Рішення № 46798988, 09.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/6194/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Диба О.В.

справа №756/4127/14-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Рубан С.М.

при секретарі Задорожному А.Г.

за участю позивача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м.Києва від 03 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управ-Дом" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2014 року ТОВ «Управ-Дом» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 5315,83 грн. заборгованості за технічне обслуговування машиномісця №25, 125,32 грн. 3% річних та 32,88 грн. інфляційних втрат відповідно до ст.625 ЦК України, зобов»язання відповідача укласти договір на технічне обслуговування підземної автостоянки (паркінгу).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «Управ-Дом» є управителем підземного паркінгу в будинку АДРЕСА_1 в м.Києві, на території якого розташоване належне відповідачу машиномісце №25.

З метою належного утримання, обслуговування, енергозабезпечення та охорони паркінгу позивач уклав договори із підрядними органцізаціями. Сукупна вартість послуг з одного машиномісця станом на 01 вересня 2012 року складала 420 грн., з 01 жовтня 2012 року 291,34 грн. на місяць.

Відповідачу повідомлено, що станом на 01 березня 2014 року у нього виникла заборгованість з оплати послуг утримання та обслуговування паркінгу в сумі 5315,83 грн. та одночасно запропоновано укласти договір на його технічне обслуговування, проте своєї відповіді він не надав.

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 03 березня 2015 року позовні вимоги задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_2 5315,83 грн. заборгованості за технічне обслуговування машиномісця №25, 125,32 грн. 3% річних та 32,88 грн. інфляційних втрат відповідно до ст.625 ЦК України. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з ухваленим рішенням, відповідачем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі посилається на факт нав»язування позивачем послуг, завищення їх вартості та часткову відсутність необхідності у їх наданні (прибирання місця стоянки автомобіля та його освітлення); зазначає про добровільну відмову від послуг, а відтак і від їх оплати; посилається на покладення на нього обов»язку зі сплати за послуги щодо утримання неналежного йому майна; вимоги позивача не передбачені постановою Кабінету Міністрів України №869-2011-п від 01 червня 2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги»; заперечує виникнення будь-яких договірних відносин із позивачем з приводу оплати послуг; посилається на оплату частини послуг за зазначений позивачем період у сумі 3221,92 грн.

У зв»язку із цим вважає, що рішення суду не ґрунтується на фактичних обставинах справи і ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні відповідач доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав письмові заперечення на апеляційну скаргу.

На підставі ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності представника позивача, який не з»явився в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції установлено, що згідно із Сертифікатом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києвісерії КВ №16411014109 від 12 липня 2011 рокузасвідчено відповідність закінченого будівництвом об»єкту -підземний паркінг, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

13 липня 2011 року між позивачем та ТОВ «Обіо», який є забудовником та балансоутримувачем паркінгу, укладено додатковий договір №2, відповідно до умов якого балансоутримувач делегує свої повноваження позивачу по утриманню площ третьої черги пускового комплексу (підземний паркінг).

Для обслуговування паркінгу, утримання його у належному стані і забезпечення безпеки майна третіх осіб (власників автомобілів), позивач уклав договори з підрядними організаціями щодо постачання електроенергії, води, теплопостачання, також надається цілий ряд інших послуг по обслуговуванню вказаної підземної автостоянки, відповідно до умов договорів та вимог правил, та склав калькуляцію вартості утримання одного паркомісця.

Вартість послуг по утриманню одного паркомісця підземного паркінгу відповідно до розрахунку оплати щодо експлуатації машиномісця від 01вересня 2012 року складає 420 грн. на місяць.

У зв'язку з тим, що частина власників машиномісць не погоджувалась із визначеною сумою щодо оплати за користування своїм майном, позивачем внесено зімни до умов договорів з підрядниками і проведено перерахунок вартості утримання одного машиномісця за рахунок зміни умов обслуговування та параметрів нарахування.

Відповідно до розрахунку оплати щодо експлуатації машиномісця від 01жовтня 2012 року, вартість послуг по утриманню одного машиномісця підземного паркінгу склала 291,34 грн. на місяць.

Відповідно до виданого 09 липня 2012 року Головним управлінням житлового забезпечення ВО КМР (КМДА) Свідоцтва про право власності, відповідач є власником машиномісця АДРЕСА_1 в м.Києві.

Відповідачу та іншим власникам машиномісць було запропоновано укласти договір на технічне обслуговування підземної автостоянки (паркінгу).

Відповідно до заяви від 03 грудня 2012 року, відповідач відмовився від укладання зазначеного договору, оплати компенсації витрат по його утриманню та зазначив, що просить видати йому перепустку для безкоштовного користування паркінгом.

