Ухвала суду № 46798301, 09.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 р.Справа № 818/3641/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2015р. по справі № 818/3641/14

за позовом Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра" (надалі по тексту відповідач), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив суд:

- стягнути з приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра" (далі - відповідач, ПВКП "Терра") за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, та готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 71317,24 грн та пені по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 94,83 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра" про стягнення податкового боргу задоволено.

Стягнуто з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, та готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 71317,24 грн (сімдесят одна тисяча триста сімнадцять грн 24 коп) до місцевого бюджету м. Суми на р/р № 33218812700002, одержувач УК у м. Сумах, код одержувача 37970593, банк одержувача ГУ ДКСУ в Сумській області, МФО банка одержувача 837013, та по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 94,83 грн (дев'яносто чотири грн 83 коп.) до державного бюджету на р/р № 31111029700002, одержувач УК у м. Сумах, код одержувача 37970593, банк одержувача ГУ ДКСУ в Сумській області, МФО банка одержувача 837013.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року в повному обсязі та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що заборгованість на загальну суму 71412,07 грн виникла внаслідок несплати до бюджету податкового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб та пені по податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За приписами п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пп. 20.1.34. п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.4. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Отже, право податкового органу на звернення до суду щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та готівки, що належить такому платнику податків виникає за наявності у платника податків податкового боргу.

Згідно пп.14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

26.01.2013 року відповідачем до ДПІ у м. Сумах було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9002449721, якою самостійно визначено суму до сплати за вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року та за січень 2014 року по 10 291,96 грн за вказані місяці.

У зв'язку з переплатою в сумі 24,85 грн. розмір несплаченого грошового зобов'язання за вересень місяць складає 10267.11 грн.

24.01.2014 року відповідачем до ДПІ у м. Сумах було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9002116170, якою самостійно визначено суму до сплати за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2014 року по 10 291,96 грн за вказані місяці.

Податковим органом було проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю ( орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2012 рік та 2013 рік.

За результатами перевірки складено акт №1812/18-19-15-03/30991890 від 19.05.2014 року.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Сумах було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 року №0007611503, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 3 490,09 грн.

Також, на підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Сумах було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 року №0007621503, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 5 266,26 грн.

Згідно з п.54.5. ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.56.1.ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За приписами п.п.56.17.5.п. 56.17 ст.56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Зазначені податкові повідомлення-рішення у адміністративному і судовому порядку не оскаржувалися, а тому сума податкового зобов'язання є узгодженою.

Згідно з п.57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Узгоджена сума податкового зобов'язання визначена податковими повідомленнями-рішеннями в установлені законом строки відповідачем не сплачена, а тому набула статусу податкового боргу.

Згідно з приписами п. 4.1.1 ст. 4 Податкового кодексу України, який почав діяти з 01.01.2011р., кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України).

Відповідно пп.16.1.4,16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, враховуючи зміст наведених норм колегія суддів приходить до висновку про наявність у відповідача, який є платником земельного податку обов'язку по сплаті даних зобов'язань із земельного податку - протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. При цьому дані зобов'язання вважаються узгодженими з дня подання податкової декларації чи уточнюючого розрахунку.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені строки та повнота обсягів сплати узгоджених зобов'язань визначених в деклараціях з орендної плати.

Отже, такі зобов'язання набули статусу податкового боргу.

Враховуючи подання відповідачем уточнюючих декларацій від 26.02.2014 р. за період 2013 року та від 12.01.2015 року за період з січня по серпень 2014 року станом на 20.02.2015 року сума податкового боргу з орендної плати становила 71317,24 грн.

Також, 22.09.2014 року відповідачем до ДПІ у м. Сумах було податкову декларацію №9054243469 з податку на додану вартість, якою самостійно визначено суму податкових зобов'язань з ПДВ до сплати в розмірі 18 351,00 грн.

У зв'язку з переплатою в сумі 550,37 грн та частковою сплатою в сумі 16 351,00 грн розмір несплаченого грошового зобов'язання з ПДВ складає 1 449,63 грн.

З 01.01.2011р. порядок нарахування пені за порушення строків сплати узгоджених зобов'язань почало регулюватись Податковим кодексом України та Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 р. № 953.

Так, відповідно до пп. 129.1.1. п.129.1. та п.129.4 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно пп. 2.1.1, 2.1.2 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010р. № 953 (далі - Інструкція №953), пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пунктом 2.7 цієї Інструкції №953 встановлено, що пеня, визначена підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 цього розділу, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Згідно пп. 2.3.1 п. 2.3 Інструкції №953 нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з даних облікової картки платника за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань з податку на додану вартість самостійного визначеного відповідачу було нараховано пеню в сумі - 93.40 грн.

Заборгованість зі сплати податку на додану вартість та пеня залишились несплаченими, а тому з урахуванням приписів пп. 4.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є податковим боргом відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 20.02.2015 року по податку на додану вартість відповідачем було сплачено податковий борг в сумі 1543,03 грн, але згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України була нарахована пеня в сумі 94.83 грн, яка є не сплаченою.

За приписами п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З метою погашення податкового боргу позивачем було виставлено ПВКП "Терра" податкову вимогу від 14.10.2014 року № 9713-25 на суму 142526,95 грн (а.с.22), яка була надіслана відповідачу поштою, проте сума боргу не сплачена.

Заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджується розрахунком суми податкового боргу ПВКП "Терра" (а.с.62-63), розрахунком пені (а.с.64), і складає 71412,07 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо стягнення коштів з рахунків у банках та за рахунок готівки, що належить відповідачу на суму податкового боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2015р. по справі № 818/3641/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 14.07.2015 р.