Ухвала суду № 46799045, 13.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

13 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого: Качана В.Я.

Суддів: Барановської Л.В., Музичко С.Г.

при секретарі: Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року у справі за позовом ПАТ «Старокиївський Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Старокиївський Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» про встановлення нікчемності договору, -

встановила:

У листопаді 2014 року ПАТ «Старокиївський Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

23.02.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до ПАТ «Старокиївський Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» про встановлення нікчемності договору.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Старокиївський Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Старокиївський Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 580 474,02 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить суд скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову, зустрічний позов задовольнити.

Справа 753/21219/14-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/7768/2015Головуючий у суді першої інстанції: Лужецька О.Р.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Качан В.Я. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи.

Заслухавши доповідь головуючого, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що07.11.2008 між ОСОБА_1 та ПАТ «Старокиївський Банк» був укладений кредитний договір № 02/980/К/166, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 261 000,00 грн. зі сплатою 20% річних та кінцевим терміном повернення по 06.11.2009.

Додатковою угодою до кредитного договору № 1 від 06.11.2009 термін користування кредитом продовжено до 05.11.2010.

Додатковою угодою до кредитного договору № 2 від 05.11.2010 термін користування кредитом продовжено до 04.05.2011.

Додатковою угодою до кредитного договору № 3 від 04.05.2011 термін користування кредитом продовжено до 03.08.2012.

Додатковою угодою до кредитного договору № 4 від 03.08.2012 термін користування кредитом продовжено до 02.08.2013.

Додатковою угодою до кредитного договору № 5 від 30.04.2013 термін користування кредитом продовжено до 29.04.2014.

Як вбачається з постанови Правління Національного банку України № 563 від 11.09.2014 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру ліквідації банку.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Старокиївський Банк» зобов'язання щодо надання кредитних коштів відповідачу виконано у повному обсязі, проте ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо повернення зазначених кредитних коштів належним чином не виконав, у зв'язку із чим утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку, станом на 21.11.2014 становить 580 474,02 грн., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту - 261 000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 263 860,12 грн.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 33 472,36 грн.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 22 141,54 грн.

Відповідно до ст. ст. 526, 530, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи викладене та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ПАТ «Старокиївський Банк», оскільки відповідачем умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків належним чином не виконано, тому у відповідності до вимог чинного законодавства підлягає стягненню сума боргу за кредитом, за відсотками та пеня в межах строку в один рік у відповідності до вимог ст. 258 ЦК України.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги щодо спливу строку позовної давності, оскільки в даному випадку строк позовної давності переривався укладенням додаткових угод до кредитного договору № 1 від 06.11.2009, № 2 від 05.11.2010, № 3 від 04.05.2011, № 4 від 03.08.2012, № 5 від 30.04.2013, а отже почався з 30.04.2013, тому позивач, звертаючись до суду з позовом у листопаді 2014 року, не порушив строків позовної давності.

Що стосується зустрічних позовних вимог, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні таких вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду на обставини справи та докази, які містяться в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічних позовних щодо встановлення нікчемності договору, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про недійсність чи нікчемність кредитного договору в межах вимог ст. ст. 203, 215 ЦК України.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до обставин справи та доказів наявних в матеріалах справи, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року у справі за позовом ПАТ «Старокиївський Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Старокиївський Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» про встановлення нікчемності договору залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: