Ухвала суду № 46798982, 08.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08липня 2015 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В.,

при секретарі Прохоровій В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 грудня 2014 року,-

встановила:

Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 01 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 24 626 грн. 00 коп., пеню в розмірі 3 676 грн. 34 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 000 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 15 000 грн. 00 коп.

Проведено розподіл судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПрАТ «СК «ВУСО» просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник ПрАТ «СК «ВУСО» вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечив.

ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечила.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із наявності підстав для стягнення страхового відшкодування та пені з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що 18 лютого 2011 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Шевроле», номерний знак НОМЕР_1, рухаючись у м. Києві по вул. Леніна, допустив зіткнення з автомобілем «УАЗ», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4

Згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3, власником автомобіля «УАЗ», номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_1 (а.с. 44).

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 31.03.2011 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 32).

ОСОБА_3 свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами застрахував у ПрАТ «СК «ВУСО», згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № ВЕ/8546634.

03 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «ВУСО» із заявою про виплату страхового відшкодування.

27 лютого 2013 року ПрАТ «СК «ВУСО» відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначені підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування, зокрема, неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП.

Як вбачається з матеріалів справи дорожньо-транспортна пригода сталася 18 лютого 2011 року.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» № 3045-17 від 17 лютого 2011 року, яким була доповнена ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» пунктом 37.1.4., згідно прикінцевих положень, набирав чинності через шість місяців з дня його опублікування.

Таким чином, станом на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, вказана норма, не діяла.

За таких обставин, у страхової компанії не було законних можливостей для застосування п. 37.1.4 ст. 37 Закону, як підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до авто-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу (КТЗ) - автомобіля «УАЗ», номерний знак НОМЕР_2, матеріальний збиток, завданий власнику зазначеного автомобіля складає 24 626 грн. 00 коп. (а.с. 10-31).

Будь-яких доказів на спростування вказаного розміру матеріального збитку представником ПрАТ «СК «ВУСО» не надано.

Таким чином, при вирішенні спору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 24 626 грн. 00 коп.

Правильними також слід вважати висновки суду в частині стягнення пені в розмірі 3 676 грн. 34 коп.

Згідно ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Період, за який сплачується пеня становить з 06.08.2013 року по 06.08.2014 року ( день звернення до суду з позовом ).

В цей період діяла облікова ставка:

З 10.06.2013 року по 12.08.2013 року - 7,0 % річних,

З 13.08.2013 року по 14.04.2014 року - 6,5 % річних,

З 15.04.2014 року - 9,5 % річних.

Розмір пені складає - 3 676 грн. 34 коп.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду від 01 грудня 2014 року в частині вимог до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

В частині вимог до ОСОБА_3 заочне рішення суду не оскаржується.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» відхилити.

Заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

Н.В. Поліщук