Відповідно до акту прийому-передачі від 03 грудня 2012 року, відповідач отримав паркінг-карту №25.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанцій виходив з того, що відповідач користується послугами, які надає позивач, однак не сплачує їх, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 01березня 2014 року складає 5315,83 грн.та підлягає стягненню в судовому порядку.

Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача укласти договір на технічне обслуговування машиномісця судом не розглядалися, оскільки уповноважений представник позивача такі вимоги не підтримав.

Проте, повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869, визначено розмір та порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Цим Порядком встановлено, що вартість інших послуг (утримання служб консьєржів, вбудованих паркінгів, установлення і утримання пристроїв замково-переговорного зв»язку тощо) сплачується понад розмір плати за послуги на підставі договорів, укладених між власниками житлових будинків (гуртожитків), власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку), власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) та відповідними надавачами послуг.

Виходячи з наведеного, правовідносини між власником машиномісця в паркінгу з приводу надання послуг на його утримання і обслуговування та особою, яка надає такі послуги, виникають на підставі укладеного між ними договору.

Відсутність між цими особами договірних відносин унеможливлює визначення вартості послуг, які надаються власнику, оскільки умова про це є істотною для такого договору, затвердження їх розміру будь-якими органами (особами) або ж визначення їх на власний розсуд виконавця чинним законодавством не передбачено.

За відсутності договору зобов»язання власника щодо утримання спільного майна виникають на підставі положень ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 319, 360 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов»язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов»язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов»язаннями, пов»язаними із спільним майном.

Статтею 60 ЦПК України на сторін покладено обов»язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження конкретних витрат, понесених позивачем для здійснення дій по управлінню, утриманню та збереженню спільного майна; доказів, на підтвердження повноважень на вчинення таких дій; підтвердження необхідності і обґрунтованості понесених витрат, вибору підприємств та організацій, які надавали послуги, підстави обрання цих організацій; відомостей про те, чи є вартість таких послуг економічно обґрунтованою та ринково конкурентною, та чи відповідають такі послуги вимогам з якості та безпеки.

При цьому, сам по собі факт укладення позивачем господарських договір з організаціями, які надають послуги, як і акти виконаних робіт, не можуть бути достатньою підставою для задоволення позову.

Акти виконаних робіт не несуть доказового навантаження в частині необхідності і обґрунтованості їх виконання в наведеному обсязі, а також фактичної оплати виконаних робіт.

З матеріалів справи убачається, що розрахунок вартості обслуговування одного парко місця є фіксовано визначеною платою на місяць по кожній послузі, проте відсутні докази на підтвердження доцільності виконання щомісячно певних робіт за відсутності їх постійного характеру відповідно до умов укладених договорів. Зокрема, згідно п.1.1 Договору №С2208-01 на технічне обслуговування систем вентиляції паркінгу від 22 серпня 2012 року ремонт систем вентиляції виконується у разі потреби; Згідно п.2.1,2.2 Договору на технічне обслуговування від 03 вересня 2012 року з ТОВ «Євроеталон» роботи виконуються у випадку поломок, а профілактика періодично в узгоджені сторонами терміни.

Окрім того, серед інших витрат, які увійшли в розрахунок розміру коштів, про стягнення яких задоволено позов, зазначено і охоронні послуги згідно Договору про надання охоронних послуг, який укладався між ТОВ «Управ-Дом» та ТОВ «Оса-3».

Предметом зазначених договорів є зобов»язання виконавця (ТОВ «Оса-3») за дорученням замовника (ТОВ «Управ-Дом») прийняти під централізовану охорону та забезпечити належне виконання охорони паркінгу замовника.

Пунктом 1.1 договору №01/4/01/13 про надання охоронних послуг від 01 січня 2013 року, укладеного між ТОВ «Управ-Дом» та ТОВ «Оса-3» , передбачено, що виконавець за дорученням замовника зобов»язується прийняти під централізовану охорону та забезпечити належне виконання охорони парко місць та майна, яке перебуває у власності замовника, третіх осіб за наявності їх письмової згоди, яке знаходиться на території паркінгу житлово-офісного комплексу. Разом з тим, дані про те, що за згодою ОСОБА_2 ТОВ «Оса-3» прийняло під охорону належне йому майно, матеріали справи не містять.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст.10 ЦПК України. Сторони та інші особи , які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з»ясуванню обставин справи.

У контексті одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін - вирішальним фактором є обов»язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.309 ЦПК України недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м.Києва від 03 березня 2015 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Управ-Дом" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

С.М.Рубан