Ухвала суду № 46803585, 06.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2015 року м. Київ К/800/28718/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника позивача Караваєва І.І.

представника відповідача Мриглод Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державного підприємства «Зірненський спиртовий завод»

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.01.2014

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014

у справі № 817/4340/13

за позовом Державного підприємства «Зірненський спиртовий завод»

до Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області

про визнання погашеним податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.01.2014, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014, відмовлено в задоволенні позову повністю. Стягнуто з Державного підприємства «Зірненський спиртовий завод» судовий збір в сумі 4129,20 грн.

Державне підприємство «Зірненський спиртовий завод» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та задовольнити позовні вимоги. Вважає оскаржувані судові рішення незаконними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. При цьому посилається на положення абз. 6 ст. 1, ст. 6, ч. 15 ст. 11, ч. 1, ч. 2 ст. 14, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII, преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ та на залишення судами попередніх інстанцій поза увагою зазначених норм законів, а також ухвали Господарського суду Рівненської області від 19.06.2007 у справі №9/10, залишеної без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2007, яка прийнята на користь позивача. Наголошує на тому, що конкурсні вимоги відповідача вважаються погашеними, оскільки були заявлені до господарського суду після закінчення строку, що встановлено вказаною ухвалою господарського суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.02.2006 порушено провадження у справі № 9/10 про банкрутство Державного підприємства «Зірненський спиртовий завод».

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.11.2006 у справі №9/10 затверджено реєстр вимог кредиторів ДП «Зірненський спиртовий завод».

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.06.2007 у справі №9/10, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2007, Костопільській МДПІ відмовлено у визнанні кредитором ДП «Зірненський спиртовий завод» в сумі 40495895,88 грн. з підстав пропуску строку подання заяви з кредиторськими вимогами до боржника, встановленого ч.2 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII.

Позивач, посилаючись на вказані вище обставини, подав до адміністративного суду позов про визнання погашеним податкового боргу, наголошуючи на тому, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними згідно з ч.2 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII.

Судами також встановлено, що постановою Господарського суду Рівненської області від 09.08.2007 у справі № 20/249 задоволено адміністративний позов Костопільської МДПІ до ДП «Зірненський спиртовий завод» про стягнення податкової заборгованості в сумі 40495895,88 грн. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2008 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2013 постанова суду першої інстанції залишене без змін. Господарським судом Рівненської області у справі № 20/249 видано наказ 11.04.2008.

Позивач не доводить перед судом факт сплати ним податкового боргу в сумі 40495895,88 грн.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 102.4 ст.102 Податкового кодексу України якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визнання боргу безнадійним.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 7, ч. 2, ч. 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язковість судових рішень є принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки судів про відсутність підстав для визнання судом погашеним податкового боргу позивача з огляду на те, що постановою Господарського суду Рівненської області від 09.08.2007 в адміністративній справі № 20/249, яка набрала законної сили, встановлено обставину щодо наявності у останнього податкового боргу в сумі 40495895,88 грн., у зв'язку з чим позов Костопільської МДПІ про стягнення цієї заборгованості задоволено.

Позивач не доводить перед судом факту сплати ним податкового боргу в сумі 40495895,88 грн. на виконання вказаної постанови суду про стягнення цього боргу.

До того ж суд касаційної інстанції звертає увагу на таке.

Позивач правовою підставою для задоволення позову про визнання погашеним податкового боргу в позові до адміністративного суду зазначає положення ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII.

Системний аналіз ст.ст. 4, 6, 8, 11, 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII (в редакції, чинній на час звернення позивачем з позовом про визнання погашеним податкового боргу) (далі - Закон № 2343-XII) дає підстави для висновку, що судові процедури банкрутства вводяться господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Статтею 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII передбачено порядок виявлення кредиторів та осіб, які виявлять бажання взяти участь у санації боржника.

Виявлення кредиторів та осіб, які виявлять бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється на стадії такої судової процедури банкрутства як розпорядження майном боржника. Своєю чергою, судова процедура банкрутства - розпорядження майном боржника вводиться господарським судом шляхом зазначення про це в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною другою статті 14 Закону № 2343-XII, на яку посилається позивач в обґрунтування позову до адміністративного суду про визнання податкового боргу погашеним, передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.

Системний аналіз положень ч. 2 ст. 17, ст. 10, ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що фізична чи юридична особа може оскаржити до адміністративного суду будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, шляхом подання адміністративного позову з вимогами, перелік яких міститься у частині четвертій статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскільки такий перелік не є вичерпним, особа може обрати й інші вимоги на захист своїх прав, свобод чи інтересів у сфері публічно - правових відносин, але тільки виходячи із закону, яким визначається порядок реалізації прав та свобод у сфері публічно-правових відносин та враховуючи компетенцію адміністративних судів (статті 17 Кодексу), а також повноваження суду при вирішенні справи (статті 162 Кодексу).

Враховуючи все вищенаведене, адміністративний суд не може визнати погашеним податковий борг позивача, що стягнутий за постановою суду в адміністративній справі та не сплачений на виконання цієї постанови, на підставі положень ч. 2 ст. 14 Закону № 2343-XII.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за правильне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. При цьому суд касаційної інстанції бере до уваги, що незастосування судами попередніх інстанції деяких наведених судом касаційної інстанції норм матеріального і процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Зірненський спиртовий завод» залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В.Ланченко

Ю.І. Цвіркун