про визнання його недійсним задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись пп. 6.1.1., п. 6.1., пп. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР , п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574, п. 1.7. Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, пп. 17.1.3., 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III, статтями 2, 94, 158, 160-163, 167   Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Кременчукмеблі» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення  відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 05 серпня 2009 року.

  Суддя Л.О.Єресько