Ухвала суду № 46799719, 11.03.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2010 р. м. Київ К-23055/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,

при секретарі: Шкляр А.В.,

за участю представників:

від позивача -Макарова Є.Є.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Стахановської ОДПІ Луганської області на постанову Господарського суду Луганської області від 07.08.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2007 року по справі № 8/25ад (22-а-3250/07) за позовом ПП «Восход»до Стахановської ОДПІ Луганської області та Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Луганської області від 07.08.2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2007 року позовні вимоги ПП «Восход»до Стахановської ОДПІ Луганської області та Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за травень 2005 року у сумі 84309 гривень -задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Стахановська ОДПІ Луганської області 06.12.2007 року звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 25.01.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі Стахановська ОДПІ Луганської області просить скасувати судові рішення та постановити нове посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення -без змін з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що з 22.08.2005 р. по 29.08.2005 р. працівниками Стахановської ОДПІ Луганської області, на підставі посвідчення №000989 від 22.08.2005 р., була здійсненна позапланова документальна перевірка правильності визначення суми податку на додану вартість, що заявлена до відшкодування з бюджету у податковій декларації з ПДВ за травень 2005 р. ПП «Восход», за результатами якої складено Довідку №489/23-21768857 від 29.08.2005 р.

Згідно з висновком закріпленим в зазначеній Довідці, перевіркою підтверджено правильність визначення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2005 р. у розмірі 84 309,00 грн.

Судами попередніх інстанції на підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, було встановлено, що 21.06.2005 р. Стахановською ОДПІ Луганської області (далі відповідач -1) отримано від позивача податкову декларацію з ПДВ за травень 2005 р. в якій від'ємне значення ПДВ складає 84 309,00 грн. та вказано напрямок відшкодування в рахунок платежів ПДВ. Сума від'ємного значення підтверджується первинними документами і не заперечується податковим органом

Також встановлено, що у підприємства в подальших періодах не виникало податкових зобов'язань зі сплати ПДВ і не здійснювалось зарахування в рахунок платежів ПДВ, у зв'язку з цим позивачем було надіслано лист №83/06 від 01.11.2006 р. в якому він просив податковий орган змінити направлення відшкодування ПДВ за декларацією за травень 2005 р. в сумі 84 309,00 грн. а саме, замість нарахування в рахунок майбутніх платежів ПДВ здійснити відшкодування заборгованості на розрахунковий рахунок.

Під визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»слід розуміти - суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 цього Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп.7.7.2 цієї статті якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Підпункт 7.7.3 п.7.7 ст.7 вищезазначеного Закону (в редакції після 01.06.2005 р.) передбачає, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 вищевказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Посилання ДПІ на зміни внесені до Закону України «Про податок на додану вартість»Законом «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»від 25.03.2005 р. №2505-IV набирає чинності з 1 червня 2005 року, правильно не взято судами до уваги, оскільки зазначені норми Закону України «Про податок на додану вартість»містять заборону на врахування вказаної суми бюджетного відшкодування в наступних податкових періодів і не передбачають обмеження права платника податку на зміну напрямку бюджетного відшкодування.

Частина 1 статті 70 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, обґрунтовані та правомірні є висновки судів попередніх інстанції про те, що платник податків сам вправі визначати яким шляхом йому буде відшкодовуватись бюджетна заборгованість з ПДВ, або на розрахунковий рахунок, або включенням до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, оскільки зазначена сума в декларації за травень 2005 р. є надмірною сплатою податку і належить виключно платнику податків.

Не зважаючи на те, що довідкою підтверджено правильність визначення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2005 р. у розмірі 84 309,00 грн., податковий орган в порушення абз.2 пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не надав державному казначейству висновок про те, що вищевказана сума підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок платника податку протягом операційних днів після отримання висновку податкового органу у відповідності до пп.7.7.6 п.7.7 ст.7 вказаного Закону. Така бездіяльність податкової інспекції правильно визначена судом протиправною.

Такі висновки судів відповідають встановленим по справі обставинам, вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Частина 1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Стахановської ОДПІ Луганської області залишити без задоволення, постанову Господарського суду Луганської області від 07.08.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2007 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/________Т.М. Шипуліна Судді:/підписи/________Л.І. Бившева ________М.І Костенко ________Н.Є. Маринчак ________А.О. Рибченко