Ухвала суду № 46797988, 14.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7183/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Романчук О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва до державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з позовом про:

визнання дій державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо проведення опису майна позивача, в результаті якого складено акт опису майна від 07.08.2014 №10 незаконними;

визнання незаконними дій державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо визнання в акті опису від 07.08.2014 №10 майна позивача, переліченого в акті, описаним;

зобов'язання державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві відкликати акт опису майна від 07.08.2014 №10.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у позивача існувала переплата на рахунку по сплаті у січні-лютому 2014 року авансових внесків з податку на прибуток, а тому товариство неодноразово зверталось до контролюючого органу з листами про перерахунок суми у розмірі 122 256,00 грн. у рахунок погашення авансового внеску з податку на прибуток за березень 2014 року (107 541,00 грн.) та часткового погашення авансованого внеску з податку на прибуток за квітень 2014 року (14 715,00 грн.), що відповідачем, на порушення вимог Податкового кодексу України, не було зроблено.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2015 року у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено опис майна позивача, за наслідками якого складено акт від 07.08.2014 №10.

Позивач посилаючись на протиправність дій контролюючого органу по проведенню опису майна товариства, що призвело до неправомірного включення майна позивача до оскаржуваного акту від 07.08.2014 №10, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Механізм застосування податкової застави органами фіскальної служби врегульовано приписами Податкового кодексу України та Порядком застосування податкової застави органами доходів і зборів, що затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №572 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1841/24373 (далі за текстом - Порядок).

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України - джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України - не може бути використане як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління.

Пунктом 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пункту 89.1. Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України - з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України - у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Із аналізу викладених норм вбачається, що опис майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, є заходом з погашення податкового боргу такого платника податків та належить до повноважень податкового керуючого, а оформлення акта опису майна прямо передбачено Податковим кодексом України.

При цьому, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі документів, поданих платником податків, а податковий керуючий та контролюючий орган не є відповідальними за достовірність відомостей, зазначених у поданих документах.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно (пункт 1.9 Порядку).

Окрім цього, пунктом 1.12 Порядку визначено, що повідомлення про виникнення права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається платнику податків відповідно до вимог статті 59 розділу II Кодексу.

Пунктом 2.1 Порядку передбачено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна (пункт 2.2 Порядку).

У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна такий опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих (пункт 2.3 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом 11.02.2013 року було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено опис майна позивача, за наслідками якого складено акт від 07.08.2014 року №10.

Підставою для прийняття такого акту стала наявність податкового боргу у позивача, що на день проведення опису майна становила понад 12 млн. грн. самостійно визначеного зобов'язання зі сплати податку з орендної плати за землю.

Позивач посилається на отримання акту опису майна від 07.08.2014 року №10 лише 31.03.2015 року.

Разом з тим, наявність податкової заборгованості на час розгляду справи в суді позивачем не заперечувалась та не спростовано.

З матеріалів справи вбачається, що від підписання акту опису майна від 07.08.2014 року №10 виконуючий обов'язки директора товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» ОСОБА_3 відмовився із посиланням на статут підприємства, що підтверджується копією письмових пояснень останнього.

Зазначене стало підставою для залучення понятих до підпису даного акту, що відповідає процедурі опису майна згідно із приписами пункту 2.3 Порядку.

Згідно із поясненнями представника відповідача в судовому засіданні особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є понятими, залученими податковим керуючим через відмову директора товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» ОСОБА_3 від підписання акту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підпис ОСОБА_4 в графі «платник податків» є неуважністю особи, залученої в якості понятого, і це не нівелює значення акту опису, як документу, що посвідчує опис майна, на яке поширюється право податкової застави.

Відповідно до довідки про заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» станом на 18.05.2015, заборгованість останнього становить 15 408 052,67 грн.

За таких обставин слід погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 15.07.2015 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М.

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.