Ухвала суду № 46798976, 09.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-6647 Головуючий у 1-й інстанції - Наборозняк М.І.

Доповідач - Пікуль А.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 липня 2015 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Невідомої Т.О.

ПобірченкоТ.І.

при секретарі Кучеру Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Мельниченка Руслана Володимировича в інтересах Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, треті особи: Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_5, про визнання електронних торгів недійсними та повернення гарантійного внеску,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2015 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, треті особи: Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_5, про визнання електронних торгів недійсними та повернення гарантійного внеску.

Суд визнав недійсними торги, проведені 3 жовтня 2014 року Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, з реалізації арештованого нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_5 - Лот НОМЕР_1 нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 а саме: нежиле приміщення НОМЕР_2 - аптечні, лікувально-діагностичні заклади, загальною площею 95,4 кв.м, що складаються з основного приміщення площею 85,4 кв.м та підсобних приміщень: 1 приміщення - 4,2 кв.м, 2 приміщення - 1.4 кв.м, 3 приміщення - 1,4 кв.м.

Суд стягнув з Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_4 38 392 грн. 88 коп., а також вирішив питання розподілу судових витрат між сторонами.

Не погодившись з рішенням суду, ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції Україничерез свого представника, Мельниченка Р.В., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.124-130).

В суд апеляційної інстанції представник ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві та ОСОБА_5 не з'явились, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, про що свідчать: завірене штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв'язку зворотнє повідомлення про вручення судової повістки 22 червня 2015 року уповноваженій на те ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві особі (а.с.156); розписка, відповідно до якої про день та час розгляду справи повідомлений представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 (а.с.151).

Суд ухвалив розглядати справу у відсутність третіх осіб, оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду: представника відповідача - Кузьменка М.А., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, представника позивача - ОСОБА_8, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що при проведенні електронних торгів не дотримано вимог Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів від 16 квітня 2014 року (далі - Тимчасовий порядок) та Закону України "Про виконавче провадження", тому такі торги є недійсними на підставі ч.1 ст.215 ЦК України.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.

Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Всі висновки суду першої інстанції, мотиви, з яких суд вважав встановленою наявність правових підстав для задоволення заявленого позову, нормативно-правові акти, якими керувався суд при ухваленні рішення, повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення (а.с.107-107 звор.).

Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга представника ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України не містить, в ході апеляційного розгляду представник відповідача - Кузьменко М.А., також не навів таких обставин.

Доводи апеляційної скарги про те, що організатор електронних торгів - ДП "Інформаційний центр" МУЮ, не уповноважений на оцінку майна, яке реалізується на електронних торгах, залучення суб'єктів оціночної діяльності та здійснення контролю за здійсненням такої оцінки, не спростовують правильність висновків районного суду щодо визнання правочину недійсним у зв'язку з недотриманням вимог закону під час його вчинення (відчуження майна шляхом проведення електронних торгів 03.10.2015р.).

Окрім того, в якості підстави для скасування оскаржуваного рішення представник відповідача вказує на ту обставину, що ДП "Інформаційний центр" МУЮ жодним чином не порушено прав позивача, та що відповідач не може нести відповідальність за дії чи бездіяльність Держаної виконавчої служби. Фактично, апелянт вказує на те, що ДП "Інформаційний центр" МУЮ є неналежним відповідачем по справі.

Указаний довід судом апеляційної інстанції відхиляється з огляду на наступне.

Згідно з п.1 розділу І Тимчасового порядку, електронні торги - прилюдні торги (аукціон), що здійснюються в електронній формі в Системі. Організатор - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Таким чином, ДП "Інформаційний центр" МУЮ є спеціалізованою установою, якій Державна виконавча служба відповідно до положень Тимчасового порядку та Закону України "Про виконавче провадження" доручила проведення реалізації майна - нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 а саме: нежиле приміщення НОМЕР_2 - аптечні, лікувально-діагностичні заклади, загальною площею 95,4 кв.м, що складаються з основного приміщення площею 85,4 кв.м та підсобних приміщень: 1 приміщення - 4,2 кв.м, 2 приміщення - 1.4 кв.м, 3 приміщення - 1,4 кв.м.

Оскільки за правилом ч.4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, ДП "Інформаційний центр" МУЮ, як спеціалізована установа, якій доручили проведення реалізації майна, є стороною правочину - відчуження майна шляхом проведення електронних торгів 3 жовтня 2015 року.

Відповідно до встановленого ст. 11 ЦПК принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доводи представника відповідача про те, що рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2015 року оформлене з порушенням норм процесуального закону, оскільки судом не було належним чином оформлено описової та мотивувальної частини, є намаганням відповідача перекрутити зміст оскаржуваного рішення адже воно відповідає вимогам ст.215 ЦПК України (а.с.107-107 звор.).

Посилання апеляційної скарги на те, що суд, порушуючи норми ЦПК України, обґрунтував оскаржуване рішення на підставі неналежно засвідчених доказів - фотокопій матеріалів виконавчого провадження №30906248, є безпідставними з огляду на наступне.

За правилом ч.2 ст.64 ЦПК України письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Як убачається з матеріалів справи, сторона відповідача своїм правом заявити відповідне клопотання під час розгляду справи районним судом не скористалась, достовірність наданих позивачем копій не оспорювала, документів, які б спростували значення відомостей наданих позивачем письмових доказів суду не надала.

За таких обставин немає підстав для сумніву у достовірності наданих позивачем на підтвердження своїх доводів фотокопій документів.

Інших доводів щодо неправильності оскаржуваного рішення апеляційна скарга відповідача не містить.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підставдля скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст.303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Мельниченка РусланаВолодимировича в інтересах Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Т.О. Невідома

Т.І. Побірченко