Ухвала суду № 46798188, 06.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 р.Справа № 820/3962/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2015р. по справі № 820/3962/15

за позовом Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства

до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000601502 від 03.04.2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2015 р. по справі № 820/3962/15 адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000601502 від 03.04.2015 року.

Відповідач, Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права та зазначає, що суд першої інстанції припустився помилки при обчислені строку, з якого розпочинається строк визначення податкових зобов'язань контролюючим органом, встановлений п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2015 р. по справі № 820/3962/15, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по екологічному податку, збору за спеціальне використання води, плати за користування надрами, за результатами якої складено, за результатами якої складено акт від 19.03.2015 року №285/1502/24673063 (а.с. 6-8).

Під час перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пп. 263.12.1 п. 263.12 ст. 263 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015 року), п.257.5 ст. 257 Податкового кодексу України (в редакції, що діє після 01.01.2015 року), а саме встановлено несвоєчасне перерахування податкових зобов'язань по платі за користування надрами, видобування корисних копалин загальнодержавного значення, рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин на загальну суму 63492,95 грн за 1 та 2 квартали 2011 року.

На підставі вищезазначеного акту Ізюмською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області 03.04.2015 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000601502, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 20% - 12698,59 грн. (а.с. 9).

Не погодившись з даним рішенням податкового органу, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що штрафні санкції, визначені у податковому повідомленні-рішенні від 03.04.2015 року № 0000601502, не підлягають нарахуванню, оскільки знаходяться поза межами граничного строку сплати грошових зобов'язань, передбаченого п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З акту перевірки № 4430/20-30-22-01/384940701 від 30.10.2014 року встановлено, що позивачем на підставі поданих до контролюючого органу розрахунків по платі за користування надрами, видобування корисних копалин загальнодержавного значення, рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин задекларовано узгоджені податкові зобов'язання, загальна сума яких склала 63492,95 грн за 1 та 2 квартали 2011 року.

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податкiв зобов'язаний самостiйно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданiй ним податковiй декларацiї, протягом 10 календарних днiв, що настають за останнiм днем вiдповiдного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларацiї, крiм випадкiв, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до розрахунку, позивачем сплачено заборгованість за користування надрами для видобування корисних копалин в розмірі 63492,95 грн. (а.с. 11).

Згідно п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разi якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податкiв притягується до вiдповiдальностi у виглядi штрафу у таких розмiрах: при затримцi до 30 календарних днiв включно, наступних за останнiм днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмiрi 10 вiдсоткiв від погашеної суми податкового боргу; при затримцi бiльше 30 календарних днiв, наступних за останнiм днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмiрi 20 вiдсоткiв погашеної суми податкового боргу.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 03.04.2015 року № 0000601502, Ізюмська ОДПІ самостійно визначала, що позивач затримав сплату грошового зобов'язання на 1318 днів, у зв'язку з цим йому були нараховані штрафні санкції в розмірі 20 відсотків від суми заборгованості, а саме сума вищезазначеної штрафної санкції становить 12698,59 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючим органом самостійно визначено, що строк затримки склав 1318 днів. Однак, з урахуванням положень ст. 102 Податкового кодексу України, штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання повинні бути нараховані за період 1095 днів, а тому штрафні санкції, визначені у податковому повідомленні-рішенні, не підлягають нарахуванню, оскільки вони знаходяться поза межами граничного строку сплати грошових зобов'язань передбаченого п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим довід апеляційної скарги про помилкове обчислення судом першої інстанції строку з якого розпочинається строк визначення податкового зобов'язання, колегія суддів не приймає.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку що штрафні санкції, визначені у податковому повідомленні-рішенні від 03.04.2015 року № 0000601502, не підлягають нарахуванню, оскільки, вони знаходяться поза межами граничного строку сплати грошових зобов'язань передбаченого п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, а тому суд першої інстанції правомірно скасував податкові повідомлення - рішення від 03.04.2015 року № 0000601502.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2015 р. по справі № 820/3962/15 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2015р. по справі № 820/3962/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 13.07.2015 р.